Роль Польщі в ЄС та в НАТО

Ставши членом Євросоюзу, Польща отримала можливість впливати на політичні, економічні процеси та питання безпеки, що стосуються Європи та ЄС. Це не могло не позначитися на іміджі Польщі як серед європейських, так і неєвропейських країн, а також міжнародних організацій. Зокрема, цим можна пояснити обрання в 2009 році головою Європарламенту представника Польщі Єжи Бузека, а також отримання Варшавою у складі Єврокомісії важливої ​​посади Єврокомісара з питань бюджету (Януш Левандовський).

Крім того, солідне польське представництво в Європарламенті (на сьогодні - 51 депутат) надає можливість Варшаві лобіювати свої позиції на парламентському рівні ЄС. У даному контексті досить показова польсько-шведська ініціатива «Східне партнерство», що дозволяє Польщі як сприяти процесам європейської інтеграції країн колишнього СРСР (у т. ч. України), так і просувати свої інтереси в східному напрямку.

Важливим для Польщі і в цілому для Європейського Союзу було її головування в ЄС у другій половині 2011 року. Зокрема, в рамках загальної 18-місячної програми, прийнятої урядами Польщі, Данії та Республіки Кіпр, головні зусилля польська сторона направляла на сприяння економічному розвитку ЄС (у т. ч. малому і середньому бізнесу), зміцнення Спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу (включаючи активізацію політики розширення ЄС), підвищення оборонного потенціалу ЄС (у першу чергу, посилення можливостей бойових тактичних груп), а також забезпечення європейської енергетичної безпеки.

На загальному тлі цих польських досягнень більшість пророкувань тих, хто був проти членства Польщі в ЄС (можливість масового банкрутства національних підприємств через наплив більш конкурентних іноземних товарів, зокрема, в аграрному секторі; відтік польських громадян на заробітки за кордон; масштабне придбання іноземцями земельних угідь), або не здійснилося, або було вкрай незначним.

Одне з просторів, де Польща демонструє свою зростаючу значущість у Європі, це питання безпеки. Польща намагалася встановити альтернативи в сфері безпеки в регіоні, поки Росія посилює свої відносини з західно- європейськими країнами.

Однак ці формування знаходяться все ще в стадії зародження, тому Польща змушена діяти в рамках ЄС, що означає, що у неї немає істинної ролі лідера в цих формуваннях НАТО.

Польща - це один з найважливіших передових членів НАТО, що володіє значною військовою, політичною та економічною потугою. Північноатлантичний союз, сприймається у самій Польщі як основний механізм, що гарантує безпеку держави. Польща постійно підкреслює, що НАТО повинне лишатися спільною військовою системою, що базується на стійкій присутності США в Європі. Більше того, саме Північноатлантичне командування, на думку польських державних діячів, є гарантією оперативного і ефективного функціонування Альянсу в цілому. Польща один з небагатьох нових членів альянсу, який після вступу туди в 1999 році серйозно ставиться до своїх військових зобов'язань. Польща та Естонія це єдині нові члени НАТО, які виділяють на оборону необхідні за правилами, але часто ігноровані два відсотки від ВВП. Вони навіть збільшують ці асигнування, на відміну від будь-якої іншої країни НАТО.

Польща активно сприяла розширенню діяльності НАТО, підтримала розширення зони відповідальності Організації за рамки територій країн-учасниць, тобто фактично розширення меж євроатлантичного регіону.

Варшава останнім часом намагається підвищити увагу альянсу, кажучи про посилення загрози зі сходу, проте країни, які знаходяться західніше від Росії скептично реагують на такі застереження.

В даний час Польща бере участь в проектах співробітництва НАТО у галузі оборони та безпеки в рамках програми «Партнерство заради миру» і Ради Євроатлантичного партнерства. Так, у польському Бидгощі розташовується Центр з підготовки багатонаціональних сил, який є важливим елементом в структурі управління альянсом.

Польські солдати беруть участь в операціях з підтримання миру і відновлення порядку та безпеки, які проводяться як під егідою НАТО, так і ООН, ЄС та ОБСЄ. Ще не будучи членом НАТО, Польща взяла участь (у складі коаліційних сил НАТО) у війні в Перській затоці в 1991 році.

До сьогодні польські військовослужбовці були задіяні в наступних миротворчих операціях НАТО:

- Міжнародні сили в Косові (KFOR);

- Міжнародні сили стабілізації (SFOR) у Боснії і Герцеговині;

Більше того, Польща бере на себе навіть надмірний тягар у війнах під керівництвом Америки, які йдуть на Великому Близькому Сході з 2001 року. Варшава внесла в конфлікти в Іраку (2003-2008 рр.) і Афганістані більший внесок, ніж будь-який інший новий член НАТО. Вона навіть зробила більше, ніж деякі старі члени альянсу.

- У 2007 році в рамках миротворчої операції Міжнародні сили сприяння безпеці в Афганістані польську присутність було збільшено до 1200 польських військовослужбовців. У 2008 році до них приєдналися ще 400 осіб, які залучалися для виконання завдань управління, підтримки та забезпечення безпеки.

Вклад Польщі важливий для НАТО і США, і тут слід врахувати ще й те, що Варшава направила свої війська на війну в складний період реорганізації своїх збройних сил, а також незважаючи на непопулярність війни в Іраку та Афганістані в польському суспільстві.

- місія НАТО із захисту повітряного простору країн Балтії («Сили швидкого реагування ВПС НАТО»);

- «Активні зусилля» у Середземному морі;

- Сили реагування НАТО в Атлантичному океані.

В даний час збройні сили Польщі реорганізовані у відповідності зі стандартами НАТО. Починаючи з 1 січня 2010 року польська армія повністю перейшла на заклик за контрактом. На території країни систематично проводяться навчання альянсу з відпрацювання застосування, як сухопутних сил, так і ВПС і ВМС.

Польща також бере участь в програмі створення європейської системи протиракетної оборони. Планується, що елементи цієї системи (ракети- перехоплювачі) будуть розміщені на базі «Редзіково» до 2018 року.

Сьогодні Польща проводить найбільш проамериканську політику в Європі та за її межами. Це визначає нову політику й стратегічну позицію країни в регіоні та Європі, що спонукає до уточнення принципових завдань, які очікують її в найближчі роки.

Вступивши в НАТО та ЄС Польща не лише отримала вигоди від членства в цих організаціях, а також зміцнила свою роль геополітичного гравця в Центрально-Східній Європі.

3. Основні переваги та недоліки членства Польщі в ЄС та НАТО
Вступ Польщі до ЄС у 2004 році фактично став вирішальним у загальному розвитку країни. За показниками соціологічних досліджень, всупереч економічним проблемам, які відчув ЄС під час світової фінансово-економічної кризи, переважна частина польського населення продовжує вважати цей крок найбільш вагомим чинником у процесі повернення Польщі до Європи. Зокрема, під час референдуму щодо членства РП в ЄС до 77,4 % поляків висловились за інтеграцію до Європейського Союзу, 22,5 % — проти. А вже через 4 роки після вступу до ЄС, під час опитування центром TNS OBOP в лютому 2008 року, лише 5 % поляків не схвалювали перебування країни в Євросоюзі. Водночас, позитивні наслідки від членства в ЄС задекларували понад 80 % опитаних. Їм імпонував стрімкий розвиток польської економіки внаслідок суттєвої фінансової допомоги від ЄС (як кредити, так і інвестиції) та інтеграції країни в єдиний європейський ринок. Схвально сприймалося населенням приєднання Польщі до Шенгенської зони, що надає можливість вільно пересуватися, навчатися та працевлаштуватися польським громадянам в країнах ЄС. А це, зрозуміло, значно покращило ситуацію на польському ринку праці, та й загалом позначилося на зростанні ролі польської держави на міжнародній арені.

Перш за все, слід зазначити, що після вступу Речі Посполитої до Європейського Союзу відбулось значне зростання ВВП країни. Навіть незважаючи на рушійну дію світової фінансової кризи Польській державі вдалося продемонструвати позитивну динаміку. Це єдина країна Європейського Союзу, валовий внутрішній продукт якої зростав у 2009 р. За період 2004-2011 рр. сукупний приріст її ВВП становив 42,7 %. Якщо підрахувати ВВП Польщі на душу населення за паритетом купівельної спроможності, то можна побачити, що в 2004 р. він складав лише 51 % від середнього по ЄС, а вже в 2010 р. – 63 %. Тим не менш, завдяки впевненому зростанню ВВП, Польщі вдалося скоротити економічний розрив від провідних країн Заходу та покращити матеріальне становище громадян.

За даними Комітету європейської інтеграції станом на 1 січня 2009 р. Республіка Польща отримала 26,5 млрд. євро, а членські платежі склали всього 12,5 млрд. євро. Це означає, що після чотирьох з половиною років членства країна одержала на 14 млрд. євро більше, ніж сплатила до спільного бюджету. В 2009-2010 рр. сальдо бюджетних платежів становило 13,7 млрд. євро.

Вступ Польщі в ЄС значно підвищив і прибутковість продукції сільського господарства та фінансовий стан аграріїв: в 2011 році середній прибуток працівників сільськогосподарської галузі країни зріс на 90 % у порівнянні з 2000 роком.

Сучасний благополучний стан польської економіки обумовлений разом із іншим перевагами інституційного, фінансового і інвестиційного характеру, які витікають із членства в ЄС, ефект від яких може бути оцінений у вигляді додаткового зростання ВВП порядку 2 %. Економічний прогрес, пов’язаний зі вступом до ЄС, відбувався за рахунок усунення бар’єрів для вільного руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили, а також завдяки значній фінансовій допомозі Співтовариства. За кошти з бюджету ЄС у Польщі було реалізовано та реалізується сьогодні чимала кількість інвестиційних проектів у будівництві і ремонті автострад, місцевих шляхів та залізниць. Значна фінансова допомога надавалась Варшаві для реалізації проектів у сфері охорони навколишнього середовища, сприяння розвитку малих і середніх підприємств, модернізації сільського господарства, подолання безробіття тощо

Безперечно, великий вплив на господарський розвиток країни мало відкриття європейського ринку збуту, що дозволило Польщі збільшити експорт своєї продукції, яка за ціновими показниками була конкурентоспроможною з товарами багатьох країн ЄС. Проте польські виробники повинні були постійно дотримуватись європейських норм і правил при виробництві та постійно покращувати якість власної продукції. В іншому випадку вітчизняні товари не мали перспективи реалізації не тільки на європейському, але й на внутрішньому ринку, а їх виробники були приречені на банкрутство. За оцінкою Міністерства економіки РП, багато фірм змогли продемонструвати цілком прийнятний рівень конкурентоспроможності на зовнішньому ринку, оскільки період підготовки до вступу в ЄС став імпульсом до модернізації і інновації польських фірм і сприяв зниженню витрат виробництва.

В результаті ліквідації прикордонного контролю і технічних бар’єрів скоротилися транспортні і торгівельні витрати, відбулося прискорення процесу переміщення польських товарів у рамках ЄС. Польський експорт збільшився удвічі – з 65,8 млрд. євро в 2004 р. до 138 млрд. євро в 2011 р. На Європейський Союз припадало 78,6 % поставок, чверть з яких поглинав основний торгівельний партнер Республіки Польща – Німеччина. Зростання експорту відбувалось, перш за все, за рахунок продукції машинобудування (особливо електроніки та автомобілебудування), будівельних матеріалів та товарів меблевої галузі, а також виробів сільського господарства (в першу чергу м’ясо-молочних).
Членство в Європейському Союзі гарантує енергетичну безпеку Польщі. Насамперед, це пов’язано з накопиченням Польщею необхідних запасів енергоносіїв (згідно з вимогами ЄС), отриманням можливості доступу до європейської допомоги у забезпеченні польських енергетичних потреб, а також з інтеграцією газотранспортних та електроенергетичних мереж країни у відповідні енергетичні системи ЄС. Вагома роль в енергетичній політиці Польщі відводиться також реалізації нових технологій видобутку сланцевого газу, що має знизити її залежність від газового імпорту, насамперед, із Росії. Все це дає можливість Варшаві ефективно уникати зривів у постачанні енергетичних ресурсів на польський ринок.

Вступ Польщі до Євросоюзу надав громадянам більше можливостей для працевлаштування, навчання і туризму в країнах Європи. Відкриття кордонів позитивно вплинуло на скорочення рівня безробіття в Польщі, а також схвально відбилось на покращенні якості освіти населення. Безперешкодне подорожування в межах ЄС збільшило потік туристів до Польщі, що дозволило зрештою значно підвищити прибутки держави.

До негативних наслідків для Польщі від її членства в ЄС потрібно віднести збільшення державного боргу. Так, у червні 2011 р. він перевищив 57 % від ВВП, тоді як у 2004 р. складав 45,7 %. Не можна також ігнорувати такі чинники, як інфляція та зростання цін, на фоні яких добробут країни виглядає дещо скромнішим. Спричинило непорозуміння між Варшавою та Брюсселем квотування допуску на європейський ринок певних видів польських товарів.
Також не всі польські компанії (особливо малі і середні підприємства) змогли подолати конкурентний тиск з боку країн-членів Європейського Союзу та адаптуватись до стандартів ЄС.

Унаслідок високої собівартості, низької продуктивності праці та невідповідності техніки безпеки європейським вимогам у скрутне становище потрапили вугільні та металургійні підприємства.

Враховуючи те, що польська енергетична система більш ніж на 90% використовує тверде паливо, остаточне запровадження екологічних стандартів ЄС ще більше вдарило по національній економіці. Країни «старого» ЄС своє вугілля давно вже використали і вимагають від Польщі відмовитись від цього виду палива, бо його спалювання спричиняє надто великі викиди CO2. Бізнесмени з галузей, що продукують шкідливі гази мають претензії як до ЄС, так до Польщі у тому, що вони прирікають їх на банкрутство, оскільки підприємства не можуть конкурувати з країнами, які не прийняли настільки жорсткі зобов’язання. Деякі навіть закривають свої підприємства у Польщі та переносять виробництво за кордон – хоча б в Україну.

Дотримуючись своїх зобов’язань з обмеження квот на виготовлення аграрної продукції, країна змушена стримувати розвиток сільгоспвиробництва, адже в противному випадку на фермерів будуть накладені штрафні санкції. В 2006-2009 рр. у рамках реформування цукрової галузі ЄС близько 80 тис. польських фермерів припинили вирощування буряків, а 5 цукрових заводів було закрито.

Масова еміграція спричинила нестачу робочих рук на внутрішньому ринку Польщі. У деяких галузях проблема постала надзвичайно гостро. Побічним ефектом цього явища стало швидке зростання рівня заробітків, що є позитивом і негативом водночас. Позитивом, бо добре більше заробляти, а негативом, бо не всюди зростання заробітку було пов’язане зі зростанням продуктивності праці. Також у зв’язку з виїздом заробітчан за кордон Польща почала втрачати важливий плюс перед закордонними інвесторами, які створювали нові робочі місця – раніше робоча сила тут вважалась порівняно дешевою. Проявився також суспільний негатив – молоді сім’ї важко переносять ситуацію імміграційної розлуки.

Іншим контраверсійним пунктом членства Польщі в ЄС є захист навколишнього середовища. З однієї сторони усі усвідомлюють необхідність захисту природного середовища, але з іншої, рівень і спосіб захисту довкілля який вимагає ЄС дуже ускладнює економічну ситуацію країни і можливості модернізації. Сьогодні важко оцінити якою мірою захист довкілля відбувається відповідно до польського бачення. Навіть ремонти доріг та залізниць спричиняють технічні та юридичні проблеми. Погоджуючись на дотримання вимог європейського законодавства у сфері довкілля при вступі до Спільноти, польська сторона вважала, що питання екології є менш важливими.

Однак, незважаючи на певні труднощі і проблеми, обумовлені процесом європейської інтеграції, РП впевнено долає всілякі перепони та намагається максимально використовувати всі плюси отримані від членства.

Сприятливі умови для гарантування безпеки Польщі, а також для її приєднання до ЄС створив і вступ країни до НАТО. Географічне сусідство з Росією, що вдається до своєї неоімперської політики, однозначно визначило рух Польщі до Північноатлантичного союзу, який гарантує їй національну безпеку.
Ставши членом НАТО, як найбільш дієвої воєнно-політичної організації, Польща фактично звела нанівець всі намагання Росії повернути її до свого геополітичного простору. Фактично, з моменту вступу до НАТО польська армія набула принципово нових можливостей, а саме: перейшла на західні стандарти та отримала нове озброєння, що значно підвищило можливості її дій у широкому спектрі бойових завдань.
Членство Польщі в НАТО активізувало польський оборонно-промисловий комплекс, який дістав доступ до сучасних західних технологій. Посиленню оборонних можливостей Польщі сприяє розміщення на її території (поки що на ротаційній основі), американського ЗРК «Патріот», а також підрозділу ВПС США у складі шістнадцяти винищувачів F-16 та чотирьох військово-транспортних літаків С-130 з відповідним особовим складом. До 2018 року на польській території планується розгорнути також і американські протиракетні комплекси SM-3 Block 2A в рамках створення системи ПРО США/НАТО в Європі.
До основних недоліків членства Польщі в НАТО потрібно зарахувати:

- деяке обмеження самостійності в прийнятті ключових рішень в галузі зовнішньої та оборонної політики.

- Місії та операції НАТО в яких Польща не має національних інтересів (наприклад, Афганістан), проте членство в НАТО зобов’язує Польщу надсилати туди своїх військовослужбовців.

-проведення реформ як у військовій, так і в політичній сфері потребувало значних фінансових ресурсів.

- щорічні членські внески на підтримку діяльності Альянсу.

Однак, членство Польщі в НАТО вже понад десять років підтримується переважною більшістю населення країни. Зокрема, згідно з опитуванням Центру досліджень громадської думки (CBOS), проведеного на початку 2012 року, перебування країни в НАТО підтримує 90 % поляків. Для порівняння: у 2007 році членство у Північноатлантичному союзі підтримували 78 % польських громадян, а в 1996 році — не більше 50–60 %.

У загальнополітичному сенсі для сучасної Польщі членство в НАТО означає насамперед відчуття безпеки. Суспільне життя переорієнтувалося на дискусії з питань економіки, внутрішньої безпеки, зміцнення демократичних структур, тобто Польща отримала можливість сконцентруватися на внутрішніх справах

Поиск по сайту: