Властивості інформації

Як усякий об’єкт, інформація має певні властивості. Одночасне її існування у трьох середовищах — сигнальному, знаковому і матеріальному — спричинює те, що на властивості інформації впливають як властивості даних та їх носіїв, так і властивості методів оперування даними в інформаційних процесах. По закінченню інформаційного процесу властивості результатної інформації переходять на властивості результатних даних.

Властивостям інформації характерне різноманіття. Кожна наукова дисципліна розглядає ті властивості, які є найважливішими для неї. Інформатики такими вважають об’єктивність, здатність до запам’ятовування, розповсюджуваність, ієрархічність, точність, достовірність, повнота, адекватність, доступність, актуальність, своєчасність, оперативність та цінність. Розглянемо їх детальніше.

· Об’єктивність і суб’єктивність інформації. Інформація постійно виникає у процесах, що проходять у різного роду та типу системах дійсності. Тому за своєю природою інформація є об’єктивною і служить засобом тлумачення закономірностей існування та трансформацій реального світу.

В той же час, отримування такої об’єктивно існуючої інформації, а також інтерпретація даних та методи їх обробки є суб’єктивними, залежними від суб’єктів інформаційних процесів.

Ступінь об’єктивності інформації в інформаційних процесах є різним. Об’єктивнішою прийнято вважати ту інформацію, сприйняття і обробка якої пов’язані з меншим ступенем суб’єктивності. Наприклад, фотознімки природного об’єкту або явища містять більш об’єктивну інформацію, ніж рисунок того ж самого об’єкту, виконаний людиною (суб'єктом). В ході інформаційного процесу ступінь об’єктивності інформації завжди стає нижчим, що є наслідком суб’єктивності використаних методів оперування з даними та суб’єктивності правил інтерпретації.

· Здатність інформації до запам’ятовування. Ця властивість характеризує здатність інформації зберігати деякий сталий фіксований стан системи до настання того моненту, коли дана інформація може знадобитися.

В інформатиці ми завжди маємо справу з інформацією, яку можна запам’ятати. Проте, існує інформація, яку запам’ятати неможливо, наприклад, інформація про набір положень і швидкостей молекул у посудині з газом у даний момент часу. Цей набір є одним із можливих станів даної системи але в силу нестійкості руху молекул система через мікроскопічний відрізок часу (порядку 10^-13сек) переходить у інший стан і “забуває" про своє минуле.

· Розповсюджуваність інформації. Ця риса означає, що при передаванні деякої кількості інформації (повідомлення) від одного суб’єкта до інших, скільки б їх не було, загальна кількість інформації у адресанта не зменшиться, а у всіх адресатів — збільшиться.

· Ієрархічність інформації. У будь-яких процесах прийняття рішень (у професійній діяльності або повсякденному житті) доводиться робити вибір варіантів подальшого розвитку процесу. Так, наприклад, ідучи дорогою і зустрівши розгалуження, необхідно зробити вибір (за допомогою деякого покажчика або випадково) і піти певним шляхом. Однак і на цьому шляху можна зустріти розгалуження і знову постане проблема вибору. Тому кожний наступний вибір має сенс на базі вже зробленого раніше. Важливо також, що попередній вибір не зумовлює, як правило, наступний. Тому можна говорити про ієрархічні рівні інформації, де нижчий рівень є загальним для вищих рівнів в тому сенсі, що він необхідний для реалізації і/або генерації інформації на вищих рівнях.

· Точність і достовірність інформації. Точність — це заданий ступінь наближення даних, що подають певну інформацію, до об’єктивно існуючої, тобто істинної, інформації. У різних галузях діяльності людей, як правило, визначені необхідні або допустимі рівні точності інформації для різноманітних технічних, економічних та інших показників, фунцій управління тощо. Неточна інформація може привести до серйозних помилок у прийняті рішень.

Достовірність є ймовірнісною оцінкою точності (безпомилковості) інформації, причому ця оцінка залежить від використовуваних методів оперування даними і допустимого рівня спотворення інформації, а також від рівнів інформаційних шумів (непотрібної інформації).

Для підвищення достовірності інформації використовують або більшу кількість даних, або адекватніші і складніші методи її опрацювання.

· Повнота інформаціївизначає достатність об’єму даних для прийняття тих чи інших рішень або для створення нових даних на основі тих, що вже існують.

Слід зазначити, що інформація може бути неповною як за складом даних, так і за їх кількістю. Чим повніші дані, тим ширший діапазон методів, які можна використати в ході інформаційного процесу, тим простіше вибрати точніший адекватний метод.

Дефіцит інформації може привести до неможливості виконання людиною своїх професійних обов’язків у потрібний час і у відповідному вигляді. Обробка недостовірних даних взагалі немає сенсу і тому недопустима.

Зауважимо, що на повноту інформації можуть впливати властивості її носія. Так, у розміщеній на компакт-диску базі даних забезпечення повноти інформації більш просте, ніж при використанні дискети, оскільки в першому випадку щільність запису даних на одиниці довжини доріжки набагато вища.

· Адекватність інформації — це ступінь її відповідності реальному стану справ. Неадекватна інформація може виникати на основі неповних або недостовірних даних. Проте, і повні, і достовірні дані також можуть приводити до неадекватності інформації при застосуванні до них невідповідних методів обробки.

· Доступність інформації — це міра можливості отримати ту чи іншу інформацію. На неї впливає одночасно як доступність даних, так і доступність адекватних методів для їх інтерпретації. Наприклад, інформація в книзі доступніша, ніж на компакт-диску, позаяк не всі люди володіють комп’ютером та мають до нього доступ.

Залежність доступності інформації від доступності адекватних методів обробки даних можна проілюструвати на прикладі прослуховування передачі радіостанції незнайомою мовою, коли ми отримуємо тільки звукові сигнали (тобто дані), а сама інформація є для нас недоступною, оскільки ми не володіємо методами перетворення цих сигналів у відомі нам поняття.

Відсутність доступу до даних або до адекватних методів їх опрацювання приводить до однакового результату — інформація стає недоступною. Застосування неадекватних методів при відсутності адекватних дає у результаті неповну, неадекватну або недостовірну інформацію.

· Актуальність, своєчасність і оперативність інформації. Актуальність – це ступінь відповідності інформації поточному моменту часу. Оскільки інфрмаційні процеси розтягнуті в часі, то достовірна і адекватна, але не актуальна (тобто застаріла) інформація може привести до помилкових рішень.

Своєчасність інформації характерезує часовий інтервал між виникненням потреби в інформації і реалізацією цієї потреби.

Оперативність інформації виражає "швидкість" отримання інформації.

Актуальність пов’язана з періодичністю отримання інформації, своєчасність визначає вибір засобів опрацювання інформації, а оперативність —засобів її збирання та передаванняї.

· Цінність інформації — міра корисності інформації для досягнення визначеної мети. Так, наприклад, якщо ціль — поїздка в інше місто, то цінною буде інформація про розклад руху автобусів, потягів і літаків, вартість квитків тощо.

Часто говорять про комерційну цінність інформації, яку пов’язують не тільки з її корисністю, але й з актуальністю та повнотою.

У комп’ютерних системах інформація є як предметом праці, так і їхнім продуктом, і тому вона повинна бути якісною.

Якість інформації — це сукупність властивостей інформації, що зумовлюють її використання для задоволення потреб, визначених згідно з призначенням інформації.

Від якості інформації суттєво залежить ефективність функціонування комп’ютерної системи, тому інформація, яку обробляють комп’ютером, має бути позбавленою таких негативних рис, як неточність, недостовірність, неповнота, неадекватність і т. д. (тою мірою, як це можливо).

Поиск по сайту: