Схема 20

Різноманітність спеціальних методів соціологічного дослід­ження забезпечує збір, нагромадження, переопрацювання та використання необхідної об’єктивної, конкретної та достовірної інформації про реальні соціальні явища, події та процеси суспільного життя. Соціологічна інформація має свої емпіричні та теоретичні властивості. Вона, по-перше, всебічно й глибоко характеризує та дозволяє аналізувати соціальний процес, забезпечує досягнення максимальної адекватності пізнання завдяки широкій репрезентативності, стійкості та достовірності даних про кількісні та якісні характеристики об’єктів дослідження; по-друге, дозволяє виявити нові закономірності, тенденції й випадковості розвитку та функціонування соціальних відносин, явищ та процесів і тим самим істотно збагачує соціальну теорію.

ТЕМА 6
СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІКИ,
ПРАЦІ ТА УПРАВЛІННЯ

У сучасних умовах формування і функціонування — у певному обсязі — ринкових відносин, якісно нових економічних процесів у сфері матеріального виробництва постає необхідність переосмислення всієї системи економічних відносин, всебічного аналізу їхньої соціальної складової. Поява в Україні нових економічних відносин, що базуються передусім на приватній власності, вимагає ґрунтовних наукових досліджень і визначення шляхів подальшого розвитку та удосконалення цих відносин, розкриття та урахування їх зв’язків і взаємовпливу з іншими суспільними відносинами, насамперед з соціальними, політичними та духовно-культурними.

Більшість соціологів прагнуть аналізувати різні активно діючі в суспільстві чинники — економічні, політичні, соціальні, культурні, моральні, правові тощо. М. Вебер розглядає економічні відносини як одну з позицій, що визначає соціальний поділ суспільства. Е. Дюркгейм досліджує вплив поділу праці на соціальні процеси. Т. Веблен та інші соціологи пояснюють роль різних чинників (етики, економіки, релігії, культури, права та інших) у визначенні бази та надбудови суспільства.

Однак слід визнати, що роль економіки, всієї системи економічних відносин у життєдіяльності суспільства найбільш пере-
конливо витлумачена у творах К. Маркса, особливо у відомому його творі «Капітал».

Економічні відносини, як довели К. Маркс та його прихильники, визначають усі інші суспільні відносини, становлячи базу суспільства, над якою здіймаються залежні від економі-
ки надбудовні форми: політичні, правові, моральні та інші.
К. Маркс аналізував і зворотний вплив інших суспільних відносин на економічні відносини. З марксизмом тепер полемізують у питанні ба­зи і надбудови суспільства багато вчених, які довели, що на кож­ному конкретному етапі розвитку суспільства пріоритет у взаємодії сфер належить якійсь окремій сфері, але реальне життя, особливо на початку XXI ст., переконує, що утворенням нових економічних відносин визначається розвиток тієї чи іншої сфери суспільства, його фізіономія, характер надбудовних утворень.

У даній темі розкривається сутність економіки та її вплив на інші сфери частіше опосередковано, через соціальні спільності та їх поведінку, через діяльність, працю та управління соціальними процесами.

6.1. СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІКИ, ЇЇ СУТНІСТЬ,
ЗМІСТ І ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

Економіка — це багатоаспектний соціальний інститут, що становить базу існування та життєдіяльності суспільства, де здійснюється матеріальне виробництво, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ та послуг, необхідних для життя і діяльності людини і суспільства, тобто економіка — це сукупність
пев­них (економічних) суспільних відносин (див. схему 40).

Поиск по сайту: