Лізинг його переваги над іншими формами економічних зв’язків

Лізинг для України досить нове поняття. Воно прийшло з Заходу, де існує понад 100 років. Практичним досвідом для України є розвиток лізингу в східноєвропейських країнах, таких, як Польща, Росія, Білорусь, що мають з нами спільні риси. Для стимулювання інвестицій у виробничу сферу, оновлення промислового потенціалу, підвищення конкурентноспроможності вітчизняних виробників у нашій країні необхідно розвивати лізингові відносини. В Україні розвиток лізингу стримується в основному через відсутність державної програми розвитку лізингу, недосконалість українського законодавства. Отже, на сьогодні лізинг в Україні переважно використовують як спосіб відновлення засобів виробництва.

Розглянемо докладніше що таке лізинг. Визначення цього поняття наводиться в Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України, Законі про лізинг та багатьох інших. Через те, що відсутній єдиний підхід до розуміння поняття “лізинг”, породжується багато дискусій. Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця чи набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

В Україні створені асоціації лізингу, що ведуть активну підготовку необхідних організаційних умов, установчих документів, готують програму підвищення кваліфікаційних кадрів з цього питання, щоб вийти на рівень міжнародного лізингу. Позитивним є також вступ України до “Євролізингу”, створення вільних економічних зон для формування спільного лізингового простору, спостерігаються певні зрушення щодо правового забезпечення лізингу, зокрема, нова редакція закону України “Про фінансовий лізинг” від 11 грудня 2003 року. Розвиток міжнародного лізингу прискорить процеси оновлення обладнання, приватизації, раціональніше будуть використовуватись основні фонди.

Основні переваги лізингу:

1. Лізинг дає можливість використання нових високих технологій без значних додаткових капіталовкладень. Його можна порівняти з кредитуванням, яке не потребує негайного початку платежів. Коли підприємство використовує звичайний кредит, воно повинно оплатити частину вартості покупки за рахунок власних коштів. Лізинг дозволяє спочатку випробувати машини чи обладнання, а потім закуповувати їх.

2. Основною перевагою перед кредитуванням є нижчі вимоги по заставі, оскільки в лізингу лише обладнання є предметом застави без будь-якого додаткового забезпечення, що суттєво збільшує доступність нового обладнання. Також лізинг можна оформити набагато швидше та простіше, ніж традиційну позику. Це актуально для машин сезонного використання, де період повністю збігається з часом експлуатації.

3. Позитивним є також те, що лізингові платежі відносяться на собівартість продукції в повному обсязі, що знижує оподатковуваний прибуток.

4. Комерційні банки, що займаються лізинговими операціями мають всі переваги, властиві лізингу: мінімізацію кредитних та інших ризиків, залучення додаткової кількості фінансово-забезпечених клієнтів, підвищення своєї конкурентноспроможності на ринку та й взагалі вигідне вкладення коштів. В Україні були створені лізингові компанії “Укрексимлізинг” та “Аваль-лізинг”, які, перебуваючи у структурі банку можуть залучати пільгові кредити для розширення своєї діяльності.

5. Лізинг як активна форма кредитування посилює конкуренцію між банками та лізинговими компаніями, знижує вплив на позичковий відсоток, що стимулює приплив капіталів у виробничу сферу.

6. Лізинг надає користувачам ряд переваг, зокрема, таких: уникнення залучення кредитів для придбання техніки, використання зекономлених за рахунок лізингу коштів на інші цілі, прискорене освоєння взятої в лізинг техніки за допомогою спеціалістів лізингодавця, скорочення термінів організації виробництва нової продукції, за рахунок придбання нової техніки, забезпечення її налагодження та сервісного обслуговування.

Основні недоліки лізингу:

1. Якщо підприємство є виробником основних фондів, для нього передбачено ряд правил, щоб займатися лізинговою діяльністю. Юридична особа повинна потурбуватись, щоб в її установчому документі було передбачено здійснення діяльності з надання послуг лізингу. Для цього необхідно стати на облік у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг, подавши до цього органу перелік документів. Лише після цього видадуть довідку, яка буде підтверджувати взяття юридичної особи на облік. Ця процедура особливо складна для підприємств, що першочергово виготовляють основні фонди для власних потреб і не передбачають, що в подальшому вони будуть передані у фінансову оренду. Правильніше було б спростити цю процедуру для укладення договору фінансового лізингу.

2. У фінансовий лізинг не може бути передано нематеріальні активи, корпоративні права, сировину, матеріали, цінні папери. Також на законодавчому рівні встановлено додатковий перелік обє’ктів, що не можуть бути предметом договору фінансового лізингу. Це, зокрема, цілісні майнові комплекси підприємств та їх філії, природні обє’кти, земельні ділянки. Якщо, наприклад, підприємство власник з тих чи інших причин не повністю використовує свої земельні ділянки, передати їх у лізинг воно не може, оскільки у фінансовий лізинг може бути передано лише неспоживчу річ, якій характерні індивідуальні ознаки, до того ж вона віднесена до основних фондів.

3. Лізинг, як форма інвестування є досить ризиковою справою. Існує ступінь невизначеності майбутнього результату і можливі втрати лізингової компанії, а від цього залежить її кінцевий результат. Перерахуємо специфічні ризики, що виникають уході діяльності установ, що займаються лізинговими операціями: фінансові ризики; ризик несплати лізингових платежів; проектні ризики; майновий ризик, пов’язаний з втратою, пошкодженням предмета лізингу; ризик неповернення предмету лізингу. Але можливо мінімізувати ризики, або повністю їх виключити, для цього потрібно ретельно обдумати згоду на надання лізингу, провести комплексний аналіз лізингоотримувача, розробити графік грошових надходжень. Багато з науковців вважають, що лізингові схеми мають понижений ступінь ризику. Необхідно пам’ятати, що застосовуючи один з обраних методів зниження одного з ризиків, слід простежити, як це позначиться на інших ризиках.

Розглянувши переваги та недоліки лізингу можемо зробити висновок, що він безумовно потрібен і розвивається. Про це свідчить те, що кількість лізингових компаній в Україні зросла з 38 до 58 у 2005 році. Найбільше лізингові компанії працюють з середніми підприємствами -76%, найменше з фізичними особами -30%. Кількість і вартість укладених лізингових угод постійно збільшується, як і частка лізингу в капітальних інвестиціях. Основні інвестиції спрямовані на машини та устаткування.

Особливістю лізингу є те, що це доволі дорога форма майнового кредиту, оскільки лізингоодержувач має сплачувати лізингодавцеві сумарні платежі, що значно перевищують вартість об’єкта лізингу, до того ж передбачено авансовий платіж у розмірі 2-42% вартості об’єкта лізингу.

Україна значно відстає за показниками лізингу від постсоціалістичних країн. Безумовно, якби не було ряду факторів, що гальмують розвиток лізингу, а саме: недосконалість правового регулювання, недостатність розвитку інфраструктури ринку лізингу, обмеженість джерел фінансування, несприятливе податкове законодавство, цей процес проходив швидше і наблизив би Україну до країн Заходу.

Поиск по сайту: