ПІДПРИЄМСТВОМ

Організаційна структура управління підприємством - основа системи управління, яка визначає склад, підпорядкованість та взаємодію її елементів окреслює необхідну кількість управлінського персоналу, здійснює його розподіл за підрозділами, регламентує адміністративні, функціональні та інформаційні взаємовідносини між працівниками апарату управління та підрозділами, встановлює права, обов'язки і відповідальність менеджерів тощо.

Зв'язки між елементами системи управління, які визначають відповідний тип організаційної системи управління підприємством, поділяють на:

- лінійні - виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів управління і передбачають підпорядкованість одного керівника іншому;

- функціональні - характеризують взаємодію керівників, які виконують певні функції на різних рівнях управління, проте між ними не існує адміністративного підпорядкування;

- міжфункціональні - мають місце між підрозділами одного рівня управління.

Завдання менеджера в процесі управління полягає в тому, щоб надати всім компонентам підприємства такої форми та об'єднати їх так, аби підприємство було одним цілим і функціонувало цілеспрямовано. Саме тому на будь-якому підприємстві існує певна підпорядкованість між його складовими та рівнями менеджменту, чіткий розподіл влади, прав та відповідальності.

Для відображення структурних взаємозв'язків основних рівнів та підрозділів підприємства, їх підпорядкованості на практиці використовують певні схеми організаційної структури управління. Такі схеми є лише скелетом системи управління, оскільки не розкривають склад та зміст функцій, прав та обов'язків підрозділів та посадових осіб.

Практичним результатом виконання організаційної функції є: затвердження структури виробництва, структури органів управління, схеми взаємозв’язків між підрозділами; регламентація функцій, підфункцій, робіт і операцій, встановлен­ня прав й обов’язків органів управління та службових осіб; затвердження положень, інструкцій; підбір, розстановка кадрів і формування штатів працівників у ке­руючій та керованій системах.

Повноваження об’єднують вище керівництво з нижчими рівнями працюючих і забезпечують можливість розподілу та координування завдань. Засобом, за допомогою яко­го керівництво встановлює стосунки між рівнями повноважень, є делегування. Делегування — це передавання завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Делегування є засобом, за допомогою якого керівництво розподіляє серед співробітників численні завдання, які повинні виконуватись для досягнення мети організації. Якщо завдання не делегується іншим працівникам, керівник змушений виконувати його сам. Тому делегування — це акт, який перетворює людину в керівника.
Делегування реалізується лише у випадку прийняття повноважень, і власне відповідальність не може бути делегована. Повноваження — це обмежене правовикористовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких її працівників на виконання певних завдань. Повноваження делегуються посаді, а не індивіду, який займає її в даний момент. В організації межі повноважень визначаються політикою, процедурами, правилами та посадовими інструкціями, які викладаються письмово або передаються підлеглому усно. Межі повноважень розширюються у напряму більш високих рівнів управління організацією.

Розрізняють два типи повноважень: лінійні та апаратні (штабні).
Лінійні повноваження — це повноваження, які передаються безпосередньо від керівника підлеглому і далі іншим підлеглим. Саме лінійні повноваження надають керівникові законну владу для спрямування своїх безпосередніх підлеглих на досягнення поставленої мети. Керівник, що володіє лінійними повноваженнями, має також право приймати певні рішення і діяти у певних питаннях без узгодження з іншими керівниками у встановлених організацією, законом або звичаєм межах.

Делегування лінійних повноважень створює ієрархію рівнів управління. Процес створення ієрархії називається скалярним процесом. Однак в багатьох ситуаціях лінійні повноваження не можуть забезпечити потреб організації. Це пояснюється кількістю та різноманітністю функцій, які виконує адміністративний апарат в сучасних організаціях. Враховуючи особливості цих функцій, виділяють три типи штабного апарату:
- консультативний апарат (спеціалісти, залучені на постійній або тимчасовій основі для консультування лінійного керівництва);

- обслуговуючий апарат (напр., відділ кадрів, матеріально-технічне постачання, маркетингові дослідження, планування тощо);

- особистий апарат (різновид обслуговуючого апарату, який формується прийняттям на роботу секретаря або помічника).

Основні види штабних повноважень: рекомендаційні повноваження; обов’язкові узгодження; паралельні повноваження; функціональні повноваження; лінійні повноваження всередині апарату. Організаційна структура формується зі складу, змісту та трудомісткості виконання загальних і спеціальних функцій управління.

ВАТ "Конотопм'ясо" об'єднує основнi цехи i допомiжнi дiльницi, завод медичних препаратiв, фiрмовi магазини i об'єкти соцiально-побутового призначення. Основними цехами ВАТ "Конотопм'ясо" є:
- цех первинної переробки худоби, в якому проводиться забiй та переробка худоби;
- ковбасний цех по виробництву ковбасних виробiв, м'ясних напiвфабрикатiв та консервiв;
- холодильник.

Завод медичних препаратiв виробляє лiкарськi засоби.
Крiм основних цехiв до складу ВАТ "Конотопм'ясо " входять допомiжнi дiльницi, якi обслуговують основне виробництво, а саме: холодильно-компресорна, тепловодопостачання, ремонтно-будiвельна, електро-ремонтна, контрольно-вимiрювальних приладiв та автоматики, господарсько-транспортний цех. До складу ВАТ "Конотом'ясо" входять три фiрмовi магазини, в яких реалiзується значна частина продукцiї пiдприємства. Безпосереднє керівництво ВАТ «Конотопм'ясо» здійснює директор, в підпорядкуванні якого є два заступники, юрист-консультант, головний інженер і головний спеціаліст по охороні праці.

Заступник директора з комерційних питань через підпорядковані йому служби вирішує питання збуту продукції, зовнішньоекономічних зв’язків, транспортування продукції.

У компетенцію заступника директора з питань сировини входять такі справи як заготівля сировини, контроль її якості та придатності до переробки, послуг, постачальників сировини.

Відокремленими підрозділами виступають: режимно-секретний відділ, відділ кадрів, відділ головного технолога і бухгалтерії, які виконують свої функції згідно посадових інструкцій.

Економічна робота на підприємстві представлена відділом економічної роботи і формування цін.

Головний інженер підприємства керує технічним відділом, а керівництво допоміжними цехами здійснює його заступник.

На території підприємства знаходяться такі об’єкти соціально-побутового призначення: їдальня на 200 місць, санітарно-побутові приміщення для робітників, спортивно-оздоровчий комплекс, медичний пункт. Комбінат має будинок побутового обслуговування та базу відпочинку.

Детальна структура підприємства відображена в таблиці.

Поиск по сайту: