Види інформації

Інформація дуже різноманітна за своїм змістом. Класифікувати її можна за різними ознаками. Згідно з однією з можливих класифікацій виділяють дві категорії інформації — біологічну і соціальну.

Під біологічною інформацією розуміють таку, яка забезпечує життєдіяльність окремо взятого живого організму.

До різновидів біологічної інформації відносять, наприклад, генетичну інформацію, що забезпечує цілісність виду.

Соціальна інформація — це інформація, утворення та переробляння якої пов’язані з діяльністю людини. Таким чином можна виділити стільки типів та різновидів соціальної інформації, скільки є видів діяльності людини. Прикладами можуть бути політична, економічна, технологічна, вимірювальна, науково-технічна та інші види інформації.

При диференціації соціальної інформації вирізняють дві її основні категорії — масову (загальну) і спеціальну.

Масова інформація – це соціальна інформація, що адресована всім членам суспільства незалежно від їхнього становища і роду занять.

До масової відносять такі різновиди інформації:

· суспільно-політична інформаціяпро події у країні та міжнародному житті, яку поширюють через газети, радіо, телебачення, комп’ютерні мережі та інші види засобів масової інформації;

· вимірювальна інформація — відомості про температуру, тиск, вагу, напругу, довжину, глибину тощо;

· документальна інформація — відомості, що закріплені в різного роду документах (бухгалтерських та банківських документах, статутах, угодах, наказах, патентах, розпорядженнях та ін.);

· довідкова інформація — відомості довідкового характеру, які містять друковані довідкові видання масового призначення (телефонні, статистичні довідники, словники, атласи доріг і т. п.) або надають різноманітні довідкові служби (транспортні довідкові бюро і табло, міські довідкові бюро, бібліографічні відділи у бібліотеках, оперативно-диспетчерські служби на підприємствах тощо).

Спеціальна інформація — це інформація, яка адресована лише тим чи іншим окремим соціальним групам: вченим певного фаху, економістам, робітникам різних професій і т. д. Для сприйняття такої інформації необхідний відповідний початковий запас спеціальних знань та володіння професійною мовою.

До найважливіших різновидів спеціальної соціальної інформації відносять наукову, технічну, технологічну, управлінську та економічну інформацію.

Наукова інформація — результат науково-дослідної діяльності людей. Наукову інформацію можна визначити як передане в інформаційному процесі наукове знання. Прикладом можуть служити закони фізики, хімії, математики та інших наук, встановлені в ході їх розвитку.

Технічна інформація — циркулює в галузі техніки і призначена для вирішення технічних задач (конструювання нових технічних пристроїв, машин, матеріалів тощо).

Структура і властивості наукової та технічної інформації дуже близькі, тому ці два види часто об'єднують у єдиний вид "науково-технічна інформація".

Технологічна інформація — призначена для опису виробничих процесів в царині створення матеріальних благ (продуктів харчування, одягу, машин тощо).

Управлінська (менеджерська) інформація — виникає у процесі адміністративно-організаційної діяльності людей, пов’язаної з управлінням об’єктами, виробничими та невиробничими галузями та в органах державного управління. Виступає як інформаційна основа прийняття рішень менеджерами різних рівнів.

Економічна інформація — характеризує виробничі відносини і процеси та забезпечує розв’язування завдань організаційно-економічного управління господарством. Надає відомості про виробництво, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ. Більш детально про економічну інформацію буде сказано далі.

З точки зору інформатики викликає зацікавленість класифікація інформації за ознакою її умовності. Згідно з цією ознакою інформацію поділяють на два види — умовну і безумовну.

Безумовноює інформація про реальні події матеріального світу. Така інформація не виникає випадково, її отримують з навколишньої дійсності. Безумовною є, наприклад, інформація "на морі трапився шторм".

Умовна інформація — це результат опису реальних об’єктів і явищ умовними символами. Приклад умовної інформації — будь-який код, яким шифрують повідомлення і який задає відповідність між умовними символами і реальними об’єктами (діями). Вибір теоретичного апарату для опису тих чи інших явищ реальної дійсності (математичного, алгоритмічного, хімічного, генетичного тощо) — це генерація умовної інформації.

Вивчаючи природу, ми одержуємо об’єктивну, тобто безумовну інформацію. Теоретичний апарат, який застосовують для її вивчення, породжує умовну інформацію. Наукова творчість в цілому містить дві складові: отримання безумовної інформації від природи та генерацію умовної (теоретичної) інформації.

Слово "інформація" часто вживають з епітетом "нова". Проте, абсолютно новою може бути тільки безумовна інформація, що виникає експериментально завдяки розширенню області дослідження й удосконаленню експериментальної техніки. Відносно нової інформації теоретичного характеру, то, позаяк вона має елемент умовності, її можна вважати новою лише у відносному, а не в абсолютному сенсі. Так, відносно новою буде інформація, невідома одній частині суспільства, наприклад студентам, але відома іншій — викладачам.

Поиск по сайту: