Поліпшення амортизаційної політики в Україні

Державна амортизаційна політика спрямована на відшкодування зносу основного капіталу шляхом створення нормативно-правових і господарських умов для відтворення основних засобів, формування підприємствами та організаціями власних коштів для оновлення наявних основних фондів[11;с.95].

Розрахунок амортизаційних відрахувань по залишковій, а не по первісній (відтворюваній) вартості основних засобів призводить до подовження їх амортизаційного періоду та строку окупності капіталовкладень. Так, для найбільш швидко відтворюваної групи основних засобів на підприємстві, тобто другої групи з нормою амортизації по закінченні чотирьох років служби залишається недоамортизованою. Таким чином підвищення норми амортизаційних відрахувань по залишковому методу призводить до подовження відтворюваного циклу.

ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" надає населенню фармацевтичні послуги, ця продукція вдрізняється високою фондомісткістю. Це виходить з того, що основні засоби підприємства, а це переважно дороге обладнання для виробництва ліків та їх компоненти, мають доволі високу вартість, досить енерговитратні та окрема техніка зношується та потребує заміни на нову, більш досконалу, та інноваційну яка б відповідала сучасним потребам.

Таким чином, для відновлення відтворюваної функції амортизаційного фонду потрібно удосконалити державну амортизаційну політику наступними шляхами:

а) більш часто проводи антиінфляційну переоцінку основних засобів з обліком та по мірі зростання їх поточних цін;

б) виключити практику безоплатного та безповоротного вилучення у підприємств амортизаційних коштів для централізованого використання;

в) замінити діючу методику розрахунку амортизаційних відрахувань новою, яка б передбачала значно більш тісну залежність норм відрахувань від реальних (нормативних) строків служби основних засобів, а також визначення розміру амортизаційних відрахувань не по залишковій, а по первісній їх вартості;

г) застосовувати прискорену амортизацію основних засобів не у масовому порядку, а вибірково[9;с.29]..

На сучасному етапі результати впровадження діючого нині амортизаційного механізму є дуже скромними. Заміна методологічного підходу до нарахування амортизації не привела до росту амортизації як власного джерела інвестицій підприємств і посиленню мотивації до впровадження сучасних технологій.

Недоліками амортизаційної політики є наступне:

підприємствам, при наявності серед них великої кількості збиткових, нав'язали лише прискорену амортизацію, хоча вона дає перевагу лише рентабельним підприємствам.

скорочення числа застосовуваних норм амортизації при нарахуванні амортизації від реального терміну служби основних засобів, що порушило економічно обґрунтовані строки їхнього відтворення.

для більшості видів основних засобів норми амортизації значно завищені;

нараховується амортизація від залишкової, а не відновної вартості основних засобів. Це приводить до подовження їхнього амортизаційного періоду й строків окупності капітальних вкладень;

двадцять відсотків видів активної частини основних фондів переведені на більше низький норматив амортизації;

не був уведений механізм об'єктивної й своєчасної переоцінки основних фондів [10;с.56].

Отже, можна зробити висновок, що амортизаційна політика як складова частина інвестиційної політики не сприяла, а навпаки, протидіяла нагромадженню реноваційних ресурсів, сприяла різкому скороченню їхньої частини в загальному обсязі фінансування.

Для того щоб амортизаційна політика повинна спрямовуватися на підвищення фінансової зацікавленості суб'єктів господарювання в здійсненні інвестицій в основний капітал за рахунок коштів власних амортизаційних фондів. Для цього необхідно провести такі заходи:

створення економічної й правової бази для впровадження раціональних рівнів споживання, відшкодування й відновлення основного капіталу;

обмеження державного регулювання в сфері амортизаційної політики й стимулювання інвестиційної ініціативи суб'єктів господарювання;

відмова від суцільного примусового нарахування амортизаційних відрахувань за єдиним методом і впровадження декількох методів нарахування амортизації, розширить фінансові можливості підприємств і підсилить їхню інвестиційну активність;

стимулювання суб'єктів господарювання до застосування прискореної амортизації і її інвестиційного напрямку шляхом надання податкових знижок.

закріпити за суб'єктами господарювання право на використання коштів власного амортизаційного фонду й заборонити будь-які централізовані вилучення з нього;

Амортизаційна політика повинна контролювати використання амортизаційних відрахувань по своєму призначенню, тобто вона не повинна бути гальмом технічного прогресу й економічного розвитку[15;с.63]..

У результаті проведення цих заходів можна чекати поліпшення фінансових результатів господарювання суб'єктів господарської діяльності.

Поиск по сайту: