Вибір засобу усунення дефектів деталі

Практичне заняття № 1

Стислий опис призначення, будови і умов роботи деталі

Необхідно ознайомитися з конструкцією вузла і агрегату, у котрому встановлена деталь. У пояснювальній записці детально вказати експлуатаційне призначення деталі у механізмі, умови роботи, навантаження поверхні, діючі фактори і т.і. Доцільно привести малюнки, схеми, які освітлюють роботу вузла, агрегату та деталі.

Ці дані можна отримати у підручниках по обладнанню автомобілів, та при детальному вивченні робочого креслення деталі. При вивченні робочого креслення деталі встановлюють і приводять в пояснювальній записці:

- матеріал деталі, міцність поверхні і вид термічної обробки деталі або окремих поверхонь;

- основні розміри, точність і чистоту обробки робочих поверхонь деталі;

- точність розташування робочих поверхонь деталі;

- установчі (базові) поверхні при ремонті деталі.

Практичне заняття № 2

Аналіз дефектів деталі і вимог, що пред’являються до відремонтованої деталі

Ці відомості студент бере з керівництва по капітальному ремонту автомобілів та їх агрегатів, матеріалів лекцій по курсу ремонту і експлуатації і іншої технічної літератури. Необхідно виявити, які дефекти деталі підлягають усуненню, та дефекти, що приводять до вибракування деталі, за недоцільністю її подальшого ремонту. В пояснювальній записці цей матеріал викладається докладно. Далі надається ескіз деталі з вказанням дефектів. По аналізу дефектів складаємо таблицю, до якої заносимо наступні дані:

- номер дефекту по ескізу деталі;

- розміри за робочим кресленням, та допустимі без ремонту поверхонь деталі;

- засоби, що рекомендуються для відновлення дефектів деталі;

- вимоги до відремонтованої деталі.

Приклад таблиці для аналізу дефектів деталі приведено на рисунку 1.

Таблиця 1 – Основні дефекти деталі

Рисунок 1 – Таблиця аналізу дефектів деталі

Практичне заняття № 3

Вибір засобу усунення дефектів деталі

Під усуненням дефектів деталі слід розуміти сукупність операцій, які включають підготовку, відновлення спрацьованої або ушкодженої поверхні, послідуючу механічну і термічну обробки.

Усунути дефект – це значить відновити геометрію і фізико-механічні властивості деталі. Усунення одного й того ж дефекту деталі виконується за допомогою різних засобів. Детальніше з засобами відновлення дефектів можливо ознайомитись з курсу лекцій по відновленню деталей та з технічної літератури по ремонту автомобілів. Вірно обрані засоби відновлення дефектів деталей мають істотний вплив на якість і економічність ремонту деталей.

При виборі засобів усунення конкретних дефектів деталі необхідно знати її можливості. При цьому необхідно провести аналіз відновлення деталі в такій послідовності:

- по робочим кресленням, даним по спрацюванню на підставі аналізу умов роботи деталі встановлюють конструкторсько-технологічні характеристики деталі;

- далі по фізико-механічним показникам властивостей деталі визначають засоби її відновлення.

До конструкторсько-технологічних характеристик деталі відносяться:

- вид основного матеріалу спрацьованої деталі;

- стан поверхні відновлення (зміцнення) деталі;

- граничний мінімально допустимий діаметр поверхні що відновлюється (зовнішній);

- мінімально допустимий діаметр поверхні що відновлюється (внутрішній);

- мінімальна товщина (глибина) нарощування (зміцнення);

- максимальна товщина (глибина) нарощування (зміцнення);

- сполучення або посадки поверхні, що відновлюється;

- вид навантаження на відновлену поверхню;

З урахуванням номенклатури деталей-представників, рекомендованих для відновлення, вибирають ряд альтернативних засобів відновлення. Оцінюють альтернативні засоби відновлення показником фізико-механічних властивостей деталі: коефіцієнтом зносостійкості; коефіцієнтом витривалості; коефіцієнтом довговічності та мікротвердістю поверхонь. Кінцевий вибір раціональних засобів відновлення дефектів деталей виконується по аналізу конструкторсько-технологічної характеристики деталей, оціненням показників фізико-механічних властивостей відновленої деталі, та по техніко-економічним показникам.

Техніко-економічні показники характеризуються: питомими витратами матеріалу, кг/мм²; підготовчо-заключною обробкою, н-год/м²; питомою трудомісткістю, н-год/м²; питомою вартістю відновлення, грн./м²; та питомою енергоємністю.

З урахуванням недоліків засобів відновлення обираємо ряд засобів, що забезпечують необхідний рівень якості поверхонь, що відновлюються і при цьому економічно доцільні.

Поиск по сайту: