Подання інформації у комп’ютерному середовищі

Інформатика дає більш широке означення даних, яке охоплює і позамашинне оперування даними в інформаційних процесах.

Дані — це факти, поняття або інструкції, подані в обумовленій формі, яка є зручною для передавання, інтерпретації та оброблення людиною чи автоматичним пристроєм.

Таке означення даних цілком узгоджується з прийнятим у інформатиці трактуванням інформації як об’єкту певної діяльності.

Інформатика оперує такими даними, як числа, формули, слова і тексти природних та штучних мов, алфавітно-цифрові конструкції (наприклад, дати, адреси, економічні показники тощо), таблиці, графічні об’єкти (графіки, діаграми, креслення), окремі символи (математичні, логічні, керуючі і повідомляючі символи операційних систем та ін).

Для автоматизації роботи з даними різних типів дуже важливо уніфікувати форму їх подання, що здійснюють за допомогою методів кодування.

Кодування — це вираження даних одного типу через дані іншого типу шляхом відображення одного набору знаків у інший. Зворотнє відображення називають декодуванням, а отримані в результаті кодування слова — кодами.

Природні людські мови — це не що інше, як системи кодування понять для вираження думок через мову.

У комп’ютерній техніці дані розглядають як знакові структури, побудову яких визначають принципи організації комп’ютерного середовища (апаратури і програмних засобів). Тому в інформатиці застосовують універсальну систему кодування даних, яку прийнято називати двійковим кодуванням. В її основі — подання даних послідовностями всього двох знаків: 0 і 1. Ці знаки називають двійковими цифрами або бітами (англійською "bit", що є скороченням від "binary digit" — двійкова цифра). Одним бітом можуть бути виражені два поняття: 0 або 1, так або ні, чорне або біле, істине або хибне і т. п. Двома бітами можна закодувати чотири різних поняття: 00, 01, 10, 11, трьома — вісім: від 000 до 111. У загальному випадку кількість незалежних значень даних N, яку можна закодувати двійковими кодами довжиною n, обчислюють за формулою N=2ⁿ. Згідно з цією формулою збільшення довжини коду на одиницю приводить до збільшення в два рази кількості понять, що можуть бути закодовані в даній системі кодування.

Двійковий алфавіт А₂ = {0, 1} є внутрішнім машинним алфавітом, яким кодують вхідні дані будь-якого типу. Для кодування даних певного типу (числової, текстової, графічної, відео- та аудіоінформації) існують певні міжнародні стандарти, розгляд яких виходить за межі цих методичних вказівок.

На завершення відзначимо, що дані, виконуючи роль знакових носіїв інформації, утворюють у своїй сукупностізнакове середовище існування інформації. Зауважимо, що воно не обмежене сферою спілкування між людьми, а включає також сигналізуючі немовні знаки, властиві порівняно високорозвиненим формам спілкування між іншими живими істотами, зокрема, знаки орієнтації бджіл, знаки спілкування птахів, звірів (крики тривоги, заклику, загрози, різноманітні рухи, пози тощо).

Поиск по сайту: