ТЕРИТОРІЯ ХЕРСОНЩИНИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОЛОГІЧНІЙ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

Зміст ідеї створення Національної екологічної мережі полягає в тому, щоб створити мережу з'єднаних між собою ділянок, на яких ще збереглися відносно непорушені природні ценози. Ідея екологічної мережі є комплексною, інтегральною в проведенні практичних робіт з організації збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. Проводяться роботи з підготовки створення Європейської (Пан'європейської) екомережі. Ця мережа, як реальна мережа природних та напівприродних територій європейського значення є безпосереднім втіленням програми щодо виконання завдань з реалізації Всеєвропенської стратегії збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, яка була затверджена на конференції міністрів довкілля країн Європи у м.Софії в 1995 р.

Пропонується, щоб екомережа включала такі елементи:

- природні ядра для збереження екосистем, середовищ існування, видів і ландшафтів європейського значення;

- екокоридори для забезпечення взаємозв'язків між природними екосистемами - елементи поєднання природних масивів і міграційних шляхів водночас;

- відновлювальні райони, в яких відновлюються порушені елементи екосистем і ландшафтів європейського значення або повністю відновлюються деякі райони;

- буферні зони, що зміцнюють і захищають мережу від негативних впливів.

Національні екологічні мережі створені лише в деяких країнах Європи, а саме в Чехії, Словаччині, Нідерландах, Бельгії.

Наступною країною в цьому списку є Україна. 21.09.2000р. Верховною радою прийнято Закон України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" (далі Програма), який набрав чинності з дня його опублікування.

В загальних положеннях вказано, що закон розроблено відповідно до вимог щодо формування Всєєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом ландшафту.

С)Екологічні проблеми області:

1.очисні споруди- на сьогодні в регіоні налічується 12 очисних споруд повної біологічної очистки та 47 очисних споруд з неповним циклом очистки. Загальна протяжність каналізаційних мереж області складає близько 877,9 км. Практично всі комунальні очисні каналізаційні споруди знаходяться в аварійному стані та потребують капітального ремонту або підлягають повній реконструкції.

П’ять селищ міського типу – районні адміністративні центри Велика Лепетиха, Верхній Рогачик, Нижні Сірогози, Горностаївка, Нова Воронцовка не мають централізованої системи водовідведення та очисних споруд. Вже досить тривалий час існує проблема забруднення неочищеними стічними водами рельєфу місцевості та водних об’єктів прилеглих територій, очисні споруди працюють з перевантаженням, що становить екологічну небезпеку

1. Підтоплення території - як природно-техногенна небезпека для Херсонської області

Підтоплення є одним з найбільш активно розвинутих сучасних екзогенних геологічних процесів як для України, так і для Херсонської області. Підтоплення земель - небезпечний процес, який спричинює зміни екосистем ґрунту, заболочування чи засолення земель, різко погіршує умови проживання.
Проблеми підтоплення, деградації зрошуваних земель, втрати ними родючості у світі не нові. За даними ООН, загальна площа земель, що втратили родючість у результаті діяльності людини, в тому числі й від підтоплення, досягла у світі 2 млрд. га, що в 1,5 рази перевищує площу орних земель в Європі. Щороку у світі 200 - 300 тис. га зрошуваних земель внаслідок заболочення і засолення вилучається із сільськогосподарського обороту [1].
Під терміном «підтоплення» розуміється підняття рівня ґрунтових вод (РГВ) до меж, при яких знижується продуктивність сільськогосподарських угідь, виникають зсуви, просадки ґрунту, намокають фундаменти і стіни будинків та різних споруд, підтоплюються колодязі, скотомогильники, цвинтарі, втрачають несучу здатність леси та лесоподібні ґрунти тощо [1]. Залежно від механічного складу ґрунту, мінералізації та гідрохімічного складу ґрунтових вод шкідливий вплив підняття рівня ґрунтових вод проявляється при різній відстані між РГВ і поверхнею землі [2, 3]. Найчастіше цей вплив стає помітним при глибіні залягання РГВ менш як 2,5 - 3,0 м.
Причина підняття рівня ґрунтових вод завжди одна - перевищення надходження води до водоносного горизонту над її відтоком (і, звичайно, втратами на випаровування). Рівні ґрунтових вод завжди змінюються, оскільки постійно змінюються складові водного балансу місцевості, водоносного горизонту. Однак господарська діяльність людей внесла в цей природний процес різкі зміни. Значний вплив на РГВ мають: спорудження штучних водойм (ставки, водосховища), каналів, втрати води з каналізаційних і водопровідних мереж, будівництво доріг тощо. Особливе місце у підтопленні займає зрошуване землеробство. При спорудженні ставків, водосховищ створюється підпір рівні води у річках, який поширюється (іноді на значні відстані) і на ґрунтові води, внаслідок чого їхні рівні підвищуються й підтоплюють навколишні землі. Такий же вплив має фільтрація води з каналів, протічки з каналізаційної та водопровідної мереж. Замулення русел річок підвищує рівень води в них і відповідно рівень ґрунтових вод [1].

Причини та фактори підтоплення носять як природний, так і техногенний характер. Аналіз розвитку процесу підтоплення свідчить, що для Херсонської області основними природними факторами періодичного масового підтоплення є:

1. періодичне випадання аномально великих атмосферних опадів (1975 рік - 600 мм., 1986 рік - 500 мм., 1997 рік - 631 мм., при середньорічній нормі - 360 - 380 мм);

2. практична без точність більшої частини рівнинної території області;

3. наявність великої кількості зачинених подових знижень, що є природними накопичувачами поверхневих стоків;

4. слабкий природний дренаж території при наявності середнього та сильного напірного живлення ґрунтової води, що розташована нижче горизонтів;

До техногенних факторів підтоплення відносяться:

1. погіршення технічного стану колекторно - дренажної мережі;

2. нестабільна робота свердловин вертикального та горизонтального дренажу та насосних станцій;

3. перекриття природного стоку поверхневої та ґрунтової води різними інженерними забудовами без водопропускних труб (дамби водонакопичувачів, насипи шляхів тощо);

4. історичне розташування більшої частини населених пунктів в зниженнях рельєфу: подах, балках, долинах річок, на берегах озер, морському узбережжі

Канали

Зрошувальні канали мають і певну негативну дію на тварин. В них не передбачені місця, якими могли б вибратися з води тварини, що туди потрапили. В каналах гинуть дикі свині, зайці, косулі, їжаки та інші види. Ними перекриті міграційні шляхи підземних гризунів, в тому числі і рідкісного — сліпака піщаного. Скидні води з каналів мають підвищену концентрацію небезпечних хімічних сполук - залишків отрутохімікатів, мінеральних добрив, гербіцидів, які викликають хвороби тварин. В екологічній мережі Херсонщини необхідно передбачити позитивне розв'язання цих проблем.

Поиск по сайту: