Зображення приладів, засобів автоматизації і ліній зв'язку

Умовні графічні та літерні позначення приладів і контурів контролю та керування виконують згідно до ГОСТ 21.404-85. Даний стандарт передбачає систему побудови графічних і буквених умовних позначень за функціональними ознаками, виконуваних приладами. Умовні графічні позначення на схемах повинні виконуватися суцільною основною лінією (рекомендована товщина 0,5-0,6 мм). Горизонтальна розділова риска всередині позначення приладу та лінії зв'язку повинні виконуватися суцільною тонкою лінією (товщиною 0,2 - 0,3 мм) за ГОСТ 2.303-68. Шрифт літерних позначень приймають за ГОСТ 2.304-81 розміром рівним 2,5 мм. Підведення ліній зв'язку до приладу зображають у будь-якій точці графічного зображення (зверху, знизу, збоку). При необхідності надання напрямку передачі сигналу на лініях зв'язку наносять стрілки. Лінії зв'язку повинні наноситися на креслення по найкоротшій відстані і проводитися з мінімальним числом перетинів.

Відбірні пристрої для всіх постійно підключених приладів зображають суцільною тонкою лінією, що з'єднує технологічний трубопровід або апарат з приладом (рисунок 3.1, а). При необхідності зазначення конкретного місця розташування пристрою (всередині контуру технологічного апарату) його позначають колом діаметром 2 мм (рисунок 3.1, б).

а

б

Рисунок 3.1 – Зображення відбірних пристроїв.

РГР передбачає використання розгорнутого методу побудови позначень приладів за ГОСТ 21.404-85. Умовні позначення приладів і засобів автоматизації включають графічні, літерні та цифрові позначення. Принцип побудови умовного позначення приладу наведений на рис. 3.2. У верхній частині кола наносяться літерні позначення вимірюваної величини і функціональної ознаки приладу, що визначає його призначення.

Рисунок 3.2 - Принцип побудови умовного позначення приладів.

Умовні позначення приладів наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Розміри умовних позначень приладів та засобів автоматизації

Позначення	Найменування
	Прилад: - основне позначення     - допускаєме позначення
	Виконавчий механізм
	Регулюючий орган
	Сигнальна лампа

При побудові зображень комплексів засобів автоматизації перша літера в позначенні кожного, хто входить в комплекс приладу або пристрою (крім пристроїв ручного управління) є найменуванням вимірюваної комплексом величини. Наприклад, в комплексі для вимірювання і регулювання температури первинний вимірювальний перетворювач слід позначати ТІ, вторинний реєструючий прилад - ТR, регулюючий блок - ТС і т. п. Літерні позначення пристроїв, виконаних у вигляді окремих блоків і призначених для ручних операцій, незалежно від того, до складу якого комплекту вони входять, повинні починатися з літери Н.

Порядок побудови умовних позначень із застосуванням додаткових букв наступний: на першому місці ставиться буква, що позначає вимірювану величину, на другому - одна з додаткових букв Е, Т, К або У. Наприклад, первинні вимірювальні перетворювачі температури (термометри термоелектричні, термометри опору та ін.) позначаються ТІ, первинні вимірювальні перетворювачі витрат (звужуючі пристрої витратомірів, датчики індукційних витратомірів та ін.) - FЕ; безшкальні манометри з дистанційною передачею показань - РТ; безшкальні витратоміри з дистанційною передачею - FТ і т. д.

Порядок розташування літерних позначень функціональних ознак приладу приймають із дотриманням послідовності позначень: I, R, С, S, А. При побудові літерних позначень вказують не всі функціональні ознаки приладу, а лише ті, які використовують у даній схемі.

Букву А застосовують для позначення функції «сигналізація» незалежно від того, чи винесена сигнальна апаратура на який-небудь щит або для сигналізації використовуються лампи, вбудовані в сам прилад. Букву S застосовують для позначення контактного пристрою приладу, що використовується тільки для включення, відключення, перемикання, блокування.

Щити, штативи, пульти управління на функціональних схемах зображуються умовно у вигляді прямокутників довільних розмірів, достатніх для нанесення графічних умовних позначень встановлюваних на них приладів, засобів автоматизації, апаратури управління і сигналізації за ГОСТ 21.404-85. Рекомендована висота прямокутників щитів і пультів - 40 мм. Рекомендована товщина ліній прямокутників 0,6 - 1,5 мм. Комплексні пристрої (машини централізованого контролю, керуючі машини, контролери та ін.) позначаються на функціональних схемах також у вигляді прямокутників довільних розмірів. Приклади зображення комплектів приладів наведені на рис. 3.3.

Дифманометр з дистанційною передачею Вторинний показуючий прилад Манометр з дистанційною передачею Технологічна ємкість а

Магнітний пускач Електричний виконавчий механізм Регулюючий орган Звужуючий пристрій б

Рисунок 3.3 - Приклад зображення комплекту приладів для вимірювання та реєстрації на ЕОМ тиску в технологічній ємкості (а); приклад зображення комплекту приладів для контролю на ЕОМ і регулювання витрат в трубопроводі (б).

При розгорнутому способі технологічне обладнання зображують у верхній частині схеми. Прилади, що вбудовуються в технологічні комунікації, показують в розриві ліній зображення комунікацій згідно з рис. 3.4, а. Наприклад: вимірювальні звужуючі пристрої, ротаметри, лічильники. Прилади, що встановлюються на технологічному обладнанні за допомогою закладних пристроїв (бобишок, штуцерів, гільз і т.п.) показують поруч з цим обладнанням - відповідно з рис. 3.4, б. Наприклад: термометри розширення, термоелектричні перетворювачі, термоперетворювачі опору, відбірні пристрої тиску, рівня, складу речовин.

а

б

Рисунок 3.4 - Зображення приладів, вбудованих в технологічні комунікації (а), і приладів, що встановлюються на технологічному обладнанні за допомогою закладних пристроїв (б).

Інші технічні засоби автоматизації показують умовними графічними позначеннями у прямокутниках, розташованих у нижній частині схеми. Кожному прямокутнику присвоюють заголовки, що відповідають показаним в них технічним засобам. Першим розташовують прямокутник, у якому показані позащитові прилади, конструктивно не зв'язані з технологічним обладнанням, із заголовком «Прилади місцеві», нижче - прямокутники, в яких показані щити та пульти, а також комплекси технічних засобів АСУТП. Заголовки прямокутників, призначених для зображення щитів і пультів, приймають відповідно до найменувань, прийнятих в ескізних кресленнях загальних видів, для комплексів технічних засобів АСУТП - відповідно до їх запису у специфікації обладнання. Наприклад: «Центральний щит», «Щитова установки», «Пульт управління», «Стійка нормуючих перетворювачів», «Контролер ADAM 5000», «ЕОМ». Рекомендована ширина прямокутника для заголовка 15 мм.

Програмований контролер і ЕОМ зображуються відповідно до вимог РМ4-2-96 «Схемы автоматизации. Указания по выполнению». Графічне зображення модулів введення і виведення керуючого контролера рекомендується доповнювати літерними позначеннями, що відображають вид вхідних і вихідних сигналів використовуючи такі позначення: АI - вхідний аналоговий сигнал (уніфікований); АO - вихідний аналоговий сигнал (уніфікований; DI - вхідний дискретний сигнал; DО - вихідний дискретний сигнал. Дана система позначень вхідних і вихідних сигналів широко використовуються в каталогах продукції більшості виробників промислових контролерів (Siеmens, Аdvantech, Оmron і ін.). Праворуч від зображення модулів наводиться зведена таблиця, яка містить загальну кількість каналів введення і виведення, що необхідна для визначення кількості однотипних модулів. Фрагмент схеми автоматизації, побудований у відповідності з даними рекомендаціями, наведений на рис. 3.5.

Рисунок 3.5 - Фрагмент оформлення схеми автоматизації з керуючим контролером і ЕОМ.

Таблиця 3.2 - Буквені позначення вимірюваних величин та функціональних знак приладів за ГОСТ 21.404-85

Продовження таблиці 3.2

Таблиця 3.3 - Додаткові літерні позначення, що відображають функціональні ознаки приладів

Таблиця 3.4 - Додаткові літерні позначення, які застосовуються для перетворювачів сигналів і обчислювальних пристроїв

Поиск по сайту: