Основні поняття та категорії

Громадянське суспільство — це суспільство громадян з високим рівнем економічної, соціальної, політичної культури і моральної властивостей, яке спільно з державою утворює розвинуті правові відносини; суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага.

Економічна сфера громадянського суспільства. Громадянське суспільство має під собою економічну основу. Його формування супроводиться появою різноманітних форм власності та перевагою приватного капіталу. У розвинутому суспільстві діє розгалужена ринкова інфраструктура, що підлягає регулюванню. Названі фактори спричинюють ділову активність, заповзятливість людей, створюють передумови плідної роботи.

Політична сфера громадянського суспільства. У політичній сфері громадянське суспільство забезпечує усім своїм громадянам вільну участь у державних і громадських справах. Держава і громадянин при наявності закону і рівності всіх перед ним мають інтерес і реалізують його. У такій державі виключається дискримінація за національними, етнічними, політичними, релігійними, статево-віковими ознаками, забезпечується надійний законодавчий захист особистості й гідності громадянина. Головним суб'єктом такого суспільства виступає людина.

Інститути громадянського суспільства. З початком процесу демократичної перебудови світового співтовариства зріс інтерес до проблематики громадянського суспільства. Його наукове дослідження проводиться у невід'ємному зв'язку з проблематикою правової держави. Західні й вітчизняні політологи знайшли принципово нові підходи щодо аналізу названих понять, внаслідок чого політико-правова теорія збагатилася новими положеннями, а саме: громадянське суспільство є основою держави, його становлення відбувається в тісному взаємозв'язку із становленням правової держави; для цивілізованого розвитку обох феноменів необхідно створювати надійний механізм взаємодії та взаємозбагачення; не лише держава, а й Інститути самого громадянського суспільства можуть негативно впливати на інші його складові; формування громадянського суспільства є передумовою становлення політичної демократії, обмеження всеохоплюючої ролі держави. Певні інститути і феномени водночас належать до громадянського суспільства і до правової держави. Вони виконують роль необхідної «зв'язки» між ними І мають вирішальне значення щодо функціонування громадянського суспільства. До таких структур та інститутів можна віднести політичні партії, об'єднання, клуби, засоби масової інформації, механізми виборчого процесу, політичну культуру, представництво тощо.

Соціальна сфера громадянського суспільства. Громадянське суспільство — це соціальне організована структура, що складається за межами політичних структур, але охоплює й їх, оскільки вони також є його частиною і утворені громадянами. Такі елементи, як демократичне законодавство, поділ влади, наявність легальної опозиції, цілого ряду політичних партій тощо. Не являють самі собою безпосередню структуру громадянського суспільства, але вони становлять певні форми закріплення його впливу в політичні організації суспільства.

Сфера приватного життя громадянського суспільства. Сфера приватного життя має бути закритою для будь-якого політичного, владного втручання. Це найважливіший показник існування громадянського суспільства.

Громадянські права і свободи — основа конституційно-правового статусу громадянина певної держави, яка визначає можливості його участі в політичному, соціальному і культурному житті суспільства.

Питання до заліку

1. Визначення, сутність, основні ознаки правової держави.

2. Теоретичні засади правової держави у творах українських мислителів.

3. Основні ознаки правової держави.

4. Принцип організації діяльності правової держави.

5. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства.

6. Сутність концепції громадянського суспільства.

7. Головні інститути громадянського суспільства.

Питання до іспиту

1. Поняття та сутність правової держави. Становлення правової держави в Україні.

2. Концепція громадянського суспільства. Взаємодія громадянського суспільства і правової держави; етика відносин.

3. Становлення І розвиток Інститутів громадянського суспільства в Україні.

Рекомендована література

Бозовкін Т., Крємень В. Партії та громадянські об'єднання України. — К., 1994.

Беренштейн Л., Панченко П., Рейт О. Розбудова громадянського суспільства в Україні. — К., 1999.

Геллнер 3. Условия свободи. Гражданское общество й его исторические соперники. — М., 1995.

Гражданское общество й правое государство: предпосьілки формирова-ния. — М., 1997.

Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення. — К., 1997.

Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2-х т. — К., 1992.

Задоянчук О. І. Громадянське суспільство. — К., 1999.

Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду.—К., 1999.

Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних Інтерпретаціях. — Львів, 2003.

Кириченко С. О. Шляхи формування громадянського суспільства і правової держави.— К., 1999.

Кін Д. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. — К., 2000.

Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. — Львів, 2002.

Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування. — Львів. 2002.

Саеельев В. Громадянське суспільство і правова держава: проблеми становлення. — К., 1997.

Селівинов А. О. Будуємо нову державу. — К., 1997.

Удовиченко В. П, Украйна: поиск модели соціального государства. — К., 1997.

Цвих В. Профспілки у громадянському суспільстві: теорія, методологія, практика. — К., 2002.

Шемшученко Ю. С., Бабкіна В. Д. Політологічний енциклопедичний словник. — Навч. посібник. — К., 1997.

Шпорлюк Р. Шляхи формування нації і громадянського суспільства в пострадянських країнах. — К., 2001.

Щедрова Г. П. Громадянське суспільство І соціальна, демократична, правова держава: становлення функції і тенденції розвитку в сучасній Україні. —К., 1996.

Щедрова Г. 77. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. — К., 1994,

Поиск по сайту: