|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Класифікація, кодування і моделювання економічної інформації
Система класифікації визначається і характеризується використаним методом класифікації, ознаками, їх послідовністю і кількістю ступенів класифікації, а також кількістю угруповань (ємністю). Класифікація економічної інформації – поділ множини об’єктів на частини за їхньою подібністю чи розбіжністю згідно з прийнятими методами. Метод класифікації - це сукупність правил створення системи класифікаційних угруповань і їх зв'язки між собою. Ознака класифікації - це властивість об'єкта класифікованої множини, які можуть мати кількісне або якісне значення. Кількість значень ознаки класифікації визначає кількість класифікаційних угруповань, які можуть бути створені при розподілі множини об'єктів за цією ознакою.
Кодування призначене для формалізованого опису семантики (назв) різноманітних аспектів даних, які використовуються в управлінні народним господарством, найчастіше у вигляді цифрових кодів. Таке подання найприйнятніше для підвищення ефективності автоматизованої обробки економічної інформації. Під кодуванням розуміють процес позначення первинної множини об'єктів або повідомлень набором символів заданого алфавіту на основі сукупності певних правил. Залежно від використаних символів розрізняють: o цифрові, o літерно-цифрові o літерні Кількість символів у алфавіті називають основою коду. Залежно від основи коду вони бувають: o двійковими, o десятковими, o шістнадцятковими Залежно від використаних правил кодування o змінної довжини o постійної довжини Основною вимогою, яку ставлять до кодування, є однозначне подання кожного об'єкта кодованої множини, тобто кожному об'єкту множини має відповідати єдиний код. Системою кодування називають сукупність методів і правил позначення об'єктів заданої множини. Система кодування характеризується ємністю - кількістю кодів, що різняться між собою, тобто комбінацій, використаним алфавітом коду і правилами утворення коду. Код характеризується довжиною, тобто кількістю використаних розрядів, структурою, яка відображає зміст окремих розрядів або груп розрядів коду. У процесі кодування вирішуються дві основні проблеми: 1. забезпечення ефективності і надійність обробки інформації. 2. вводити ту чи іншу інформаційну надмірність. У процесі кодування економічної інформації необхідно розв'язати три основних завдання: 1) однозначного позначення (ідентифікації) кожного об'єкта заданої множини, 2) кодування деякої сукупності властивостей (атрибутів) об'єкта 3) забезпечення інформаційної надійності або достовірності на всіх етапах кодування, передавання, зберігання і обробки даних. Моделювання елементів економічної інформації при створенні комп'ютерних інформаційних систем зумовлене тим фактом, що в ІС обробки даних до інформації ставляться дві вимоги: упорядкованість та організованість. Відповідним засобом у комп'ютерних ІС є база даних (БД) - організована певним чином і підтримувана мовними та програмними засобами сукупність взаємозв'язаних даних, які зберігаються на машинних носіях системи і описують стан об'єкта управління. В основу організації БД покладено модель даних. За її допомогою подаються множини даних і описуються взаємозв'язки між ними. Взаємозв'язки між даними можуть бути трьох видів: 1. Зв'язок «один до одного (1:1)». Він означає, що в кожний момент часу кожному значенню елемента даних А відповідає лише одне значення пов'язаного з ним елемента даних В. Наприклад, між такими елементами пари даних, як «табельний номер» і «прізвище», існує взаємозв'язок типу 1:1. 2. Зв'язок «один до багатьох (І:Б)» між елементами даних А і В означає, що будь-якому значенню елемента даних А відповідає більш як одне значення елемента даних В. Наприклад, між елементами даних «код виробу» і «професія» існує взаємозв'язок типу 1:Б, оскільки при виготовленні одного виробу, як правило, використовується праця робітників різних професій. 3. Зв'язок «багато до багатьох (Б:Б)», коли множині значень елемента даних А відповідає множина значень елемента В. Взаємозв'язки між даними мають відображуватися в БД, причому засобом відображення є модель даних, тобто модель визначає правила, згідно з якими структуруються дані. У сучасних комп'ютерних ІС найчастіше застосовуються три типи моделей бази даних: I. Ієрархічна модель (реалізується відношення 1:1, 1:Б) II. Сіткова модель (реалізується відношення 1:1, 1:Б, Б:Б) III. Реляційна модель (на основі таблиць відношень) Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |