БНМ 1.2.34. Вага тіла

1. Сила, з якою тіло, внаслідок притягання до Землі, діє на горизонтальну опору або вертикальний підвіс, називається вагою тіла.

2. Вага тіла прикладена до опори або підвісу і напрямлена вертикально вниз.

3. Якщо опора або підвіс і тіло, що на них знаходиться, перебувають у стані спокою або прямолінійного рівномірного руху, то вага тіла дорівнює силі тяжіння, яка діє на це тіло:

.

4. Під час прискореного руху тіла і опори вага тіла відрізнятиметься від сили тяжіння і дорівнює:

.

Якщо прискорення напрямлено вгору, то вага тіла збільшується. Якщо прискорення напрямлене вниз, то вага тіла зменшується.

5. Якщо на тіло діє тільки сила тяжіння, тобто тіло разом з опорою вільно падає, то a = g i P = 0. Зникнення ваги тіла під час руху опори з прискоренням вільного падіння називають невагомістю.

6. Умови невагомості приводять до зникнення деформації тіл під дією сили тяжіння. Так само як тіло припиняє тиснути на опору в умовах невагомості, так і частини одного й того самого тіла припиняють чинити тиск одна на одну.

7. Під час прискореного руху тіла і опори з прискоренням, напрямленим вертикально вгору, вага тіла виявляється більшою за діючу на нього силу тяжіння. Збільшення ваги тіла зумовлене прискореним рухом опори чи підвісу, називають перевантаженням.

Поиск по сайту: