Кіровоград 2009 рік

Клас - 5

Вчитель історії

Горобець Д.О.

Кіровоград 2009 рік.

План-конспект відкритого уроку.

Клас -5.

Дата проведення – 10.09.2009

ТЕМА. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРИЧНОЮ КАРТОЮ

Мета: формувати початкові знання про історичний час, історичний про­стір та одиниці його вимірювання; знайомити учнів у загальному вигляді з поняттями хронологія, дата, лінія часу, легенда карти; розвивати хро­нологічні просторові вміння; формувати історичну свідомість, прищеп­лювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізна­тися про нього.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; роз­давальний матеріал, атлас «Історія України. 5 клас». Карта етнографічні області України.

Поняття: «хронологія», «дата», «лінія часу», «легенда карти».

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент

Актуалізація знань учнів

Назвіть, на які питання дає відповідь історія.

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Щоб зрозуміти, як давно і де саме сталася та чи інша подія, ми повинні навчитися працювати з історичною картою та стрічкою часу.
Повідомлення теми та мети уроку.

III. Вивчення нового матеріалу
Працюємо з поняттями

Учитель. Досліджуючи минувшину, завжди відповідаєш на запитання: коли сталася та чи інша подія? Дізнатися про це дозво­ляє хронологія — наука про час. (Записати визначення поняття в зошити.) Які одиниці виміру часу ви знаєте? (Доба, тиждень, місяць, рік)

Учитель. Давні греки вважали Кроноса (Хроноса) богом часу, а давні римляни називали його Янус і зображували у вигляді людини з двома обличчями. Одне обличчя завжди дивиться вперед – тобто в майбутнє, а інше – назад, тобто в минуле. Ось чому наука, яка вивчає відлік часу отримала назву Хронологія. Оскільки хронологія— наука про час, то основою цієї науки є конкретні дати. Дата — це точний час певної події. (За­писати визначення поняття в зошити.) Назвіть по одній даті зі свого життя.

Лічба років від певної події — літочислення або ера. (Записати визначення поняття в зошити.) Великі проміжки часу лічать століттями — 100 років, тисячоліттями — 1000 років.

Наша ера бере свій початок від дати народження Ісуса Христа. Отже, зараз 2008 рік від Різдва Христового, 2008 рік нашої ери. Але в давні часи різні народи мали різні точки відліку. В Давній Греції події рахували до чергового номеру Олімпійських ігор, в Давньому Єгипті – до правління того чи іншого царя, а згідно ісламського календаря, який взяв за основу відліку переселення пророка Муххамеда в Медину зараз триває 14 століття.

Працюємо зі стрічкою часу

Показуємо 0 від початку нашої ери.

Наголошуємо на тому, що 100, 200 — останні роки століття, 101, 201 — перші роки наступного століття.

Роздаємо картки з датами кожному з учнів (500 р. до н. є., 1940, 988, 1113). Учні мають визначити століття, до якого належать запро­поновані дати.

Учитель записує на дошці слова «тисячоліття», «ера», «століт­тя», «десятиліття». Учні мають розташувати у зростаючому поряд­ку відрізки часу: тисячоліття, ера, десятиліття, століття.

Розвиваємо просторові вміння

Починаючи працювати з історичною картою, необхідно пам'ятати такі правила:

За кольорами відрізняють одну територію від іншої.

Штриховкою позначають події та явища, що пов'язані з певною територією. Приміром, перехід району від однієї держави до ін­шої.

Місця битв позначають перехрещеною зброєю.

Стрілками позначають пересування військ і народів.

Кордони держав, інші межі позначають кольоровими лініями.

Міста позначають кружечками, квадратиками або малюнками.

Завдання

Знайдіть кордони держав.

Що означає колір на історичній карті?

Як позначаються міста, столиці, річки, рух військ?

IV. Підбиття підсумків уроку

Запитання та завдання

Що таке хронологія?

Зобразіть стрічку часу. Позначте умовний початок нашої ери цифрою нуль.

Розташуйте у зростаючому порядку дати народження своїх рід­них та власний день народження. Прокоментуйте зроблене.

V. Домашнє завдання

Читати, переповідати текст підручника, підготувати одне запи­тання до теми (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії Украї­ни. — К.: Ґенеза, 2005. — § 1-2, С. 11-13; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 1, С. 14; § 6, С. 33-34).

Використана література.

Катагіна Н.А. Вступ до історії України. 5 клас / Н.А.Катагіна, О.П.Мокрогуз. – Х.: Вид.група «Основа», 2009.

Мисан В.О. Вступ до історії України: Підруч.для 5-го кл. загальноосві. навч. закл. –К.: Ґенеза, 2005.

Конспект: Найдавніші держави Дворіччя. Давній Вавилон

Мета:

дати уявлення про природно-кліматичні умови Дворіччя, міста-держави Месопотамії;

розглянути господарське жит­тя, суспільний устрій Вавилона в період його піднесення і розквіту; ознайомити учнів із першим в історії людства збірником законів; показати роль законів у житті суспільства;

розкрити значення шумерської цивілізації для розви­тку господарського і культурного життя інших народів.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

називати час, на який припадає поява та розквіт Вавилона; найвідоміших правителів держав Дворіччя;

показувати на карті територію Дворіччя, Вавилона;

застосовувати та пояснювати на прикладах по­няття та терміни: «клинопис», «закон», «місто-держава»;

порівнювати географічні умови Дворіччя та Давнього Єгипту, вірування їхніх народів, культурні здобутки насе­лення Дворіччя та Давнього Єгипту;

пояснювати вплив природних умов на життя людей та їхні релігійні вірування у Дворіччі;

визначати особливості господарювання наро­дів Дворіччя.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, робочий зошит, атлас.

Основні поняття: Азія, Передня Азія, Дворіччя, Межиріччя, Месопотамія, Тигр, Євфрат, Кавказ, Перська затока, Шумер, Аккад, «міста-держави», Ур, Урук, фінікова пальма, клинопис, Гільгамеш, епос, Вавилон, цар, закони, оренда, лихварство.

Основні дати:

ІІІ тис до н.е. – виникнення «міст-держав»;

1792 – 1750 рр. до н.е. – правління царя Хаммурапі.

Історичні постаті: Саргон, Хаммурапі.

Хід уроку.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

У цій частині уроку вчитель коротко аналізує письмову роботу, що проводилася на уроці тематичного оцінювання. Слід відзначити успіхи школярів, указати на типові помилки й повторити визначення понять, що підготують учнів до сприйняття нового матеріалу: цивілі­зація, держава, чиновники.

Уже знайомі учням поняття і явища (організація суспільних робіт, утворення держави, зростання міст, розвиток культури) розглядати­муться у зв’язку з історією Дворіччя.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

План.

1. Природа і населення Дворіччя. Тигр і Євфрат. «Міста-держави» ІІІ тис. до н.е.

2. Піднесення Вавилона.

3. Господарське і повсякденне життя.

4. Суспільство.

5. Міфи.

1.

Вступне слово вчителя.

Близько 7 тис. років тому на території, що лежить між річками Тигр і Євфрат, почали селитися землеробські племена. Пізніше давні греки на­звали цю місцевість Месопотамією — «землею між двома річками» — або Дворіччям. Вона була розташована на місці сучасного Іраку.

Життя в Месопотамії було нелегким. Примхи природи наче випро­бовували людину на стійкість. Але працьовитість хліборобів і родючість ґрунту давали чудовий результат — багаті врожаї. Не випадково одна з перших цивілізацій виникла на півдні Месопотамії, у країні шумерів.

Робота в групах.

Учні об’єднуються в чотири групи, кожна з яких одержує картку із завданням, що містить тему повідомлення і план, за яким його необ­хідно підготувати з допомогою підручника. Для виконання завдання надається 8—10 хвилин, після чого учні представляють результати своєї роботи.

Картка 1. Клімат Дворіччя.

1) Клімат північної частини Дворіччя.

2) Кліматичні умови на півдні Дворіччя.

3) Чим природа південного Дворіччя схожа на природу Давнього Єгипту?

Картка 2. Розвиток господарства Дворіччя, заснованого на виробництві.

1) Як у Дворіччі долали несприятливі умови природи?

2) Які рослини вирощували землероби?

3) Що сприяло розвитку торгівлі?

Картка 3. Населення Месопотамії.

1) Заселення Північної та Південної Месопотамії.

2) Основні заняття шумерів.

3) Північні сусіди шумерів.

Картка 4. Міста-держави Дворіччя.

1) Що являли собою міста-держави?

2) Опишіть організацію державної влади в містах Дворіччя.

3) Назвіть міста-держави Дворіччя.

Цивілізація – спільність поєднана оригінальними рисами культури; ступінь розвитку.

2.

Розповідь учителя.

Наприкінці III тис. до н. є. численні кочові семітські племена аморитів увійшли із заходу до Месопотамії та створили низку держав, що вели постійні війни між собою. Поступово в регіоні піднеслася династія аморитів, що заснувала Вавилонське царство і започат­кувала вавилонську династію. Першим царем був Сумуабум. Але часом найвищого розквіту першої вавилонської династії стало прав­ління царя Хаммурапі, який захопив усі території, що прилягали до Вавилона.

Хаммурапі правив у 1792—1750 рр. до н. є. Він виявив себе як му­дрий державний діяч, талановитий дипломат, великий полководець. За роки свого правління Хаммурапі підкорив Вавилону територію Ассирії, південної та середньої частини Месопотамії.

Хаммурапі обмежив боргову кабалу, оскільки перетворення селян і ремісників на рабів скорочувало кількість людей, які сплачували податок до царської скарбниці, служили в царському війську, зганя­лися на будівництво каналів. За часів правління Хаммурапі досягла значного розвитку торгівля. Цар запровадив суворі покарання за зло­чини.

Наприкінці його правління (близько 1760 р. до н. є.) був розробле­ний збірник законів Вавилона. Текст законів вирізано клинописом на діоритовій стелі. Вона була знайдена в 1901 —1902 рр. під час роз­копок міста Сузи, куди її вивезли як трофей. Зараз вона міститься в Луврі.

Текст збірника законів Хаммурапі складався з прологу, 282 статей та епілогу. Кодекс проголошував повноправними членами суспіль­ства лише вільних громадян. їх називали авілуми («люди»), Мушкенуми («ті, що падають ниць»), які перебували на царській службі, уважалися вільними людьми, хоч і були обмежені в правах.

Робота з підручником.

Учні знайомляться з текстом параграфа під час коментованого чи­тання.

Фронтальне опитування.

1) Які злочини розглядалися в кодексі Хаммурапі?

2) Які покарання передбачали закони?

3) У яких випадках покарання було найсуворішим?

4) Із якою метою приймалися закони?

Учитель підводить учнів до висновку: поява писаних законів (пра­вил, обов’язкових для всіх жителів країни) була свідченням подаль­шого розвитку держави. Крім цього, закони Хаммурапі є цінним іс­торичним джерелом, що дозволяє дізнатися про устрій і господарське життя Вавилона.

3.

Коментоване читання.

Прочитати уривки із законів Хаммурапі.

53. Коли господар полінується зміцнити греблю на своєму полі, і з цієї причини вода прорве її й затопить сусідське поле, то він по­винен повернути хліб, який згубив.

188. Коли ремісник візьме неповнолітнього на виховання і на­вчить свого ремесла, то його можна не повертати.

189. Коли ж він не навчить свого ремесла, то вихованець може повернутися до рідного дому.

229. Коли будівничий побудував комусь дім і не зміцнив будови, так що він завалиться і стане причиною смерті власника,— такого будівничого слід убити.

Фронтальна бесіда.

1) Які висновки про господарське життя в епоху Хаммурапі ми можемо зробити, прочитавши цей закон?

2) Про який вид рільництва йдеться в тексті?

3) Про існування якого виду господарства, заснованого на вироб­ництві, ми можемо зробити висновок?

4) Яка роль відводилася навчанню ремісничих спеціальностей за часів Хаммурапі?

5) Яку відповідальність несли ремісники за неякісно виконану роботу?

Учитель робить загальний висновок: закони Хаммурапі свідчать про те, що за часів Вавилонської держави було розвинене рільництво, велика увага приділялася створенню іригаційної системи. Тексти за­конів указують на те, що у Вавилоні було багато ремісничих спеці­альностей.

4.

Суспільство.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і скласти схему «Дер- і жавний устрій Вавилонської держави».

Поиск по сайту: