ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Водний кодекс України

Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 06.06.1995 № 213/95-ВР

ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 24, ст.189)

{ Вводиться в дію Постановою ВР

N 214/95-ВР від 06.06.95, ВВР, 1995, N 24, ст.190 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 1990-III (1990-14) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.390

N 2120-III (2120-14) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10

N 2905-III (2905-14) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92

N 380-IV (380-15) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86

N 762-IV (762-15) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247

N 1344-IV (1344-15) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250

N 2285-IV (2285-15) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162

N 2288-IV (2288-15) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 6, ст.138

N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,

ст.267

N 3370-IV (3370-15) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184

N 3421-IV (3421-15) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199

N 398-V (398-16) від 30.11.2006, ВВР, 2007, N 3, ст.31

N 997-V (997-16) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440

N 107-VI (107-17) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8,

ст.78 }

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду

N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 309-VI (309-17) від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253

N 2457-VI (2457-17) від 08.07.2010, ВВР, 2010, N 48, ст.564

N 2740-VI (2740-17) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 18, ст.122

N 2756-VI (2756-17) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 23, ст.160

N 3530-VI (3530-17) від 16.06.2011, ВВР, 2012, N 2-3, ст.3

N 4220-VI (4220-17) від 22.12.2011, ВВР, 2012, N 29, ст.345

N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 - зміни набирають чинності

з 18.11.2012, крім положень, які стосуються передачі повноважень

від територіальних органів центрального органу виконавчої влади,

що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері

охорони навколишнього природного середовища, обласним, Київській,

Севастопольській міським державним адміністраціям, органам

виконавчої влади Автономної Республіки Крим, які набирають

чинності з 18.05.2013 - див. пункт 1 розділу II Закону N 5456-VI

від 16.10.2012 }

{ У тексті Кодексу слова "плата", "платежі", "Міністерство

охорони навколишнього природного середовища та ядерної

безпеки України", "Державний Комітет України по водному

господарству", "Державний Комітет України по геології і

використанню надр", "Міністерство статистики України",

"Державний Комітет України по гідрометеорології",

"Міністерство охорони здоров'я України", "Міністерство

рибного господарства України", "Державний Комітет

України по нагляду за охороною праці" в усіх відмінках

замінено відповідно словами "збір", "збори", "спеціально

уповноважений центральний орган виконавчої влади з

питань екології та природних ресурсів", "спеціально

уповноважений центральний орган виконавчої влади з

питань водного господарства", "спеціально уповноважений

центральний орган виконавчої влади з питань геології

та використання надр", "спеціально уповноважений

центральний орган виконавчої влади з питань статистики",

"спеціально уповноважений центральний орган виконавчої

влади з питань гідрометеорології", "спеціально

уповноважений центральний орган виконавчої влади з

питань охорони здоров'я", "спеціально уповноважений

центральний орган виконавчої влади з питань рибного

господарства", "спеціально уповноважений центральний

орган виконавчої влади з питань нагляду за охороною

праці" у відповідних відмінках, а слова "народних

депутатів" виключено згідно із Законом N 1990-III

(1990-14) від 21.09.2000 }

{ У тексті Кодексу:

слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої

влади з питань екології та природних ресурсів", "спеціально

уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань

гідрометеорології", "спеціально уповноважений центральний орган

виконавчої влади з питань охорони здоров'я", "спеціально

уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного

господарства" та "спеціально уповноважений центральний орган

виконавчої влади з питань геології та використання надр" в усіх

відмінках замінено відповідно словами "центральний орган

виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у

сфері охорони навколишнього природного середовища", "центральний

орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

гідрометеорологічної діяльності", "центральний орган виконавчої

влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони

здоров'я", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері розвитку водного господарства" та

"центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику

у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр"

у відповідному відмінку;

слова "місцева Рада" та "відповідна Рада" в усіх відмінках та

числах замінено відповідно словами "місцева рада" та "відповідна

рада" у відповідному відмінку та числі;

слова "органи державної виконавчої влади" та "спеціально

уповноважені органи державної виконавчої влади" в усіх відмінках

замінено словами "органи виконавчої влади" у відповідному

відмінку;

слова "міністерства і відомства" в усіх відмінках замінено

словами "центральні органи виконавчої влади" у відповідному

відмінку;

слова "іноземні юридичні і фізичні особи та особи без

громадянства" в усіх відмінках замінено словами "іноземці та особи

без громадянства, іноземні юридичні особи" у відповідному

відмінку

згідно із Законом N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

Усі води (водні об'єкти) на території України є національним

надбанням Українського народу, однією з природних основ його

економічного розвитку і соціального добробуту. { Абзац перший

преамбули із змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI

(5456-17) від 16.10.2012 }

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і

рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними

об'єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне

середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання

матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання

особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх

використання та екологічно спрямованого захисту.

Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного,

правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню

водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки

населення України, а також більш ефективному, науково

обгрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення,

засмічення та вичерпання.

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Кодексі вживаються такі терміни:

басейн водозбірний - частина земної поверхні і товщі грунтів,

з яких відбувається стік води у водотік або водойму;

б'єф - ділянка річки, що розташована вище або нижче

водопідпірної споруди (греблі);

болото - надмірно зволожена земельна ділянка із застояним

водним режимом і специфічним рослинним покривом;

використання води - процес вилучення води для використання у

виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних

потреб населення, а також без її вилучення для потреб

гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та

інших потреб;

вода дренажна - вода, яка профільтрувалася з певної території

та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження

рівня грунтових вод;

вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних

споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його

природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної

води;

вода лляльна (підсланева) - вода з домішками (переважно

нафтопродуктів), зібрана в колодязях - ллялах машинних відділень

судна;

вода стічна - вода, що утворилася в процесі

господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної,

кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої

території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних

опадів;

вода супутньо-пластова - вода, що піднімається на поверхню

разом з нафтою і газом під час їх видобування;

води - усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять

до складу природних ланок кругообігу води;

води підземні - води, що знаходяться нижче рівня земної

поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в

усіх фізичних станах;

води поверхневі - води різних водних об'єктів, що знаходяться

на земній поверхні;

водний об'єкт - природний або створений штучно елемент

довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро,

водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);

водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод

відповідної території;

водність - характеристика величини річкового стоку за певний

проміжок часу відносно його середньої багаторічної величини;

водогосподарський баланс - співвідношення між наявними для

використання водними ресурсами на даній території і потребами в

них для розвитку економіки на різних рівнях;

водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного

об'єкта;

водойма - безстічний або із сповільненим стоком поверхневий

водний об'єкт;

водокористування - використання вод (водних об'єктів) для

задоволення потреб населення, промисловості, сільського

господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи

право на забір води, скидання стічних вод та інші види

використання вод (водних об'єктів);

водоносний горизонт - однорідна пластова товща гірських

порід, де постійно знаходяться води;

водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних

метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її

стоку;

гранично допустима концентрація (гдк) речовини у воді -

встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода

вважається непридатною для конкретних цілей водокористування;

гранично допустимий скид (гдс) речовини - маса речовини у

зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за

встановленим режимом даного пункту водного об'єкта за одиницю

часу;

забір води - вилучення води з водного об'єкта для

використання за допомогою технічних пристроїв або без них;

забруднення вод - надходження до водних об'єктів забруднюючих

речовин;

забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний

об'єкт в результаті господарської діяльності людини;

заплавні землі - прибережна територія, що може бути затоплена

чи підтоплена під час повені (паводка);

засмічення вод - привнесення у водні об'єкти сторонніх

предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод;

зона санітарної охорони - територія і акваторія, де

запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою

запобігання погіршення якості води джерел централізованого

господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення

охорони водопровідних споруд;

ліміт використання води - граничний обсяг використання води,

який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування;

ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних

об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне

водокористування;

ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду

забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти, який

встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування;

маловоддя - період (фаза) гідрологічного режиму водного

об'єкта, при якому спостерігається зменшення його водності,

внаслідок чого погіршуються умови забезпечення потреб у водних

ресурсах;

межень (меженний період) - період річного циклу, протягом

якого спостерігається низька водність;

моніторинг вод - система спостережень, збирання, обробки,

збереження та аналізу інформації про стан водних об'єктів,

прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих

рекомендацій для прийняття відповідних рішень;

озеро - природна западина суші, заповнена прісними або

солоними водами;

пляжна зона - прилегла до урізу води частина прибережної

захисної смуги уздовж морів, навколо морських заток і лиманів з

режимом обмеженої господарської діяльності;

прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони

відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій

встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на

решті території водоохоронної зони;

рибництво - штучне розведення і відтворення риби та інших

водних живих ресурсів;

рибогосподарський водний об'єкт - водний об'єкт (його

частина), що використовується для рибогосподарських цілей;

ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн.

кубічних метрів;

схема використання і охорони води та відтворення водних

ресурсів - передпроектний документ, що визначає основні

водогосподарські та інші заходи, які підлягають здійсненню для

задоволення перспективних потреб у воді населення і галузей

економіки, а також для охорони вод або запобігання їх шкідливим

діям;

уріз води - межа води на березі водного об'єкта (берегова

лінія);

якість води - характеристика складу і властивостей води, яка

визначає її придатність для конкретних цілей використання.

{ Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1990-III

(1990-14) від 21.09.2000, N 2740-VI (2740-17) від 02.12.2010 }

Стаття 2. Водне законодавство України

Завданням водного законодавства є регулювання правових

відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого,

раціонального використання вод для потреб населення і галузей

економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від

забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям

вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів,

а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян

на водокористування.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом

України "Про охорону навколишнього природного середовища"

(1264-12) та іншими актами законодавства.

Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо

використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій

та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря,

виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу

України, що виникають під час користування водними об'єктами,

регулюються відповідним законодавством України.

Стаття 3. Водний фонд України

Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її

водний фонд.

До водного фонду України належать:

1) поверхневі води:

природні водойми (озера);

водотоки (річки, струмки);

штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;

інші водні об'єкти;

2) підземні води та джерела;

3) внутрішні морські води та територіальне море.

Стаття 4. Землі водного фонду

До земель водного фонду належать землі, зайняті:

морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами,

болотами, а також островами;

прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо

водойм;

гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та

каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

береговими смугами водних шляхів.

Стаття 5. Водні об'єкти загальнодержавного і місцевого

значення

До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

1) внутрішні морські води та територіальне море;

2) підземні води, які є джерелом централізованого

водопостачання;

3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що

знаходяться і використовуються на території більш як однієї

області, а також їх притоки всіх порядків;

4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду

загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії

лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать:

1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах

однієї області і які не віднесені до водних об'єктів

загальнодержавного значення;

2) підземні води, які не можуть бути джерелом

централізованого водопостачання.

Стаття 6. Власність на води (водні об'єкти)

Води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу

і надаються тільки у користування.

Український народ здійснює право власності на води (водні

об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної

Республіки Крим і місцеві ради.

Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними

об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади

та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

{ Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3530-VI

(3530-17) від 16.06.2011, N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України в галузі

регулювання водних відносин

До відання Верховної Ради України в галузі регулювання водних

відносин належить:

1) законодавче регулювання водних відносин та визначення

основних напрямів державної політики в цій галузі;

2) розпорядження водним фондом України;

3) затвердження загальнодержавних, міждержавних програм

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

{ Пункт 4 статті 7 виключено на підставі Закону N 5456-VI

(5456-17) від 16.10.2012 }

{ Пункт 5 статті 7 виключено на підставі Закону N 5456-VI

(5456-17) від 16.10.2012 }

{ Пункт 6 статті 7 виключено на підставі Закону N 5456-VI

(5456-17) від 16.10.2012 }

7) вирішення інших питань у галузі законодавчого регулювання

водних відносин відповідно до Конституції України (254к/96-ВР).

{ Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1990-III

(1990-14) від 21.09.2000, N 3421-IV (3421-15) від 09.02.2006,

N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

Стаття 8. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки

Крим у галузі регулювання водних відносин

До компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим у

галузі регулювання водних відносин на території Автономної

Республіки Крим належить:

1) затвердження республіканських (Автономної Республіки Крим)

програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) координація діяльності районних і міських (міст

республіканського Автономної Республіки Крим значення) рад з

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

3) затвердження проектів зон санітарної охорони

господарсько-питних водозаборів;

4) прийняття у встановленому порядку рішень про віднесення

водних об'єктів місцевого значення до об'єктів

природно-заповідного фонду чи відповідних категорій особливої

охорони;

5) встановлення правил користування маломірними суднами на

водних об'єктах;

6) встановлення у разі потреби більш суворих, ніж у цілому на

території України, нормативів якості води у водних об'єктах

місцевого значення;

7) прийняття за погодженням з центральним органом виконавчої

влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та

епідемічного благополуччя населення, та центральним органом

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони

навколишнього природного середовища під час виникнення аварійних

ситуацій рішень про скидання стічних вод з накопичувачів у водні

об'єкти, якщо це не призведе до перевищення нормативів екологічної

безпеки водокористування;

8) вирішення інших питань у галузі регулювання водних

відносин, визначених законом.

{ Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1990-III

(1990-14) від 21.09.2000, N 3421-IV (3421-15) від 09.02.2006,

N 997-V (997-16) від 27.04.2007, N 2756-VI (2756-17) від

02.12.2010; в редакції Закону N 3530-VI (3530-17) від

16.06.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI

(5456-17) від 16.10.2012 }

Стаття 8-1. Компетенція обласних, Київської та

Севастопольської міських рад у галузі

регулювання водних відносин

До компетенції обласних, Київської та Севастопольської

міських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території

належить:

1) забезпечення реалізації державної політики у галузі

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) розпорядження водними об'єктами місцевого значення;

3) погодження державних цільових, міждержавних програм

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, участь

у їх виконанні;

4) розроблення, затвердження та виконання регіональних

програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

5) видача дозволів на спеціальне водокористування з водних

об'єктів місцевого значення;

6) погодження розміщення підприємств та інших об'єктів,

діяльність яких пов'язана з використанням водних ресурсів і може

негативно впливати на їх стан;

7) координація діяльності районних і міських рад з

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

8) затвердження проектів зон санітарної охорони

господарсько-питних водозаборів;

9) прийняття у встановленому порядку рішень про віднесення

водних об'єктів місцевого значення до об'єктів

природно-заповідного фонду чи відповідних категорій особливої

охорони;

10) встановлення правил користування маломірними суднами на

водних об'єктах;

11) встановлення у разі потреби більш суворих, ніж у цілому

на території України, нормативів якості води у водних об'єктах

місцевого значення;

12) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності

підприємств, установ і організацій у разі порушення ними вимог

водного законодавства;

13) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків

аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою

дією, із залученням підприємств, установ і організацій в порядку,

передбаченому законодавством;

14) прийняття за погодженням з державними органами охорони

здоров'я та охорони навколишнього природного середовища під час

виникнення аварійних ситуацій рішень про скидання стічних вод з

накопичувачів у водні об'єкти, якщо це не призведе до перевищення

нормативів екологічної безпеки водокористування;

15) організація інформування населення про стан водних

об'єктів, його зміну та здійснення водоохоронних заходів;

16) здійснення контролю за використанням і охороною вод та

відтворенням водних ресурсів;

17) вирішення інших питань у галузі регулювання водних

відносин, визначених законом.

{ Кодекс доповнено статтею 8-1 згідно із Законом N 3530-VI

(3530-17) від 16.06.2011 }

Стаття 9. Компетенція районних рад у галузі регулювання

водних відносин

До відання районних рад у галузі регулювання водних відносин

на їх території належить:

1) координація роботи сільських, селищних, міських (міст

районного підпорядкування) рад під час проведення ними

міжтериторіальних водогосподарських і водоохоронних заходів та

подання їм відповідної методичної допомоги;

2) погодження розміщення підприємств, будівель, споруд та

інших об'єктів, діяльність яких пов'язана з використанням водних

об'єктів місцевого значення і може завдати їм шкоди;

3) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків

аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою

дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи

підприємств, установ і організацій;

4) організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню

прибережних захисних смуг вздовж річок, морів та навколо водойм;

5) внесення у встановленому порядку пропозицій щодо

оголошення водних об'єктів об'єктами природно-заповідного фонду до

Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад;

6) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності

підприємств та інших об'єктів у разі порушення ними вимог водного

законодавства в межах своєї компетенції;

7) встановлення правил загального водокористування в порядку,

визначеному статтею 47 цього Кодексу;

8) здійснення контролю за використанням і охороною вод та

відтворенням водних ресурсів;

9) організація інформування населення про стан водних

об'єктів, про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть

негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються

для поліпшення стану вод;

10) вирішення інших питань у галузі регулювання водних

відносин у межах своєї компетенції.

{ Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законами N 997-V

(997-16) від 27.04.2007, N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських та

районних у містах рад у галузі регулювання водних

відносин

До відання сільських, селищних, міських та районних у містах

рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

1) здійснення заходів щодо раціонального використання і

охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) контроль за використанням і охороною вод та відтворенням

водних ресурсів;

3) встановлення правил загального користування водними

об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу;

4) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності

підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного

законодавства в межах своєї компетенції;

5) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків

аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою

дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи

підприємств, установ і організацій;

6) організація інформування населення про стан водних

об'єктів, а також про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть

негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються

для поліпшення стану вод;

7) вирішення інших питань у галузі регулювання водних

відносин у межах своєї компетенції.

{ Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законами N 997-V

(997-16) від 27.04.2007, N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

Стаття 11. Участь громадян та їх об'єднань, інших громадських

формувань у здійсненні заходів щодо використання

і охорони вод та відтворення водних ресурсів

Громадяни та їх об'єднання, інші громадські формування у

встановленому порядку мають право:

1) брати участь у розгляді місцевими радами та державними

органами питань, пов'язаних з використанням і охороною вод та

відтворенням водних ресурсів;

2) за погодженням з місцевими радами та державними органами

виконувати роботи по використанню і охороні вод та відтворенню

водних ресурсів за власні кошти та за добровільною участю членів

об'єднань громадян;

3) брати участь у проведенні центральним органом виконавчої

влади, що реалізує державну політику із здійснення державного

нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного

середовища, раціонального використання, відтворення і охорони

природних ресурсів, перевірок виконання водокористувачами

водоохоронних правил і заходів та вносити пропозиції з цих питань;

4) проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати

її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати

рішення щодо розміщення, проектування та будівництва нових і

реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів,

пов'язаних з використанням вод, у порядку, що визначається

законодавством;

5) здійснювати громадський контроль за використанням і

охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

6) одержувати у встановленому порядку інформацію про стан

водних об'єктів, джерела забруднення та використання вод, про

плани і заходи щодо використання і охорони вод та відтворення

водних ресурсів;

7) подавати до суду позови про відшкодування збитків,

заподіяних державі і громадянам внаслідок забруднення, засмічення

та вичерпання вод;

8) здійснювати інші функції щодо використання і охорони вод

та відтворення водних ресурсів відповідно до законодавства.

{ Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI

(5456-17) від 16.10.2012 }

Розділ II. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ

ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ

РЕСУРСІВ

Глава 2. ДЕРЖАВНІ, ЦІЛЬОВІ, МІЖДЕРЖАВНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ

ПРОГРАМИ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА

ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

{ Назва глави 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3421-IV

(3421-15) від 09.02.2006 }

Стаття 12. Державні, цільові, міждержавні та регіональні

програми використання і охорони вод та відтворення

водних ресурсів

Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

розробляються з метою здійснення цілеспрямованої і ефективної

діяльності щодо задоволення потреб населення і галузей економіки у

воді, збереження, раціонального використання і охорони вод,

запобігання їх шкідливій дії.

Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

розробляються на основі даних державного обліку вод, водного

кадастру, схем використання і охорони вод та відтворення водних

ресурсів тощо.

Розробка та реалізація цих програм здійснюється за рахунок

Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та

місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій,

позабюджетних фондів, добровільних внесків організацій і громадян,

інших коштів.

{ Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3421-IV

(3421-15) від 09.02.2006 }

Глава 3. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ

ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Стаття 13. Органи, що здійснюють державне управління в галузі

використання і охорони вод та відтворення водних

ресурсів

Державне управління в галузі використання і охорони вод та

відтворення водних ресурсів здійснюється за басейновим принципом

на основі державних, цільових, міждержавних та регіональних

програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Державне управління в галузі використання і охорони вод та

відтворення водних ресурсів здійснюють Кабінет Міністрів України,

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, сільські, селищні,

міські ради та їх виконавчі органи, районні, обласні ради, органи

виконавчої влади та інші державні органи відповідно до

законодавства України.

Органами виконавчої влади у галузі використання і охорони вод

та відтворення водних ресурсів є центральний орган виконавчої

влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони

навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої

влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього

природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства,

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику

у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр,

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику

із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і

раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, та

інші органи відповідно до законодавства.

{ Стаття 13 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3421-IV

(3421-15) від 09.02.2006, N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

Глава 4. КОМПЕТЕНЦІЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ У ГАЛУЗІ УПРАВЛІННЯ І

КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ І ОХОРОНОЮ ВОД ТА

ВІДТВОРЕННЯМ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Стаття 14. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі

управління і контролю за використанням і охороною

вод та відтворенням водних ресурсів

До відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і

контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних

ресурсів належить:

1) реалізація державної політики у галузі використання і

охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) розпорядження водними об'єктами загальнодержавного

значення;

3) здійснення державного контролю за використанням і охороною

вод та відтворенням водних ресурсів;

4) визначення пріоритетів водокористування;

5) забезпечення розробки державних, цільових, міждержавних

програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

6) визначення порядку діяльності органів виконавчої влади у

галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів,

координація їх діяльності;

7) встановлення порядку видачі дозволів на спеціальне

водокористування, будівельні, днопоглиблювальні роботи,

видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та

інших комунікацій на землях водного фонду (557-2005-п), а також

розробки та затвердження нормативів скидання забруднюючих речовин

у водні об'єкти;

{ Пункт 8 статті 14 виключено на підставі Закону N 2756-VI

(2756-17) від 02.12.2010 }

{ Пункт 9 статті 14 виключено на підставі Закону N 1990-III

(1990-14) від 21.09.2000 }

10) прийняття у разі виникнення аварійних ситуацій рішень про

скиди стічних вод з накопичувачів у водні об'єкти, якщо вони

призводять до перевищення гранично допустимих концентрацій

забруднюючих речовин у цих об'єктах;

11) організація і координація робіт, пов'язаних з

попередженням та ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха,

шкідливої дії вод або погіршенням якості водних ресурсів;

12) прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону

(зупинення) діяльності підприємств, установ, організацій і

об'єктів у разі порушення ними вимог водного законодавства;

13) затвердження проектів зон санітарної охорони

господарсько-питних водозаборів, які забезпечують водопостачання

території більш як однієї області;

14) керівництво зовнішніми зв'язками України в галузі

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

15) вирішення інших питань у галузі використання і охорони

вод та відтворення водних ресурсів.

{ Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1990-III

(1990-14) від 21.09.2000, N 2288-IV (2288-15) від 23.12.2004,

N 3421-IV (3421-15) від 09.02.2006, N 997-V (997-16) від

27.04.2007, N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

Стаття 15. Компетенція центрального органу виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у

сфері охорони навколишнього природного середовища,

в галузі управління і контролю за використанням і

охороною вод та відтворенням водних ресурсів

До відання центрального органу виконавчої влади, що

забезпечує формування державної політики у сфері охорони

навколишнього природного середовища, в галузі управління і

контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних

ресурсів належить:

1) забезпечення формування державної політики у сфері охорони

та відтворення вод (поверхневих, підземних, морських),

раціонального використання водних ресурсів;

{ Пункт 2 частини першої статті 15 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

3) розроблення державних цільових, міждержавних програм

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

{ Пункт 4 частини першої статті 15 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

5) розробка і затвердження нормативів і правил, участь у

розробці стандартів щодо регулювання використання і охорони вод та

відтворення водних ресурсів в межах своєї компетенції;

{ Пункт 6 частини першої статті 15 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

{ Пункт 7 частини першої статті 15 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

{ Пункт 8 частини першої статті 15 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

{ Пункт 9 частини першої статті 15 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

10) здійснення міжнародного співробітництва з питань

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

11) вирішення інших питань у галузі використання і охорони

вод та відтворення водних ресурсів.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування

державної політики у сфері охорони навколишнього природного

середовища, здійснює покладені на нього повноваження самостійно і

через свої територіальні органи (у разі їх утворення), а на

території Автономної Республіки Крим - через орган виконавчої

влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього

природного середовища.

{ Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3421-IV

(3421-15) від 09.02.2006, N 997-V (997-16) від 27.04.2007,

N 3530-VI (3530-17) від 16.06.2011, N 5456-VI (5456-17) від

16.10.2012 }

Стаття 15-1. Компетенція центрального органу виконавчої

влади, що реалізує державну політику у сфері

охорони навколишнього природного середовища, в

галузі управління і контролю за використанням і

охороною вод та відтворенням водних ресурсів

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього

природного середовища, в галузі управління і контролю за

використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

належить:

1) реалізація державної політики у сфері охорони та

відтворення вод (поверхневих, підземних, морських), раціонального

використання водних ресурсів;

2) участь у реалізації державних цільових, міждержавних

програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

3) організація та здійснення державного моніторингу вод;

4) здійснення державної екологічної експертизи;

5) видача, анулювання, здійснення переоформлення та видача

дублікатів дозволів на проведення робіт на землях, зайнятих

морями;

6) розроблення і запровадження у встановленому порядку

організаційно-економічних заходів щодо забезпечення охорони і

використання вод та відтворення водних ресурсів;

7) вирішення інших питань у галузі використання і охорони вод

та відтворення водних ресурсів.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію

державної політики у сфері охорони навколишнього природного

середовища, здійснює покладені на нього повноваження самостійно і

через свої територіальні органи (у разі їх утворення), а на

території Автономної Республіки Крим - через орган виконавчої

влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього

природного середовища.

{ Кодекс доповнено статтею 15-1 згідно із Законом N 5456-VI

(5456-17) від 16.10.2012 }

Стаття 15-2. Компетенція центрального органу виконавчої

влади, що реалізує державну політику із

здійснення державного нагляду (контролю) у

сфері охорони і раціонального використання вод

та відтворення водних ресурсів, у галузі

управління і контролю за використанням і

охороною вод та відтворенням водних ресурсів

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що

реалізує державну політику із здійснення державного нагляду

(контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та

відтворення водних ресурсів, у галузі управління і контролю за

використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

належить:

1) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням

вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та

відтворення водних ресурсів;

2) прийняття у встановленому порядку рішення про обмеження,

тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств, установ,

організацій і об'єктів у разі порушення ними вимог водного

законодавства;

3) вирішення інших питань у галузі використання і охорони вод

та відтворення водних ресурсів.

{ Кодекс доповнено статтею 15-2 згідно із Законом N 5456-VI

(5456-17) від 16.10.2012 }

Стаття 16. Компетенція центрального органу виконавчої влади,

що реалізує державну політику у сфері розвитку

водного господарства, в галузі управління і

контролю за використанням і охороною вод та

відтворенням водних ресурсів

До відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері розвитку водного господарства, в галузі

управління і контролю за використанням і охороною вод та

відтворенням водних ресурсів належить:

1) реалізація державної політики у сфері розвитку водного

господарства і меліорації земель, управління, використання та

відтворення поверхневих водних ресурсів;

2) розробка і встановлення режимів роботи водосховищ

комплексного призначення, водогосподарських систем і каналів,

затвердження правил їх експлуатації;

3) розробка та участь у реалізації державних, цільових,

міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення

водних ресурсів;

4) забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних

ресурсах та здійснення їх міжбасейнового перерозподілу;

5) забезпечення функціонування системи державного моніторингу

довкілля в частині проведення радіологічних і гідрохімічних

спостережень на водних об'єктах комплексного призначення,

транскордонних водотоках, водогосподарських системах міжгалузевого

і сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу атомних

електростанцій;

6) проектування, будівництво і експлуатація водогосподарських

систем та об'єктів комплексного призначення;

7) здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення

поверхневих вод та догляду за ними;

8) ведення державного обліку водокористування та державного

водного кадастру;

9) погодження клопотань щодо використання поверхневих вод";

9-1) видача дозволів на проведення днопоглиблювальних робіт

та робіт з прокладання кабелів трубопроводів та інших комунікацій

на землях водного фонду (крім будівельних робіт і робіт на землях

прибережних захисних смуг морів і на землях, зайнятих морями);

10) здійснення міжнародного співробітництва у галузі

використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

прикордонних вод;

11) здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливій

дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий

захист сільських населених пунктів та сільськогосподарських

угідь;

12) здійснення контролю за дотриманням режимів роботи

водосховищ та водогосподарських систем;

12-1) узагальнення та аналіз звітів водокористувачів щодо

використання водних ресурсів;

12-2) погодження нормативів водопостачання;

12-3) здійснення моніторингу якості вод у контрольних створах

у районах основних водозаборів комплексного призначення,

водогосподарських систем міжгалузевого та сільськогосподарського

водопостачання;

12-4) здійснення моніторингу водних об'єктів за

радіологічними показниками на територіях, що зазнали

радіоактивного забруднення;

12-5) здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення

поверхневих вод та догляду за ними;

12-6) розроблення спільно з іншими органами виконавчої влади

комплексу заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям,

зменшення руйнівних наслідків повеней, забезпечення безаварійного

пропуску паводкових вод та льодоходу;

12-7) організація виконання робіт, пов'язаних з мінімізацією

наслідків шкідливої дії вод, у тому числі захистом від

підтоплення, протипаводковим і протиповеневим захистом сільських

населених пунктів та сільськогосподарських земель;

12-8) розроблення схем комплексного використання та охорони

водних ресурсів, формування довгострокових прогнозів

водогосподарських балансів, участь у вирішенні питань, пов'язаних

з міждержавним розподілом стоку річок і використанням прикордонних

вод;

12-9) здійснення паспортизації річок і джерел питного

водопостачання;

12-10) розроблення заходів щодо забезпечення централізованим

водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються

привізною водою;

13) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за

використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері розвитку водного господарства, здійснює покладені

на нього повноваження самостійно і через свої територіальні органи

(у разі їх утворення), а на території Автономної Республіки Крим -

через орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань

водного господарства.

{ Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3421-IV

(3421-15) від 09.02.2006, N 3530-VI (3530-17) від 16.06.2011,

N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

Стаття 17. Компетенція центрального органу виконавчої влади,

що реалізує державну політику у сфері геологічного

вивчення та раціонального використання надр, у

галузі управління і контролю за використанням і

охороною вод та відтворенням водних ресурсів

До відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального

використання надр, у галузі управління і контролю за використанням

і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:

1) видача спеціальних дозволів на користування надрами для

розробки родовищ підземних вод за погодженням з центральним

органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

санітарного та епідемічного благополуччя населення, центральним

органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

охорони праці;

2) ведення державного обліку підземних вод та водного

кадастру;

3) ведення державного моніторингу підземних вод;

4) погодження умов спеціального водокористування в разі

використання підземних вод;

5) погодження дозволів на право виконання проектних та

будівельних робіт, пов'язаних з видобуванням підземних вод;

6) виявлення недіючих свердловин і вжиття заходів щодо їх

ліквідації або ремонту і подальшого використання;

7) здійснення державного геологічного контролю за веденням

пошуково-розвідувальних та інших робіт щодо геологічного вивчення

підземних вод;

8) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за

використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

{ Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3370-IV

(3370-15) від 19.01.2006, N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

Стаття 17-1. Компетенція Ради міністрів Автономної

Республіки Крим у галузі управління і контролю

за використанням і охороною вод та відтворенням

водних ресурсів

До компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим у

галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та

відтворенням водних ресурсів на території Автономної Республіки

Крим належить:

1) забезпечення реалізації державної політики у галузі

водного господарства, використання і охорони вод та відтворення

водних ресурсів;

2) участь у розробленні та виконанні державних програм,

розроблення та забезпечення виконання республіканських (Автономної

Республіки Крим) програм використання і охорони вод та відтворення

водних ресурсів;

3) розпорядження водними об'єктами місцевого значення;

4) видача дозволів на спеціальне водокористування з водних

об'єктів місцевого значення;

5) задоволення потреб населення і галузей економіки у водних

ресурсах та здійснення їх міжбасейнового перерозподілу;

6) проектування, будівництво і експлуатація водогосподарських

систем та об'єктів комплексного призначення;

7) здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення

поверхневих вод та догляду за ними;

8) погодження дозволів на спеціальне водокористування;

9) здійснення заходів, пов'язаних з попередженням шкідливої

дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий

захист населених пунктів та земель;

10) здійснення контролю за дотриманням режиму роботи

водосховищ та водогосподарських систем;

11) погодження розміщення підприємств та інших об'єктів,

діяльність яких пов'язана з використанням водних ресурсів і може

негативно впливати на їх стан;

12) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків

аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою

дією, із залученням підприємств, установ і організацій в порядку,

передбаченому законодавством;

13) організація інформування населення про стан водних

об'єктів, його зміну та здійснення водоохоронних заходів;

14) здійснення контролю за використанням і охороною вод та

відтворенням водних ресурсів;

15) вирішення інших питань у галузі регулювання водних

відносин, визначених законом.

{ Кодекс доповнено статтею 17-1 згідно із Законом N 3530-VI

(3530-17) від 16.06.2011 }

Стаття 17-2. Компетенція обласних, Київської,

Севастопольської міських державних

адміністрацій, органу виконавчої влади

Автономної Республіки Крим з питань охорони

навколишнього природного середовища у галузі

управління і контролю за використанням і

охороною вод та відтворенням водних ресурсів

До компетенції обласних, Київської, Севастопольської міських

державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної

Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного

середовища у галузі управління і контролю за використанням і

охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:

1) видача дозволів на спеціальне водокористування в разі

використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення;

2) погодження проектів водоохоронних зон;

3) погодження дозволів на проведення робіт на землях водного

фонду (крім робіт, що проводяться у прибережних захисних смугах

уздовж морів, морських заток і лиманів, у внутрішніх морських

водах і територіальному морі), пов'язаних з проведенням

днопоглиблювальних робіт та робіт з прокладання кабелів,

трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;

4) вирішення інших питань у галузі регулювання водних

відносин, визначених законом.

{ Кодекс доповнено статтею 17-2 згідно із Законом N 5456-VI

(5456-17) від 16.10.2012 }

Глава 5. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ І ОХОРОНОЮ ВОД ТА

ВІДТВОРЕННЯМ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Стаття 18. Завдання контролю за використанням і охороною вод

та відтворенням водних ресурсів

Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням

водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними

та фізичними особами вимог водного законодавства.

Стаття 19. Державний контроль за використанням і охороною

вод та відтворенням водних ресурсів

Державний контроль за використанням і охороною вод та

відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів

України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує

державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у

сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального

використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими

державними органами відповідно до законодавства України.

Порядок здійснення державного контролю за використанням і

охороною вод та відтворенням водних ресурсів визначається цим

Кодексом та іншими актами законодавства.

{ Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3530-VI

(3530-17) від 16.06.2011, N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }

Стаття 20. Громадський контроль за використанням і охороною

вод та відтворенням водних ресурсів

Громадський контроль за використанням і охороною вод та

відтворенням водних ресурсів здійснюється громадськими

інспекторами з охорони довкілля, повноваження яких визначаються

положенням, що затверджується центральним органом виконавчої

влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони

навколишнього природного середовища.

{ Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5456-VI

(5456-17) від 16.10.2012 }

Стаття 21. Державний моніторинг вод

З метою забезпечення збирання, обробки, збереження та аналізу

інформації про стан вод, прогнозування його змін та розробки

науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських

рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних

ресурсів здійснюється державний моніторинг вод.

Державний моніторинг вод є складовою частиною державної

системи моніторингу навколишнього природного середовища України і

здійснюється в порядку (815-96-п), що визначається Кабінетом

Міністрів

України.

Стаття 22. Екологічна експертиза

Для забезпечення екологічної безпеки під час розміщення,

проектування і будівництва нових і реконструкції діючих

підприємств, споруд та інших об'єктів, пов'язаних з використанням

вод, здійснюється державна, громадська та інша екологічна

експертиза у порядку, що визначається законодавством.

Стаття 23. Правовий захист та стимулювання працівників, які

здійснюють охорону і контроль у галузі

використання і охорони вод та відтворення водних

ресурсів

Працівникам спеціально уповноважених державних органів та

громадським інспекторам, які здійснюють охорону і контроль у

галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів,

гарантується правовий захист їх честі, гідності, здоров'я та життя

відповідно до законодавства України.

Стимулювання працівників спеціально уповноважених державних

Поиск по сайту: