Завдання №2. Необхідно провести розрахунок енерговитрат та класу енергоефективності з урахуванням коригуючи коефіцієнтів

Необхідно провести розрахунок енерговитрат та класу енергоефективності з урахуванням коригуючи коефіцієнтів.

Для цього повторіть розрахунок за завданням №1, змінивши:

· у пункті 1.2 коефіцієнт приведення (погодний коефіцієнт) розрахувати, використовуючи фактичні значення температури в приміщені, за прикладом №1, що наведено нижче;

· у пункті 1.5 розрахунок перевідного коефіцієнту в первинне паливо виконати за прикладом №2, що наведено нижче. Дані для розрахунку наведені в додатку 4.

Розрахунок коефіцієнта приведення «погодно-комфортного» (корекція по погоді з урахуванням дотримання умов комфорту у приміщеннях)

Пропонується розраховувати фактичну кількість градусо-діб, використовуючи не нормативну температуру внутрішнього повітря для даного типу приміщень (для навчальних корпусів 18^оС), а фактичну температуру в приміщеннях протягом опалювального періоду. Тобто, на відміну від Дисплею, замість погодного коефіцієнту використовувати коефіцієнт приведення «погодно-комфортний». Так, заміри внутрішніх фактичних температур одного з корпусів НТУУ «КПІ» показали, що в різні дні залежно від температури навколишнього середовища та умов хмарності температура в корпусі знаходиться в діапазоні 13-21^оС, тобто відхилення від нормативної складає від -25% до +15%.

Розрахункова формула для визначення коефіцієнту приведення «погодно-комфортного»:

Приведена кількість теплоти для потреб опалення розраховується за формулою:

,

де: - кількість теплоти, що використовується для потреб опалення; - градусо-дні для „нормативного” року; – ГД, розраховані по фактичній температурі навколишнього та внутрішнього повітря.

Розрахунок перевідного коефіцієнта в первинне паливо для теплової енергії, отриманої від ТЕЦ.

Необхідність розрізнення кінцевої та первинної енергії зумовлена втратами енергії на ланцюгу її перетворення з одного виду в інший, при транспортуванні та розподіленні. Економічність систем теплопостачання в процесі їх функціонування визначається двома основними складовими: економічністю котелень та економічністю теплових мереж. Рівень економічності котелень визначається [12] видом і типом спалюваного палива. При роботі на газоподібному паливі цей рівень високий, на рідкому – набагато нижчий і сильно залежить від рівня технічної експлуатації котельної, яка тим нижча, чим нижча одинична потужність котлів. На твердому паливі рівень економічності в промислово-опалювальних котельнях низький. Рівень економічності теплових мереж залежить від їх конструктивного виконання і від їх стану. За різними оцінками середні по країні питомі витрати енергоресурсів на відпуск теплової енергії складають, в залежності від джерела виробництва, 185÷164,5 кг.у.п./Гкал. Втрати теплоти в теплових мережах в Україні за різними оцінками складають в середньому [13] за рік 15-20% від загальної кількості реалізованої теплової енергії, нормативні втрати згідно [15] - не більше 13%.

За даними НАЕР [14] динаміка тепловтрат за останні роки зростає: від 13% у 2004р. до 15,9% у 2009р. Найбільші втрати теплової енергії [14] (фактичні/нормативні) - у Закарпатській – 43,8/27,2%, Івано-Франківській – 21,6/25%, Хмельницькій – 20,3/20,4% областях. У місті Києві їх величина склала 17,3/17,4%.

Отже, розрахункова формула для визначення коефіцієнту переведення в первинне паливо матиме вигляд:

,

де: - питомі витрати енергоресурсів на відпуск теплової енергії, кг у.п./Гкал; - розмірний коефіцієнт; - втрати в тепломережах, відносні одиниці.

Поиск по сайту: