 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Визначення поняття «неологізм» та його характеристики
Досліджуючи процес неологізації, лінгвісти вкладають різний зміст у поняття неологізму. По-перше, неологізмом вважають слово або його лексичний зміст, що, на відміну від загальновідомих і узвичаєних лексичних одиниць чи їхніх традиційних значень, характеризується новизною і сприймається як незвичне. Тобто до неологізмів зараховують лексико-семантичні одиниці, які позначені стилістичним "відбитком свіжості". На цьому свого часу наголошував М.М.Шанський, який відзначав, що нове слово є неологізмом лише до тих пір, поки мовець усвідомлює його предметно-логічну новизну або стилістичну своєрідність. По-друге, у лінгвістиці відоме й інше, хронологічне розуміння неологізмів. Зміст цього поняття значно ширший: воно охоплює всі нові явища в царині лексики або лексичної семантики, які виникли протягом певного, заздалегідь визначеного періоду, незалежно від того, чи відчувається в них стилістичний відтінок свіжості і незвичності, небуденності, чи він уже стерся, чи, може, не відчувався навіть у момент самої появи неологізму.
Неологізмом слід вважати нове слово або стійке словосполучення, нове за значенням або за формою і значенням, утворене в останні 10-20 років за словотвірними законами даної мови, або запозичене з іншої мови за потреб спілкування, або яке перейшло з пасивного складу мови, яке сприймається носіями даного мовного суспільства як нове й зафіксоване в словнику нових слів [2, c.28]. У довідковій та науково-методичній літературі терміном "неологізм" позначається будь-яке "нове слово або вислів, що з.являються в мові"[4, c.308].
В.С. Калашник визначає неологізм як "нове слово, яке не увійшло до загальновживаного словника" [13, c.53]. В словнику лінгвістичних термінів 1985 року неологізм зазначається як "слово або мовний зворот, творені для позначення нового предмета чи вираження нового поняття" [7, c.151], "слово чи мовний зворот, що недавно з‘явився в мові для позначення нового або вже усталеного поняття, предмета" [17, c. 298].
На думку Намитокової Р.Ю., неологізм це "слово, що не є загальновживаним, але може ним стати, яке з.явилося в мові в певний період і не існувало раніше й яке сприймається як нове в свідомості носіїв мови" [16, c.8]. В енциклопедії української мови поняття неологізм тлумачиться як "слово, а також його окреме значення, вислів, які з’явилися в мові на даному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюються мовцями (загальномовні неологізми) або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські неологізми)" [19, c.180]
Зрештою, незважаючи на деякі розбіжності в дефініціях, поняття неологізмів зводяться до двох формулювань:
1) неологізми – це слова або мовні звороти, створені для позначення нового предмета, явища чи вираження нового поняття [5, c.24];
2) неологізми – слова, а також їхні окремі значення, сполучення слів чи вислови, які або з'явилися в мові на певному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні неологізми), або були вжиті тільки в якомусь тексті, ситуації спілкування чи в мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські, неологізми – оказіоналізми) [18, c.105].
Поиск по сайту: