|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Хто приймає рішення щодо необхідності створення резервного фонду місцевого бюджету?а) Верховна Рада України б) Міністерство фінансів України в) Кабінет міністрів України г) Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада
18. Державний фонд регіонального розвитку створюється у складі …. а) загального фонду місцевого бюджету б) загального фонду державного бюджету в) спеціального фонду державного бюджету г) спеціального фонду місцевого бюджету
19. Хто має право створювати цільові фонди: а) загальнодержавні органи влади; б) місцеві органи влади; в) варіанти відповіді 1) і 2) правильні; г) правильного варіанта відповіді немає?
20. Цільові фонди створюються шляхом: а) виділення коштів з бюджету; б) створення власних джерел доходів; в) варіанти відповіді 1) і 2) правильні; г) правильного варіанта відповіді немає.
1. Першим податком місцевого характеру, введений в Англії у XVII ст. був: а) поземельний податок; б) податок на приріст цінностей; в) податок на користь бідних; г) шкільний податок.
2. Місцеві податки в зарубіжних країнах, як правило поділяються на: а) екологічні податки; майнові податки; немайнові податки; податки на споживання; б)власні місцеві податки; надбавки до державних податків на користь місцевих бюджетів; податки, що стягуються у вигляді плати за послуги, що надаються місцевими властями; податки, які відображають політику місцевих властей; в) власні місцеві податки; надбавки до державних податків на користь місцевих бюджетів; спеціальні податки; податки, які відображають політику місцевих властей; г) надбавки до державних податків на користь місцевих бюджетів; податки, що стягуються у вигляді плати за послуги, що надаються місцевими властями; податки, які відображають політику місцевих властей; подоходні податки.
3. Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: а) гуртожитки; гаражі; підвальні приміщення; б) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника; в)будівлі дитячих будинків сімейного типу; заклади охорони здоров’я всіх форм власності; г)заклади ресторанного господарства; гуртожитки.
4. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку зменшується: а) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 250 кв. м. б)для різних видів об’єктів нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) – на 740 кв. м. в) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 240 м. кв. г) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 740 кв. м.
5. Ставка збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюється: а)за кожний місяць провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,3 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; б)за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 1 до 2,7 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; в)за кожний день провадження діяльності, з врахуванням місцезнаходження спеціально відведених місць для транспортних засобів у розмірі від 1 до 2,7 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; г)за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. 6. Платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є: а)фізичні особи – підприємці, які провадять торгівельну діяльність у межах ринків усіх форм власності; б)аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності; в)юридичні та фізичні особи – підприємці, які отримують у встановленому порядку торгові патенти та провадять торгівельну діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей); г)суб’єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки).
7. Платниками туристичного збору не можуть бути: а) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; б) особи, які прибули на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів та проживають у приватних готелях; в) інваліди, діти інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I та II груп або дітей інвалідів; г) військовослужбовці та члени їх сімей.
8. До основних критеріїв формування ефективної системи місцевого оподаткування відносять: а)достатні обсяги надходжень та справедливий розподіл коштів; б)високі адміністративні та виконавчі витрати; в)високий рівень податкового навантаження платників податків; г)значні коливання надходження коштів.
9. До власних місцевих податків, які встановлюються місцевими органами самоврядування і справляються лише на території місцевого союзу належать: а) податки на прибуток корпорацій; податки на користь бідних; поземельні податки; б) промислові податки; податки на приріст цінностей; місцеві акцизи; в) особисті прибуткові податки; податки на прибуток корпорацій; майнові податки; г) податки на автомобілі; місцеві акцизи; разові збори на колгоспних ринках.
10. Відповідно до Розділу XII Податкового кодексу України, сьогодні діють такі місцеві податки та збори: а) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; екологічний податок; плата за користування надрами; туристичний збір; б) збір за місця для паркування транспортних засобів; плата за землю; збір за спеціальне використання води; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності; в) туристичний збір; збір за спеціальне використання води; плата за користування надрами; податок на доходи фізичних осіб; г) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; збір за місця для паркування транспортних засобів; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; туристичний збір.
11. Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб встановлюються в таких розмірах: а) 2,7 відсотка – для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких не перевищує 740 кв. м.; б) не більше 1 відсотка – для квартири/квартир, житлова площа яких не перевищує 120 кв. м. або житлового будинку/будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. м.; в) не більше 1 відсотка – для квартири/квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. м. або житлового будинку/будинків, житлова площа яких не перевищує 740 кв. м.; г)1 відсоток – для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. м. та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. м..
12. Базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є: а) площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету; б) кількість місць для паркування транспортних засобів та спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку; в) площа земельної ділянки, режим роботи та заповнюваність комунальних гаражів, стоянок, паркінгів; г) площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету та приватних коштів.
13. Не є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання: а) юридичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей); б) суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; в)фізичні особи, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік; г)фізичні особи, які провадять торгівельну діяльність у пунктах продажу товарів.
14. З придбанням пільгового торгового патенту проводиться торгівельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження): а) продукція, що виготовлена на підприємствах «Українське товариство сліпих», «Українське товариство глухих», а також інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці; б) хліб та хлібобулочні вироби, борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова та кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; в) продукти дитячого харчування; морозиво; мед та інші продукти бджільництва, бджоло інвентар та засоби захисту від бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм; г) товари військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів.
15. Платниками туристичного збору не можуть бути такі особи: а)іноземці, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк; б)особи, які прибули у відрядження; в)особи віком до 21 року; г)військовослужбовці та члени їх сімей.
16. Вивідна куниця – це: а) грошовий збір із селян, коли вони залишали власника (вихід селянський); б)весільне мито на користь держави або феодала з родичів нареченої, які видавали її заміж в інше князівство, волость, місто, за кордон; в)митний збір, який збирала на Лівобережній Україні гетьманська адміністрація за ввезення товарів на території України з Росії; г) щорічний збір грошей та продуктів з кріпосних селян.
17. До податків, які відображають політику місцевих властей належать: а) екологічні податки; б) особисті прибуткові; в) майнові податки; г) податки на приріст цінностей.
18. Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб встановлюються в таких розмірах: а) 2,7 відсотка – для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких не перевищує 740 кв. м.; б) не більше 1 відсотка – для квартири/квартир, житлова площа яких не перевищує 120 кв. м. або житлового будинку/будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. м.; в) не більше 1 відсотка – для квартири/квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. м. або житлового будинку/будинків, житлова площа яких не перевищує 740 кв. м.; г)1 відсоток – для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. м. та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. м.. 19. Об’єктом оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є: а) площа земельної ділянки, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок приватних коштів та коштів місцевого бюджету; б) площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету; в) земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету; г) площа земельної ділянки, режим роботи та заповнюваність комунальних гаражів, стоянок, паркінгів.
20. Платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є: а) юридичні та фізичні особи – підприємці, які отримують у встановленому порядку торгові патенти та провадять торгівельну діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; б)фізичні особи – підприємці, які провадять торгівельну діяльність у межах ринків усіх форм власності; в) підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання, які розташовані у селах, селищах і містах районного значення; г)суб’єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки).
21. З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торгівельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва: а) товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури; б) продукція, що виготовлена на підприємствах «Українське товариство сліпих», «Українське товариство глухих», а також інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці; в) хліб та хлібобулочні вироби, борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова та кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; г) продукти дитячого харчування; морозиво; мед та інші продукти бджільництва, бджоло інвентар та засоби захисту від бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм.
22. Ставка туристичного збору встановлюється у розмірі: а) від 1 до 2,7 відсотка до бази справляння збору; б) від 0,03 до 0,15 відсотка до мінімальної заробітної плати; в) від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору; г) від 1 до 2,7 відсотка до мінімальної заробітної плати.
23. Базовий податковий (звітний) період зі сплати туристичного збору дорівнює: а) місяцю; б) кварталу; в) півріччю; г) року;
24. Пожиле – це: а) грошовий збір із селян, коли вони залишали власника (вихід селянський); б)весільне мито на користь держави або феодала з родичів нареченої, які видавали її заміж в інше князівство, волость, місто, за кордон; в)митний збір, який збирала на Лівобережній Україні гетьманська адміністрація за ввезення товарів на території України з Росії; г) щорічний збір грошей та продуктів з кріпосних селян.
25. Всі місцеві податки в зарубіжних країнах, як правило, поділяються на: а)прямі податки; надбавкидо державних податків на користь місцевих бюджетів; податки, що стягуються у вигляді плати за послуги, які надаються місцевими властями; непрямі податки; б)непрямі податки; відрахування від загальнодержавних податків, які залишаються в доходах місцевих бюджетів; податки, що стягуються у вигляді плати за послуги, які надаються місцевими властями; податки, що стягуються у вигляді пені, штрафів, санкцій; в)майнові податки; немайнові податки; податки, що стягуються у вигляді плати за послуги, які надаються місцевими властями; екологічні податки; г)власні місцеві податки встановлюються місцевими органами самоврядування і справляються лише на території місцевого союзу; надбавки до державних податків на користь місцевих бюджетів; податки, що стягуються у вигляді плати за послуги, які надаються місцевими властями; податки, які відображають політику місцевих властей.
26. Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: а)об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки; б)гуртожитки; гаражі; підвальні приміщення; в)будівлі дитячих будинків сімейного типу; заклади охорони здоров’я всіх форм власності; г)заклади ресторанного господарства; гуртожитки.
27. Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку: а)за наявності у власника платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, податок обчислюється виходячи із бази оподаткування; б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного виду, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної житлової площі таких об’єктів та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із відповідної ставки податку; г) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного виду, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із бази оподаткування.
28. Базовий податковий (звітний) період сплати збору за місця для паркування транспортних засобів дорівнює календарному: а) місяцю; б) кварталу; в) півріччю; г) року;
29. Фізичні особи – підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці, продукції власного бджільництва: а)є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності; б)є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності з придбанням пільгового торгового патенту; в)не є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності; г)є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств.
30. Ставка збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі: а)від 1 до 2,7 відсотка до бази справляння збору; б)від 0,03 до 0,15 відсотка до мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; в)від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору; г)від 1 до 2,7 відсотка до мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
31. Не є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання: а) юридичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей); б) суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівельну діяльність у пунктах продажу товарів; в)суб’єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними в трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб’єкту; г)юридичні особи, які провадять торгівельну діяльність у пунктах продажу товарів.
32. Платниками туристичного збору не можуть бути такі особи: а)ветерани війни; б)громадяни України, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк; особи, які прибули у відрядження; в) особи віком до 21 року; г) військовослужбовці та члени їх сімей. 33. Оброк – це: а) грошовий збір із селян, коли вони залишали власника (вихід селянський); б)весільне мито на користь держави або феодала з родичів нареченої, які видавали її заміж в інше князівство, волость, місто, за кордон; в)митний збір, який збирала на Лівобережній Україні гетьманська адміністрація за ввезення товарів на території України з Росії; г) щорічний збір грошей та продуктів з кріпосних селян.
1 Кредити місцевим бюджетам надаються: 1) на безпроцентній основі; 2) за ставкою Національного Банку України; 3) за ставкою користування кредитом, встановлену на договірній основі.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.02 сек.) |