ЗАГАЛЬНІ ДАНІ

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

„Київський політехнічний інститут”

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання комп’ютерного практикуму з дисципліни «Енергозбереження будівель і споруд»

Розробка енергетичного сертифікату будівель

для студентів напрямів підготовки

6.050601 «Теплоенергетика»

6.050701 «Електротехніка та електротехнології»

Затверджено Вченою радою НТУУ „КПІ”

Київ

2013

Енергозбереження будівель і споруд. Розробка енергетичного сертифікату будівлі: метод. вказівки до викон. комп. практикуму з дисципліни для студ. напрямів підготовки 6.050601 «Теплоенергетика», 6.050701 «Електротехніка та електротехнології» / Уклад.: В.І. Дешко, М.М.Шовкалюк, О. М. Шевченко, І. Ю. Білоус – К.: НТУУ «КПІ», 2013. – с.

Гриф надано Вченою радою ІЕЕ НТУУ „КПІ”

(Протокол № від)

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

Розробка енергетичного сертифікату будівлі

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання комп’ютерного практикуму

для студентів напрямів підготовки

6.050601 «Теплоенергетика»

6.050701 «Електротехніка та електротехнології»

Укладачі: Дешко Валерій Іванович, д.т.н, проф.

Шовкалюк Марина Михайлівна, к.т.н.

Шевченко Олена Миколаївна, к.т.н.

Білоус Інна Юріївна, магістр.

Відповідальний редактор Шовкалюк Ю.В.

Рецензенти Ринкова Т.О., к.т.н, доц.

Боженко М.Ф, к.т.н, доц.

За редакцією укладачів

Надруковано з оригінал-макета замовника

Темплан 2013 р., поз.

Підп.до друку 2013. Формат 60х84¹/₁₆.Папір офс. Спосіб друку –ризографія. Гарнітура Times.

Ум.друк.арк.. Обл.-вид.арк.. Зам.№____. Наклад 60 пр.

___________________________________________________________________________________

НТУУ „КПІ” ВПІ ВПК „Політехніка”

Свідоцтво ДК № 1665 від 28.01.2004р.

03056, Київ-56, вул. Політехнічна, 14, корп.15

тел./факс (044) 241-68-78

Зміст

1. ЗАГАЛЬНІ ДАНІ 4

2. СЕРТИФІКАЦІЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ ЗА ПРОГРАМНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ДИСПЛЕЙ.. 7

3. РОБОТА В ПРОГРАМНОМУ СЕРЕДОВИЩІ 9

4. ЗАВДАННЯ ДО КОМП’ЮТЕРНОГО ПРАКТИКУМУ.. 21

Завдання №1. 21

Завдання №2. 23

Завдання №3. 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 31

Додаток 1. Експлуатаційні показники будівлі 33

Додаток 2. Кліматологічні дані 34

Додаток 3. Дані про енергоспоживання будівель. 35

Додаток 4. Рекомендовані значення для розрахунку коефіцієнтів переведення в первинне паливо для різних регіонів Украни. 36

Додаток 5. Вихідні дані для виконання завдання 3. 37

Додаток 6. Розрахункові температури зовнішнього повітря різних міст України……38

ЗАГАЛЬНІ ДАНІ

Рівень енергоспоживання будівель в Україні перевищує аналогічні показники в країнах Західної та Північної Європи у 1,5 -2 рази [1], що свідчить про значний потенціал енергозбереження у цій сфері. Однак, вирішення питань енергозбереження потребує оцінки ефективності використання енергетичних ресурсів у будівлі, одним з елементів оцінки є енергетична паспортизація об’єктів – споживачів ресурсів, або енергетична сертифікація, як прийнято у світовій термінології, зокрема у стандартах ЄС. При цьому завданнями енергетичної сертифікації є не лише мінімізація енергоспоживання, шляхом підвищення енергоефективності, а й зниження негативного впливу на довкілля. Крім того, вона є одним із завдань енергетичного аудиту, а також одним із інструментів організації системи енергоменеджменту будівель.

Сертифікація будівель за ефективністю використання енергетичних ресурсів створює базу для оцінки та порівняння енергоспоживання різних будівель, а також слугує основою для фінансово-матеріального заохочення або покарання та формує передумови й стимули для проектування нових еко-енергоефективних будівель, термомодернізації існуючих будівель тощо.

Сьогодні проведення енергетичної сертифікації будівель в Україні регламентується ДСТУ «Настанова з розробки та складання енергетичного паспорту будівель» [2]. Нововведенням стандарту [2] стало поняття „теплоізоляційна оболонка будівлі”, яка розглядається як єдина система, що дозволяє вже на стадії проектування здійснювати оптимізацію конструктивних рішень по енергозбереженню [3]. Крім того, обов’язковим до заповнення є енергетичний паспорт будівлі, призначений для контролю якості проектування будівлі та подальшого її будівництва й експлуатації. Одним з розділів паспорту, порядок розробки якого регламентується [2], є встановлення класу енергетичної ефективності будівлі. Однак, процедури визначення енергетичної ефективності існуючих будівель та проведення енергетичного обстеження будинків, прописані не зовсім детально. Приклад розробки та заповнення енергетичного паспорту проектованої будівлі, за методикою [2] викладено в методичних рекомендаціях з складання енергетичного паспорту будівлі. [4].

Основними документами ЄС, що встановлюють вимоги до систем енергетичної сертифікації будівель є: Директива 2010/31/EU про енергетичне функціонування будівель [5], стандарти EN 15217 [6], EN 15603 [7], EN 13790 [8].

Відповідно до вимог європейського стандарту EN 15217 [6], межі класів енергоефективності визначаються з урахуванням як вимог чинних нормативних документів, так і середньостатистичних фактичних показників будівель даного типу (табл.1). Такий вибір поділу на класи енергоефективності не є випадковим, оскільки стимулює користувачів будівель впроваджувати заходи з енергозбереження і вже навіть при незначних капіталовкладеннях та зміні моделі поведінки перейти наприклад з класу G в F і так далі, що робить процес підвищення енергоефективності і свідомості людей більш дієвим.

Таблиця 1 - Визначення класу енергоефективності будівель, відповідно до [6]

Клас А, якщо:
Клас В, якщо:
Клас С, якщо:
Клас D, якщо:
Клас E, якщо:
Клас F, якщо:
Клас G, якщо:

*Примітка: норма витрати енергії: - відповідає вимогам сучасних норм для даного типу будівлі; - відповідає середньостатистичному фактичному показнику даного типу будівлі.

Згідно EN 15603 виділяють два основних підходи до визначення класу енергоефективності будівлі: перший - комп’ютерне моделювання та розрахункове визначення енергоспоживання на потреби опалення, вентиляції, освітлення і т.д. – так званий розрахунковий підхід (calculated approach), та другий – використання фактичних даних про енергоспоживання, зафіксованих лічильниками – інструментальний підхід (measurable approach).

Розрахунковий підхід або рейтинг, у свою чергу, поділяється на стандартний (standard rating) та пристосований (tailored rating). Стандартний рейтинг використовує процедуру розрахунку в межах використання стандартних моделей та кліматичних умов не залежно від поведінки мешканців, фактичних погодних та внутрішніх умов. Він може бути сформований для будівель протягом процесу проектування, нових будівель чи існуючих. В останньому випадку у розрахунку використовуються реальні умови й такий рейтинг називають пристосованим.

При побудові шкал енергоефективності у ЄС рекомендують використовувати показники енерговикористання будівлею, представлені у первинній енергії (primary energy). На противагу цьому в Україні використовується шкала по кінцевій енергії. Однак, як показали дослідження [9], побудова шкали по первинній енергії потребує більш детального врахування ряду факторів (економічність систем теплопостачання, вид спалюваного палива, ефективність використання палива при його перетворенні, транспортуванні та розподіленні), які поряд із структурою енергобалансу можуть суттєво впливати на кінцевий результат, тобто на клас енергетичної ефективності будівлі.

У світовій практиці частіше за все інструментальний рейтинг використовується для оцінки існуючих громадських та комерційних будівель, а розрахунковий – для невеликих, індивідуальних житлових будівель та всіх типів нових будівель [10]. Такий вибір спричинений надто високими затратами на проведення сертифікації з використанням розрахункового рейтингу в порівнянні з потенційним ефектом. При цьому останній доцільно використовувати для нових будівель на передпроектній та кінцевих стадіях будівництва через наявність всієї необхідної інформації для розрахунку та відсутність фактичних даних про енергоспоживання й режим експлуатації будівлі.

Зважаючи на інтеграцію України в систему європейських держав, що підтверджується угодою про партнерство між Україною і Європейським співтовариством та державами-членами (1994 р.) визначено пріоритетні сфери адаптації українського законодавства, однією з яких є технічні правила і стандарти, в тому числі і стандарти з ефективного використання енергетичних ресурсів.

Тому, завданням даних методичних вказівок є ознайомлення студентів з одним із європейських підходів до енергетичної сертифікації будівель, що відноситься до добровільної схеми та базується на виміряному енергоспоживанні будівель, тобто призначеного для існуючих будівель – інтернет-інструментарію Display (далі Дисплей) [11].

При енергетичній сертифікації за програмним забезпеченням Дисплей [11] використовується інструментальний рейтинг (за фактичними даними) та загальний показник енергоспоживання будівлею, що враховує всі спожиті енергоносії із вказанням потреб, на які вони використовуються. Крім того, існують шкали для оцінки споживання води та викидів СО₂.

Поиск по сайту: