Вибір задачі для моделювання

Моделі ефективного використання інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій навчання у вищому навчальному закладі

Сучасне інформаційне суспільство, як суспільство економіки знань та глобальної компетентності, має такі особливості:

Обсяг знань, що породжується у світовому співтоваристві, подвоюється кожні два–три роки;

Щодня у світі публікується 7000 наукових і технічних статей;

Обсяг інформації, що пересилається через штучні супутники Землі протягом двох тижнів, достатній для заповнення 19 млн. томів;

У індустріально розвинутих країнах учні під час закінчення середньої школи одержують більше інформації, ніж їхні бабусі й дідусі за все життя;

У наступні три десятиліття відбудеться стільки ж змін, скільки їх було за останні триста десятиріч тощо.

Інформаційне суспільство вимагає від освіти під час підготовки конкурентоздатних фахівців не лише нових умінь і знань, але й перебудови стратегічної діяльності, спрямованої на врахування зазначених особливостей.

Застосування сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу потребує змін у методиці викладання всіх дисциплін. Це пов’язано з тим, що викладач перестає бути для студента єдиним джерелом отримання знань. Нині багато інформації можна знайти в мережі Інтернет та за її допомогою. Орієнтація на формування репродуктивних навичок, таких як запам’ятовування та відтворення, за традиційного навчання замінюється на розвиток умінь співставлення, синтезу, аналізу, оцінювання виявлення зв’язків, планування, групової взаємодії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У таких умовах зміни мають торкнутися методики проведення аудиторних занять та організації самостійної роботи. ІКТ посилюють роль методів активного пізнання та дистанційного навчання. За вимогами Болонського процесу збільшується частка самостійної роботи студентів у навчальних програмах усіх дисциплін. Інформаційно-комунікаційні та дистанційні технології навчання дають змогу забезпечити студентів електронними навчальними ресурсами для самостійного опрацювання, завданнями для самостійного виконання, реалізувати індивідуальний підхід до кожного студента тощо. Використання ІКТ та дистанційних технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу поступово вносить зміни в невід’ємні елементи традиційної системи освіти, замінюючи дошку і крейду на електронну дошку і комп'ютерні навчальні системи, книжкову бібліотеку на електронну, звичайну аудиторію на мультимедійну.

Інформаційні технології розвиваються дуже динамічно, так само динамічно має розвиватися і методика їх використання в навчальному процесі. Необхідно визначитися, за яких умов, за використання яких методів та засобів інформаційно-комунікаційні та дистанційні технології будуть ефективними. Є потреба описати моделі, за якими доцільно використовувати інформаційно-комунікаційні та дистанційні технології для різних форм навчання студентів (очна, заочна, дистанційна), що й обумовлює завдання дослідження: 1) дослідити та описати сучасні ІКТ та ДТ, які використовуються в навчальному процесі ВНЗ; 2) розробити та описати моделі впровадження ІКТ та ДТ у навчальний процес студентів різних форм навчання; 3) дослідити ефективність запропонованих моделей.

До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання (Рис. 1.2) відносяться Інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, електронні посібники та підручники, системи дистанційного навчання (системи комп’ютерного супроводу навчання).

Рисунок 1.2 - Сучасні інформаційно-комунікаційні та дистанційні технології навчання

Служби та сервіси мережі Інтернет (WWW, електронна пошта, пошукові системи, тематичні каталоги, освітні портали, вікі, блоги) можна використовувати для організації навчання студентів за різними формами. Перш за все, Інтернет – це джерело інформації, тому використовувати його служби і сервіси необхідно для знаходження інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу та оцінювання; студенти із зацікавленістю виконують завдання на знаходження в Інтернеті принципів, класифікацій, означень, моделей, зображень, правил тощо, з наступним оцінюванням знайдених в Інтернет-джерелах ресурсів, даних, порівнянням цифр, тенденцій у різних місцях, країнах тощо.

Мультимедійні програмні засоби дозволяють інтегрувати текстову, графічну, анімаційну, відео- і звукову інформацію. Одночасне використання кількох каналів сприйняття навчальної інформації дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу. Мультимедійні програмні засоби дають змогу імітувати складні реальні процеси, ситуації, візуалізувати абстрактну інформацію за рахунок динамічного представлення процесів. Такі технології можна використати під час проведення аудиторних занять (лекція, практична (лабораторна) робота), для забезпечення самостійного вивчення окремих тем із навчальної дисципліни.

Офісні програмні продукти (текстові та графічні редактори, програми підготовки презентацій електронні таблиці тощо) можуть бути використані для підготовки навчально-методичного матеріалу (шаблонів, діаграм, таблиць, презентацій) та для подання студентами результатів виконання завдань в електронній формі.

Електронні підручники та посібники, платформи та системи дистанційного навчання є корисними для викладачів в організації дистанційної форми навчання студентів та електронної методичної підтримки очного навчання студентів, навчанні студентів регіональних структурних підрозділів, електронного тестування та спілкування (обговорення). Впровадження дистанційних технологій навчання дозволяє студентам

працювати з навчальними матеріалами в «будь-якому місці» та в будь-який час. Водночас викладачі можуть контролювати та консультувати студента з різних питань, що виникають у процесі опрацювання навчального матеріалу, у синхронному або асинхронному режимах.[1]

Основною метою моєї випускної кваліфікаційної роботи є пошук шляхів для ефективного використання дистанційних технологій у навчальному процесі ВНЗ. Тому основною задачею для моделювання буде системний підхід, який забезпечує вирішення завдань із технічним, програмним, навчально-методичним, кадровим, нормативно-правовим забезпеченням, управлінням процесом дистанційного навчання та розвитком дистанційних технологій. Враховуючи це, система впровадження інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій у навчальний процес може мати структуру, зображену на рисунку 1.3.

Рисунок 1.3 - Моделі використання інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій у навчальному процесі НМетАУ

Складові частини електронного навчального курсу

Складові частини електронного навчального курсу повинні містити такі навчально-методичні матеріали:

Загальна інформація про курс:

1. Робоча програма. У робочій програмі зазначається мета та завдання вивчення курсу, його зміст, у якому відображаються назви тем кожного модуля з анотаціями, кількість годин на вивчення кожного модуля.

2. Календарний план. Відображає потижневий план проведення лекційних та практичних (семінарських, лабораторних) занять, а також виконання студентами завдань для самостійної роботи.

3. Критерії оцінювання. Містить інформацію щодо системи оцінювання навчальних досягнень студентів із дисципліни, як поточних, так і підсумкових. З кожного модуля вказується розподіл балів за виконання завдань та шкала оцінювання.

4. Друковані та Інтернет-джерела. У цьому ресурсі пропонуються основні, додаткові друковані джерела з навчальної дисципліни та Інтернет-ресурси.

5. Глосарій. Містить основні терміни навчального курсу та їх означення.

6. Оголошення. Оголошення використовуються НПП для анонсування подій, повідомлень про зміни у навчальному курсі тощо.

Зміст модулявключає такі матеріали:

7. Теоретичний навчальний матеріал. Містить обов’язкові навчальні ресурси: 1) структуровані електронні матеріали, зміст яких відображає логіку навчання за курсом і надає студенту теоретичні відомості з модуля у повному обсязі; 2) мультимедійні презентації лекцій; 3) додаткові електронні навчальні матеріали: електронні конспекти лекцій, флеш-ролики; аудіо- і відеоматеріали; довідкові та нормативні документи (форми, шаблони, стандарти, нормативні акти, закони тощо).

8. Практичні (семінарські, лабораторні) роботи. У матеріалах курсу обов’язково має бути перелік лабораторних (практичних, семінарських) робіт у вигляді окремих ресурсів. До кожної роботи потрібно сформулювати мету та завдання, які забезпечують формування вмінь та навичок, необхідних для засвоєння теми, надати методичні рекомендації з їх виконання, форму подання результатів виконаної роботи, критерії оцінювання кожної роботи, список індивідуальних завдань, завдань для виконання у парах та групами. Лабораторні роботи, для виконання яких необхідно спеціальне обладнання та реальні об’єкти, виконуються в аудиторних умовах, про що зазначається під час формулювання завдання. Навчально-методичні матеріали з практичних (семінарських, лабораторних) робіт потрібно оформляти у вигляді: веб-сторінки (сторінок), посилань на файли різних форматів та завдань. Результат виконання лабораторної (практичної) роботи студенти можуть надсилати викладачеві в електронній формі до навчального порталу, подавати у паперовому вигляді або усно. Після перевірки та оцінювання виконаних завдань, викладач має виставити бали до електронного журналу.

9. Завдання для самостійної роботи. Значна частина навчальних годин на вивчення кожної дисципліни відводиться на самостійне опрацювання. У матеріалах електронного навчального курсу необхідно розмістити додатковий теоретичний матеріал, завдання для самостійного виконання та методичний матеріал, який забезпечить його якісне виконання студентами. Завдання формулюється у такій формі: текст завдання, форма подання результатів виконання, критерії оцінювання, термін виконання, список додаткових друкованих та Інтернет-джерел. Результати виконання завдання можна надсилати викладачеві в електронній формі до навчального порталу, подавати в паперовому вигляді або усно. Після перевірки та оцінювання виконаних завдань, викладач має виставити оцінки до електронного журналу.

Модель інтеграції заочної та дистанційної форми навчання з інформаційно-комунікаційними та дистанційними технологіями використовується для надання освітніх послуг студентам дистанційної та заочної форми навчання. Електронний навчальний курс на базі платформи ДН використовується для надання навчально-методичних матеріалів і для перевірки виконаних завдань, надання оперативних консультацій, оголошень тощо.

Результати впровадження ІКТ та ДТ у навчальний процес дозволять зробити такі висновки.

Випускники, що навчалися з використанням дистанційних технологій, звичайно вище оцінюють престиж отриманої професії, характеризуються упевненістю у власних силах, легкою адаптацією в колективі, умінням самостійно навчатися.

Нині дистанційні технології навчання вже зайняли одне з провідних місць у вищій професійній освіті. Упровадження інформаційних та дистанційних технологій в освітні процеси, не дивлячись на недостатню нормативну базу, спричинено невпинною інформатизацією суспільства. Такі технології знаходять відповідне місце в навчанні студентів усіх форм організації навчально процесу.

Підготовка до використання дистанційних електронних навчальних курсів з використанням дистанційних технологій повинна починатися з глибокого аналізу цілей навчання, дидактичних можливостей нових технологій передачі навчальної інформації, вимог до технологій дистанційного навчання з погляду навчання конкретних дисциплін, готовності викладачів до використання таких технологій, технічного, нормативно-правового, навчально-методичного забезпечення [2].

Переваги та недоліки дистанційного навчання

1. Долається відстань

Перевага: Завдяки дистанційному навчанню долається відстань між студентом та викладачем. Це дуже зручно, наприклад, для жителів невеликих містечок, котрі не відчувають себе задоволеними рівнем та якістю послуг місцевих мовних шкіл. У маленьких містечках часто бракує висококваліфікованих спеціалістів. Студенти також обмежені у виборі спецкурсів (і це стосується не лише маленьких міст) – не всі мовні школи пропонують, наприклад, підготовку до мовних іспитів чи до імміграційних інтерв’ю. Завдяки дистанційному навчанню студенти зможуть прослухати ці спецкурси, не виходячи з дому. Це зручно і комфортно. Від вас вимагається тільки підключення до мережі Інтернет, наявність комп’ютера та мікрофона; якщо ви хочете встановити візуальний контакт з викладачем, то маєте використовувати веб-камеру.

Недолік: З іншого боку, домашня атмосфера не завжди сприяє ефективному навчанню та запам’ятовуванню. Вас можуть відволікати домашні справи, діти. Це не дозволяє достатньо сконцентруватися на занятті.

2. Економиться час

Перевага: Завдяки дистанційному навчанню ви економите час, який витрачається на дорогу до школи іноземних мов. Це особливо підходить для людей, котрі мають щільний графік роботи і не можуть дозволити собі витратити зайву годину на, наприклад, очікування в пробках. Курс дистанційного навчання передбачає можливість записатися на пробне заняття; цікаво, що навіть тут ви не витрачаєте дорогоцінний час, адже можете записатися на перше заняття, скориставшись online-формою.

Студенти також мають гнучкий графік роботи – самі обирають кількість і час занять.

Недолік: З іншого боку, ви можете неефективно використати зекономлений час. Курс дистанційного навчання вимагає від студента уміння самостійно організовувати навчальний процес. Біля вас не буде вчителя, який постійно контролюватиме виконання домашніх завдань. Дорогоцінний час на заняттях не витрачається на перевірку домашніх завдань, натомість, акцент під час заняття online робиться на мовну практику.

Тому від студента, який обрав курс дистанційного навчання, вимагається терпіння, вміння зосередитися та високий рівень самоконтролю, щоб ефективно організовувати свій час між заняттями.

3. Зберігаються гроші

Перевага: Завдяки дистанційному навчанню ви економите гроші, які витрачаються на бензин чи інший транспорт.

Недолік: Курс дистанційного навчання вимагає хорошого технічного забезпечення: чим якіснішими будуть комп’ютер, мікрофон та веб-камера, тим якіснішими будуть online-уроки (ви будете краще чути і бачити вашого викладача). Проблема може виникати через неякісний Інтернет: якщо зв’язок раптом зникне, ваше заняття припиниться через технічні неполадки.

4. Зручний розрахунок

Перевага: Online-заняття також передбачають online-розрахунок, який використовується для оплати навчання. Це зручна форма електронних грошей, яка також економить ваш час. Деякі компанії також пропонують т. зв. online-калькулятор – можливість самостійно прорахувати витрати на курс дистанційного навчання, скориставшись відповідною формою на сайті компанії.

Недолік: Online-розрахунок здається дуже зручним, однак не заміняє живе спілкування з менеджером. Система online-розрахунку може не спрацювати і ваші гроші в кращому випадку вам повернуться і ви будете змушені всеодно витрачати час на те, щоб дістатися до школи або банку для вчасної оплати заняття; в гіршому випадку ваші гроші просто пропадуть – загубляться серед інших віртуальних рахунків.

5. Нові технології – нові можливості

Перевага: Використовуючи новітні технології, ви можете записати ваші заняття і, коли матимете потребу, зможете знову і знову прослуховувати ваші заняття, щоб уточнити граматичні та/або лексичні моменти. Під час online-занять використовуються додаткові ресурси, які викладач ретельно добирає завдяки мережі Інтернет. Це аудіо-, відео-файли, фотографії, додаткові тексти для читання (це можуть також бути оригінальні тексти іноземних авторів та/або, наприклад, матеріали Вікіпедії).

Недолік: Ви так само можете уточняти незрозумілі моменти з вашим викладачем під час звичайних занять. Такі консультації є більш ефективними, ніж прослуховування аудіозапису. Адже, під час повторного пояснення викладачем того чи іншого матеріалу можуть виявлятися нові, невідомі раніше або забуті, правила (граматичні, лексичні, синтаксичні тощо), які ви зможете уточнити, вивчити або згадати.

6. При переїзді можна продовжити навчання

Перевага: Online-навчання дуже підходить для студентів, які розпочали навчання за звичайним курсом, але в міру життєвих обставин змушені припинити заняття і переїхати в іншу країну чи в інше місто. Часто студенти приходять вивчати іноземну мову саме для того, щоб мати змогу переїхати в іншу країну. Після переїзду студентам часто бракує занять з іноземної мови, адже мовне середовище вимагає від них все вищого рівня володіння мовою (особливо, коли ви влаштовуєтесь на роботу чи розвиваєтесь в будь-який інший спосіб).

Недолік: З іншого боку, студент, використовуючи online-уроки з викладачем, до якого встиг звикнути на звичайних заняттях, менше використовує переваги, які дає мовне середовище. Адже, викладач знає студента і розвиває в ньому навики, які йому здаються найбільш важливими для студента. При цьому викладач не відчуває специфіки мовного середовища і таким чином не може ставити перед студентом тих завдань, які будуть найкраще підходити для відповідного етапу життя і мовної практики студента[3].

Поиск по сайту: