 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Пульсаційні втрати у двигунах пульсуючого струму
У порівнянні з роботою на постійному струмі пульсація струмів і магнітних полів викликає появу додаткових втрат, мкі названі пульсаційними.
Гармонічний аналіз осцилограм струмів у обмотках тягових двигунів пульсуючого струму показує, що в них різко виражена перша гармоніка, яка і викликає в машині пульсаційні втрати. Нижче наведена структура струму якоря тягового двигуна НБ511М:
| Порядок гармоніки ν | |||
| Частота гармоніки, Гц | |||
Коефіцієнт пульсації струму 
| 0.258 | 0.023 | 0.010 |
| Відносна амплітуда струму, I ν/ I 1 | 1,000 | 0,089 | 0,039 |
| Коефіцієнт втрат с | 1,000 | 0,032 | 0,014 |
Тут коефіцієнт с = 
приблизно враховує співвідношення між
втратами від вихрових і контурних струмів, викликаних кожною гармонікою.
Пульсаційні втрати виникають у провідниках обмоток від підвищення діючого значення струмів і від вихрових струмів, наведених пульсаціями магнітних потоків, що пронизують обмотки; у сталі магнітопроводу - від гістерезису і вихрових струмів, у конструктивних елементах машини - від вихрових і контурних струмів, викликаних пульсацією магнітних полів, у яких знаходяться або з якими пов’язані ці елементи. Усе це вказує на те, що у двигунах пульсуючого струму не можна застосовувати металеві конструкції, які створюють короткозамкнуті витки, особливо в площині, перпендикулярній змінній складовій магнітного потоку, а провідники обмотки якоря доцільно розміщувати «плиском».
Пульсаційні втрати визначаються виконанням порівняльних випробувань тягового двигуна на постійному і пульсуючому струмах за методом, викладеним у ГОСТ 2582-81. Однак існують методи, які дозволяють безпо-середньо вимірювати окремі види цих втрат у різних колах і елементах машини або визначити їх розрахунковим шляхом.
Відмітимо, що основна частина пульсаційних втрат створюється пульсацією магнітних потоків якоря і додаткових полюсів, а втрати від пульсації потоку збудження незначні внаслідок того, що його коефіцієнт пульсації дуже малий (див. підрозд. 4.2).
Пульсаційні втрати можуть досягати 1,0... 1,2 % потужності двигуна, вони підвищують перегрів обмотки якоря і додаткових полюсів на 10...15 °С, головних полюсів - на 6...10 °С, компенсаційної обмотки – на 6...12 °С і знижують ККД у чотириполюсних двигунів на 1,0... 1,3 %, а у шестиполюсних - на 0,5... 1,0 %.
Поиск по сайту: