Написання контрольної роботи є важливою складовою навчального процесу. Готуючи контрольну роботу (підбираючи і опрацьовуючи літературу, аналізуючи наукові концепції), студенти набувають навичок дослідницького пошуку, самостійного творчого мислення.
1. Варіант контрольної роботи обирається за двома останніми цифрами номера залікової книжки.
2. Обсяг контрольної роботи не може бути меншим за 12 сторінок стандартного машинописного тексту формату А4 або рукописного тексту.
3. До контрольної роботи додається список використаної літератури (не менше чотирьох джерел).
Зразок оформлення титульної сторінки контрольної роботи.
| Перелік питань до іспиту
|
1.
| Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.
|
2.
| Апологетика, патристика, схоластика.
|
3.
| Атомістика Демокріта.
|
4.
| Відмінність наукового пізнання від донаукового.
|
5.
| Вплив суспільства на природу. Вплив природи на суспільство.
|
6.
| Вчення Аристотеля про “форму” і “матерію”.
|
7.
| Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла, двоїстість істини, співвідношення релігії, філософії і науки.
|
8.
| Давньослов'янська міфологія – переддень філософської думки.
|
9.
| Діалектика епохи Відродження.
|
10.
| Діалектика і натурфілософія Ф.Шеллінга.
|
11.
| Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософствування. Альтернативи діалектики.
|
12.
| Дуалізм і раціоналізм Р.Декарта.
|
13.
| Екологічна проблема як одна з глобальних проблем сучасності.
|
14.
| Емпіризм і гносеологія Ф.Бекона.
|
15.
| Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження.
|
16.
| Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін.
|
17.
| Закон єдності та боротьби протилежностей.
|
18.
| Закон заперечення заперечення.
|
19.
| Закони суспільства, їхній характер і особливості.
|
20.
| Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуціанство та даосизм.
|
21.
| Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Культурно-історичні передумови виникнення філософії.
|
22.
| Історичні умови формування німецької класичної філософії, її основні риси.
|
23.
| Історичні форми ідеалізму.
|
24.
| Історичні форми матеріалізму.
|
25.
| Категорії діалектики.
|
26.
| Логічне пізнання та його форми.
|
27.
| Матеріалізм Геракліта.
|
28.
| Матерія як філософська категорія і об’єктивна реальність.
|
29.
| Методи емпіричного пізнання.
|
30.
| Методи побудови наукової теорії.
|
31.
| Методи, що використовуються на емпіричному та теоретичному рівнях пізнання.
|
32.
| Монадологія Г.Лейбніца.
|
33.
| Натурфілософія епохи Відродження.
|
34.
| Об’єктивний ідеалізм і діалектика Г.Гегеля.
|
35.
| Основне питання філософії і форми його вирішення.
|
36.
| Основні методи філософії, їх характеристика.
|
37.
| Основні напрями середньовічної філософії: номіналізм та реалізм.
|
38.
| Основні процедури наукової діяльності (спостереження, вимірювання, збір даних, опис, експеримент, пояснення тощо).
|
39.
| Основні риси філософії Нового часу. Наукова революція ХVII ст.
|
40.
| Основні типи і форми руху матерії, їх співвідношення. Методологічне значення вчення про основні форми руху матерії.
|
41.
| Основні форми буття, їх специфіка.
|
42.
| Основні форми наукового пізнання.
|
43.
| Основні функції філософії.
|
44.
| Особливості чуттєвого і теоретичного пізнання.
|
45.
| Пантеїзм Б.Спінози.
|
46.
| Після кантівський суб’єктивний ідеалізм (Й.Фіхте).
|
47.
| Поняття істини, Об’єктивність, абсолютність та відносність істини. Критерій істини.
|
48.
| Поняття методу пізнання. Діалектичний метод та конкретні способи і прийоми наукового дослідження.
|
49.
| Поняття природи, природної середи, біосфери, ноосфери.
|
50.
| Поняття світогляду, його походження, структура, сутність та роль у житті людини. Специфіка філософського світогляду.
|
51.
| Поняття скептицизму і агностицизму.
|
52.
| Поняття суспільства. Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до аналізу суспільства.
|
53.
| Походження та сутність свідомості як філософська проблема.
|
54.
| Предмет філософії та особливості філософського мислення.
|
55.
| Принципи діалектики.
|
56.
| Принципи періодизації історії філософії. Історичні типи філософії.
|
57.
| Природа і призначення процесу пізнання. Поняття об’єкта і суб’єкта пізнання, їх зміст і співвідношення.
|
58.
| Проблема єдності світу.
|
59.
| Проблема субстанції в філософії. Дуалізм, монізм, плюралізм.
|
60.
| Простір і час як основні форми існування матерії.
|
61.
| Реформація, її ідеї (Т.Мюнцер, М.Лютер, Ж.Кальвін).
|
62.
| Розвиток реформаційних і гуманістичних ідей в Острозькій академії та братських школах.
|
63.
| Роль практики у пізнанні дійсності.
|
64.
| Рух як атрибут матерії. Рух і розвиток. Головні концепції розвитку.
|
65.
| Самопізнання і належне існування (Сократ).
|
66.
| Своєрідність філософії Стародавньої Греції.
|
67.
| Суб’єктивний ідеалізм і агностицизм (Д.Берклі, Д.Юм).
|
68.
| Субстанціональна та релятивістська концепції простору і часу.
|
69.
| Теорія “ідей” Платона.
|
70.
| Типи класифікації методів наукового пізнання.
|
71.
| Українська академічна філософія. Філософські погляди П.Юркевича.
|
72.
| Філософія в Києво-Могилянській академії. Філософія “серця” Г.Сковороди.
|
73.
| Філософія Середньовіччя в Західній Європі. Загальна характеристика.
|
74.
| Філософія Стародавньої Індії. Релігійно-філософські вчення: джайнізм, чарвака, буддизм.
|
75.
| Філософська антропологія про людину.
|
76.
| Філософська думка Київської Русі.
|
77.
| Філософський зміст проблеми буття.
|
78.
| Філософські ідеї в духовній культурі України ХІІ – ХІІІ ст.
|
79.
| Філософські та соціально-етичні погляди І.Канта.
|
80.
| Формування науково-філософського поняття матерії.
|
81.
| Французькі матеріалісти ХVIII століття (Д.Дідро, П.А.Гольбах, Ш.Л.Монтеск'є, Ж.Ж.Руссо).
|
82.
| Чуттєве пізнання і його форми.
|