Прихід чехів

Легенди про виникнення Чеської та Польської держав.

Виконала студентка 3го курсу

Мриглод А.Б.

Перевірила

Лешкович Н.О.

Львів 2013

Зміст

Вступ

І. Походження чеської держави

1.1 Прихід чехів

2.2 Початок правління Пжемисловичів

3.3 Заснування міст Прага і Девін

ІІ. Виникненння Польської держави

2.1 Заснування Гнезно

2.2 Заснування Кракова

2.3 Правителі Польщі

2.4 Прихід до влади династії П’ястів

ІІІ. Аналіз легенд

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Легенди та міфи – невід’ємна частина кожного народу. Вони його об’єднують і роблять сильнішим. Подібно як в Україні існує легенда про Кия, Щека, Хорива і Либідь так і в свідомості поляків та чехів живе легенда про засновників їхніх держав Чеха і Ляха, мудрих правительок Лібуше і Ванду, Крака (чи, можливо Крока), короля Хотишко, якого з’їли миші та інших.

Дана проблема залишається актуальною для дослідження уже протягом батьох віків.

Об’єктом дослідження є проблема походження Польської і Чеської держав.

Предметом є дослідження легенд про їхнє виникнення.

Метою є виклад достовірних і недостовірних подій, описаних в Хроніці Козьми Пражського та Великопольській хроніці

І. Походження чеської держави

Розповідаючи про історію Чехії раннього середньовіччя, ми не раз вдамося до "Чеської хроніки", складеної у 1113 р. Кузьмою, деканом празької церкви. Празька церква, або празький капітул, була заснована одночасно з празькою єпископіею в 973 році[1]. Хроніка складається з трьох книг. Перша книга, завершена у 1019, розповідає про виникнення світу та чеської держави і охоплює період до 1038. Друга книга описує події між 1038 та 1092, третя - період смути з 1092 до 1109 та правління князя Владислава аж до 1125, року смерті літописця.

Прихід чехів

Про перше поселення чехів у басейні річки Влтава (ліва притока Лаби) Козьма пише: "Люди розташували свої перші поселення біля гори Ржіп, між двома річками, а саме, між Огржі і Влтавою; тут вони заснували свої перші житла...". Гора Ржіп має висоту 456 м. Вона височіє над лівим берегом Лаби, між гирлами річок Влтава і Огрже, в 30 км північніше Праги.На схід від русла Лаби в долинах північного сходу Чехії в ранньому середньовіччі жили представники слов'янського союзу хорватів. У 5-6 вв. частина слов'ян, що населяли долини Карпат, висунулася на захід і південь від верхньої Лаби. То була епоха розквіту археологічної культури Прага - Корчак. У ту пору слов'яни переходили на береги блакитного Дунаю. Долина Лаби в районі гори Ржіп сподобалася слов'янам через родючість грунтів, велику кількість води і багатство лісових угідь. Козьма вклав такі слова в уста слов'янського старійшини: "Це та, саме та країна, яку я, як пам'ятаю, часто обіцяв вам: нікому не підвладна, повна звіра і птахів, меду і молока; повітря, як ви самі переконаєтеся, приємна для проживання. З усіх боків багато води, що кишить рибою ".Згідно з переказами, наведеному Кузьмою, слов'яни назвали країну ім'ям свого ватажка: "... і якщо твоє ім'я Чех, то нехай і країна буде названа Чехією". Таким чином був названий чеським і союз слов'ян осіли навколо гори Ржіп в 5 - 7 ст. Найдавнішої назви союзу слов'ян, з надр якого вийшли чехи, ми не знаємо. Найімовірніше то були хорвати, бо саме хорвати в епоху літописання займали північний схід Чехії. Хоча чехи могли походити і від сербів, що сиділи на північ від Чехії, на берегах середньої Лаби.

Згодом з’явився якийсь чоловік, на ім'я Крок, його ім'ям названо град, зарослий тепер уже деревами і розташований у лісі, що поблизу села Збечно ".

Згідно з хронікою у Крока були три дочки. Старшу звали Казі. Вона майстерно лікувала людей, знала властивості трав і була віщункою. Казі була похована під курганом. Курган насипали "... на березі річки Мжі (суч. р. Бероунка) у дороги, яка веде в область Бехине і проходить по горі Осік". Область Бехине розташована на півдні Чехії. Її ототожнюють з краєм, зайнятим союзом дудлібів (дулібів). Це були найближчі родичі дулібів в 6 ст., що жили на Волині. Можливо, частина дулібів в 6-7 ст. втікала від утисків авар з Волині до Чехії під захист держави Само. Розташування гори Осік не виянене.

Другу дочку Крока звали Тетка. Це була "жінка тонкого смаку, вільно, без чоловіка жила". Тетка вибудувала місто на березі річки Мжі (р. Бероунка) і назвала його своїм ім'ям Тетін. Він розташований поблизу сучасного міста Бероун. Тетін був поставлений на вершині крутої гори і надійно захищений природою. Козьма пише, що Тетка навчила народ поклонятися лісовим і водяним німфам.Тут Козьма, колишній жалкує: "До цих пір багато селян поклоняються поганам: один шанує вогонь і воду, інший поклоняється гаях, деревах і камінню, а третій приносить жертви горах і пагорбах і просить глухих і безмовних ідолів, яких він сам же створив, захистити його та його дім".

Третю дочку Крока звали Лібуше. Вона перевершувала сестер мудрістю. Лібуше володіла даром прорікання і після кончини батька була обрана у судді. Лібуше заснувала місто Лібушін – "Дуже потужний град біля лісу, який тягнеться до села Збечн"[2].

Поиск по сайту: