|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Структура і властивості економічної інформаціїОброблення інформації на ЕОМ потребує структуризації та формалізованого опису окремих її сукупностей. Розглядаючи структуру економічної інформації, виділяють її окремі елементи — прості й складні інформаційні одиниці. Економічна інформація має певну структуру незалежно від застосовуваних технічних засобів для її оброблення. Логічний підхід до структуризації дає змогу встановити структурні елементи залежно від функціонального призначення інформації та її особливостей: 1. Реквізит — це логічно неподільний елемент. Такі елементи бувають двох видів: реквізити-основи та реквізити-ознаки. Реквізити-основи кількісно характеризують конкретні об'єкти управління, реквізити-ознаки — якісно. Реквізити-основи можуть бути кількісні, трудові, грошові (вартісні), абсолютні, відносні. Реквізити-ознаки можуть бути довідкові, групувальні, спеціальні. Реквізит має певну самостійність й особливі риси. Так, він може входити в найрізноманітніші складові одиниці інформації, що належать до різних сутностей і мають різну складність. Форма реквізиту включає найменування, структуру (формат), значення (сукупність значень). Найменування (ім'я) служить для звернення до нього і, як правило, подається словом або групою слів. Наприклад, "табельний номер робітника". Це може бути також назва графи документа. При алгоритмізації та програмуванні використовують скорочені імена — ідентифікатори, що мають обмежену довжину. Доцільно, щоб ідентифікатор реквізиту був закріплений за ним незалежно від того, чи використовується цей реквізит у тій або іншій складовій одиниці інформації, у тій або іншій підсистемі. Це особливо важливо при створенні БД і для сумісності різних ІC. Структура реквізиту — це спосіб подання його значень. У структурі розрізняють довжину і тип. Довжина — кількість символів, що утворюють значення реквізиту. Вона може бути сталою або змінною. Наприклад, "Код цеху" — 2 знаки, "Кількість зданих на склад деталей" — може займати від однієї до семи позицій, "Найменування і характеристика матеріалу" — до 120 позицій. Типи реквізитів залежать від видів значень. Найпоширенішими є чисельний, текстовий, логічний типи. Значеннями реквізитів є послідовності символів (літер, цифр, різних знаків і спеціальних позначень). 2. Показник — це мінімальна сукупність інформації, що має остаточний економічний зміст. Він характеризує певне економічне явище. На основі показників складають документи. В документі може бути кілька показників. У конкретній системі показників відбивається вся господарська діяльність об'єкта і на їх основі здійснюється управління цією діяльністю. Економічна інформація будь-якого об'єкта складається з інформаційних сукупностей — повного набору інформації, достатньої для всебічної характеристики об'єкта за певний проміжок часу. 3. Сукупність інформації, достатньої для вироблення судження про конкретний процес (явище, факт), називається повідомленням. Вхідні дані надходять на оброблення сформованими у вигляді інформаційних повідомлень. Повідомлення, зафіксоване на матеріальному носію відповідно до правил, які існують, та має юридичну силу, називається документом. Документ має самостійне змістове значення і характеризується повним набором реквізитів та показників. 4. Реквізити і показники можуть розглядатися в укрупнених сполученнях, що дає змогу виділяти інформаційну одиницю вищого рівня — інформаційний масив, який практично інтерпретує номенклатуру, об'єднує реальні значення реквізитів, що утворюють інформаційні повідомлення. Масив як структурна одиниця інформації набув провідного значення за автоматизованого оброблення інформації 5. Сукупність масивів, що стосуються однієї ділянки управлінської роботи, називається інформаційним потоком 6. Сукупність інформаційних потоків, які характеризують управлінську роботу, пов'язану з виконанням певної функції, — інформаційною підсистемою. 7. Сукупність інформаційних підсистем, що характеризують управління об'єктом загалом, утворює ІC. Вона є структурною одиницею вищого рівня і цілком охоплює всю інформацію об'єкта (цеху, підприємства, установи, організації, галузі). Фізичний підхід розуміє виділення структурних одиниць даних залежно від носія даних і способу їх фіксації (одиниці наведено у порядку укрупнення): символ → поле → агрегат даних → запис → файл → база даних. 1. Поле — поєднання символів, яке приводить до створення мінімального семантичного елемента файла (рік, цех). 2. Агрегат даних — пойменована сукупність двох або більше полів, яка має самостійний зміст (наприклад, адреса). 3. Запис — сукупність полів, об’єднаних за змістовним принципом, яка є об’єктом і результатом одного кроку оброблення даних (наприклад, відомості про працівника). 4. Файл — пойменована сукупність записів для об’єктів одного типу. Прикладом файла можуть слугувати відомості про всіх працівників підприємства. 5. База даних — пойменована сукупність взаємопов’язаних файлів з мінімальною надмірністю, призначена для одночасного використання багатьма користувачами. Під час проектування ІC необхідно враховувати такі властивості економічної інформації: Ø вхідна інформація в основному фіксується в первинних документах, які не підходять для автоматичного введення в ЕОМ, що зумовлює необхідність перезапису даних на машинні носії; Ø ті самі вхідні дані використовуються багаторазово для здобуття показників у різних економічних розрізах для всіх служб і видів господарської діяльності; Ø основна частина економічної інформації підлягає періодичному, регулярному обробленню; Ø здобута похідна інформація часто використовується як вхідна при наступних розрахунках; Ø економічна інформація характеризується тривалістю збереження. Економічна інформація має задовольняти такі вимоги: § точність — забезпечувати її однозначне сприйняття всіма споживачами; § вірогідність — визначати допустимий рівень спотворення як вхідної, так і результатної інформації, на якому зберігається ефективність функціонування системи; § оперативність — відображати старіння інформації з часом і втратою актуальності (цінності). Несвоєчасність надходження інформації зумовлює запізнення в прийнятті рішень. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |