Опис вибраної моделі

Імітаційне моделювання - метод, що дозволяє будувати моделі, що описують процеси так, як вони проходили б у дійсності. Таку модель можна "програти" в часі як для одного випробування, так і заданого їх безлічі. При цьому результати визначатимуться випадковим характером процесів. За цими даними можна отримати достатньо стійку статистику.

Імітаційне моделювання - це метод дослідження, при якому досліджувана система замінюється моделлю, з достатньою точністю описує реальну систему і з нею проводяться експерименти з метою отримання інформації про цю систему. Експериментування з моделлю називають імітацією (імітація - це збагнення суті явища, не вдаючись до експериментів на реальному об'єкті).

Імітаційне моделювання - це окремий випадок математичного моделювання. Існує клас об'єктів, для яких з різних причин не розроблені аналітичні моделі, або не розроблені методи вирішення отриманої моделі. У цьому випадку аналітична модель замінюється імітатором або імітаційної моделлю.

Імітаційним моделюванням іноді називають отримання приватних чисельних рішень сформульованої задачі на основі аналітичних рішень або за допомогою чисельних методів.

Імітаційна модель - логіко-математичний опис об'єкту, яке може бути використане для експериментування на комп'ютері в цілях проектування, аналізу та оцінки функціонування об'єкта.

Застосування імітаційного моделювання

До імітаційного моделювання вдаються, коли:

­ дорого або неможливо експериментувати на реальному об'єкті;

­ неможливо побудувати аналітичну модель: в системі є час, причинні зв'язки, наслідок, нелінійності, стохастичні (випадкові) змінні;

­ необхідно зімітувати поведінку системи в часі.

Мета імітаційного моделювання полягає у відтворенні поведінки досліджуваної системи на основі результатів аналізу найбільш суттєвих взаємозв'язків між її елементами або іншими словами - розробці симулятора (англ. simulation modeling) Досліджуваної предметної області для проведення різних експериментів.

Імітаційне моделювання дозволяє імітувати поведінку системи в часі. Причому плюсом є те, що часом в моделі можна управляти: уповільнювати у випадку з швидкоплинучими процесами і прискорювати для моделювання систем з повільною мінливістю. Можна імітувати поведінку тих об'єктів, реальні експерименти з якими дороги, неможливі або небезпечні. З настанням епохи персональних комп'ютерів виробництво складних і унікальних виробів, як правило, супроводжується комп'ютерним тривимірним імітаційним моделюванням. Ця точна і відносно швидка технологія дозволяє накопичити всі необхідні знання, обладнання та напівфабрикати для майбутнього виробу до початку виробництва. Комп'ютерне 3D моделювання тепер не рідкість навіть для невеликих компаній.[4]

1.5 Модельний експеримент

Для модельного експерименту мною була проаналізована статистика за результатами надходжень робіт від студентів протягом навчального

місяця(20 робочих календарних днів).

Один викладач веде по одній дисципліни в 4 групах денного навчання і по одній дисципліни в 4 групах заочників на одному курсі і стільки-ж на другом. В кожній групі навчається не менше 20 студентів. Середнє число лабораторних робіт, яких здає студент (як щоденник, так і заочник) за чверть з однієї дисципліни дорівнює п‘яти. Отже в середньому викладачеві за 2 місяці роботи необхідно перевірити (4 * 20 +4 * 20) * 5 = 800 робіт або 400 / в місяць.

Щоденно на комп’ютер викладача від студентів надходять роботи (курсові, лабораторні,модулі). Кількість надходжень робіт на день носить випадковий характер.

Опираючись на вище перелічені данні та результат спостережень протягом двох місяців за кількістю надходжень робіт на день були отримані наступні данні наведені у рисунку 1.4.

Рисунок 1.4 – Отримані статистичні данні

Метою імітаційної моделі буде перевірити, чи зможе один викладач протягом свого робочого часу,встигати перевіряти роботи,які надходять йому від студентів.

У результаті модельного експерименту буди отримані дані наведені на рисунку 1.5.

Рисунок 1.5 –Дані результату експерименту

Виходячи з того,що робочій день викладача вуза згідно КЗпП України складає у середньому 36 годин на тиждень,вірогідно,що один викладач в більшу кількість днів не буде встигати перевіряти потік робіт,які йому будуть надходити від студенів,через сервіс SugarSync. Тому оптимальним рішенням цієї проблеми буде заручити до перевірки робіт асистента викладача.

Поиск по сайту: