Президентські вибори 2010 р. Скасування конституційної реформи

А тим часом наближалися чергові вибори Президента України. Спочатку вони були призначені Верховною Радою України на 25 жовтня 2009 p., але ця дата була оскаржена В. Ющенком у Конституційному Суді. Після цього Верховна Рада призначила вибори на 17 січня 2010 року.

Всього було зареєстровано 18 кандидатів, у т. ч. діючий Президент В. Ющенко, лідер опозиції В. Янукович, Прем'єр-міністр Ю. Тимошенко, Го­лова Верховної Ради В. Литвин, лідер комуністів П. Симоненко, лідер партії «Сильна Україна» С. Тігіпко, лідер партії «Фронт змін» А. Яценюк.

Як і раніше, були задіяні й техніч­ні кандидати. Новинкою кампанії стала участь у виборах самовисуван- ця під екзотичним прізвищем (яке кандидат узяв на час виборів) Проти- всіх Василь Васильович.

Як і в минулих виборчих кампані­ях, було багато «чорного піару», спря­мованого на те, щоб зменшити елек­торальну базу опонента чи вивести його з рівноваги.

Головна боротьба, як і передба­чалося, точилася між В. Януковичем і Ю. Тимошенко. У першому турі В. Янукович одержав 35,32 % голосів, Ю. Тимошенко - 25, 05 %, С. Тігіпко - 13,06 %, А. Яценюк - 6,96 %, В. Ющенко - 5,45 %, П. Симоненко - 3,55 %. Усі інші кандидати набрали менше 3 % голосів. Цілком очікувано після першого туру з боротьби вибув Президент В. Ющенко.

Другий тур відбувся 7 лютого 2010 р. Переміг Віктор Янукович - 48,95 %. Юлія Тимошенко відстала на 3,48 відсотка - 45,47 %. Проти обох кандидатів проголосувало 4,36 % виборців. Визнаних недійсними виборчих бюлетенів - 1,19%.

Юлія Тимошенко не визнала своєї поразки, заявила про масові фальси­фікації і сказала, що оскаржуватиме результати виборів у суді. Але коли справа дійшла до суду, позов було відкликано.

Перемога В. Януковича змінила співвідношення сил у Верховній Раді і привела до стрімких змін у владній вертикалі. 2 березня 2010 р. спікер пар­ламенту В. Литвин оголосив про припинення діяльності парламентської коаліції, до якої входили БЮТ, «Наша Україна - Народна Самооборона» і Блок Литвина. Сформувалася нова більшість, до якої увійшли регіонали, комуністи, Блок Литвина, а також частина депутатів з НУНС і БЮТ. Вхо­дження останніх до коаліції стало можливим внаслідок зміни в законі про регламент парламенту.

З березня 2010 р. Верховна Рада прийняла резолюцію про недовіру уряду Ю. Тимошенко, яку у повному складі підтримали депутати від Партії Регіонів і Компартії України. Тоді ж за поданням Президента В. Януковича Верховною Радою був затверджений новий Прем'єр-міністр. Ним став відомий політик, член Партії Регіонів М. Азаров.

Протягом короткого часу у країні були зміцнені владні структури. Саме це нова влада вважає своєю особливою заслугою. Знову постало питання про усунення розбалансованості гілок влади, яка породжувала конфлікти між Президентом, Прем'єр-міністром і парламентом. На подання 242 депу­татів Конституційний Суд восени 2010 р. розглянув питання про політичну реформу 2004 р. і визнав незаконною процедуру її ухвалення, а відтак при­йняв рішення про її скасування. Діючою визнана Конституція України 1996 р. В руках Президента знову, як і за часів Л. Кучми, зосередилися величезні повноваження.

31 жовтня 2010 р. у відповідності з новим законом відбулися вибори депутатів до місцевих рад і вибори сільських, селищних і міських голів. Україна одержала місцеву владу на 5 наступних років.

Поиск по сайту: