Реформи Солона

Архонти і ареопаг.

l Евпатриди, спираючись на своє багатство і виключне право на заняття громадських посад, поступово обмежували владу базилевса, пов'язану з традиціями родової демократії. Його функції переходили до нових, виборних з евпатридів посадових осіб - архонтів. Спочатку посада архонта була довічною, потім її обмежили десятирічним терміном. З VII ст. до н.е. стали обиратися дев'ять архонтів терміном на один рік. Колегія архонтів не тільки перейняла військові, релігійні і судові функції базилевса, але згодом взяла в свої руки все керівництво країною.

l Майже в той самий час виникає ще один новий орган публічного управління - ареопаг. Замінивши раду старійшин, ареопаг обирав і контролював архонтів, здійснював вищу судову владу. До складу ареопагу входили всі колишні і діючі архонти, тобто знов-таки представники евпатридів.

Реформи Солона.

l У VI ст. до н.е. в Афінах виникає надто складна обстановка. Розвиток товарно-грошових відносин призвів до подальшого соціального розшарування "вільного" населення. Серед евпатридів і геоморів виділялися багаті землевласники, деяка частина евпатридів бідніла, а геомори перетворювалися в батраків, що обробляли чужу землю, отримуючи за це 1/6 частину врожаю, або потрапляли в боргову кабалу, втрачали свободу і продавалися у рабство за кордон.Зростала економічна роль багатої торговельно-ремісничої верхівки городян, як і раніше відчуженої від влади. Зростало і число бідняків фетів. Все більш нестійким ставало становище середніх і дрібних землевласників та ремісників.

У результаті серед вільних виник цілий комплекс суперечностей між:

l багатими і евпатридами, що збідніли, але все ще утримували владу;

l багатіями із землевласників, торговців і ремісників, які прагнули до влади і використовували з цією метою невдоволення бідноти, середніх і дрібних власників.

Реформи Солона стали важливим етапом утворення держави в Афінах:

l 1. Передусім Солон провів боргову реформу - сисахфію, яка означала пряме втручання у відносини власності.

l 2. З ім'ям Солона пов'язана також цензова реформа, яка була спрямована на знищення спадкових привілеїв знаті, заміну привілеїв за походженням привілеями за багатством. Солон закріпив розподіл громадян на чотири розряди за майновою ознакою.

l 3. Одночасно Солон зробив поступки і бідноті, і евпатридам: інтереси перших отримали відображення в створенні нового судового органу - геліеї, до якої міг бути обраний будь-який афінський громадянин незалежно від його майнового становища. В інтересах інших було створено новий орган управління - Раду чотирьохсот, що обиралася з громадян перших трьох розрядів, по 100 чоловік від кожного племені, де ще зберігалися родові традиції і вплив евпатридів.

l Реформи завдали удару по родовій організації влади і привілеях родоплемінної аристократії. Вони були важливим етапом формування державної організації в Афінах.

l Але компромісний характер реформ перешкодив вирішенню гострих суперечностей. Реформи викликали невдоволення родової аристократії і не задовольнили повністю демос. Боротьба між ними продовжувалася і призвела через деякий час до встановлення тиранії Пісистрата, а потім його сина (560-527 pp. до н.е.), які закріпили успіхи демосу в боротьбі з аристократією і зміцнили політичний устрій, створений Солоном.

Поиск по сайту: