АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Формування більшості у Верховній Раді. Референдум 2000 р

Читайте также:
  1. III. Формування теми, мети і завдань уроку.
  2. Аналіз формування власних надходжень спеціального фонду бюджетних установ
  3. Боротьба у Верховній Раді України
  4. Виникнення та формування держави
  5. Власний капітіл банку,його структура,джерела формування,функції
  6. ВПЛИВ ЗМІ НА ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ОСОБИСТОСТІ
  7. Вплив зовнішньої торгівлі на умови формування економічної рівноваги: метод “ витрати-випуск”, метод “вилучення-ін’єкції”.
  8. Вплив міжнародного права на формування інформаційного права України
  9. Вплив релігійно – філософських уявлень на формування художньої культури Китаю.
  10. Глава 3. Інформування, консультування та попередні рішення з питань державної митної справи
  11. Глава 6. Оповіщення та інформування суб’єктів забезпечення цивільного захисту
  12. Глобалізація – це всезагальний процес формування єдиного всесвітнього господарства.

Ще до виборів Президент України Л. Кучма заявив, що після свого об­рання на другий термін він звернеться до народу з пропозиціями щодо вне­сення поправок до Конституції України, які б дали змогу налагодити більш ефективну роботу законодавчої та виконавчої гілок влади, націлити Верхов­ну Раду на розв'язання конкретних соціальних та економічних проблем життя держави. 15 січня 2000 р. Л. Кучма оголосив про своє рішення провести у квітні 2000 р. референдум, у ході якого народ повинен був висло­вити свою думку щодо надання Пре­зиденту права розпускати Верховну Раду, якщо в ній не буде сформовано депутатську більшість чи вона своє­часно не прийме Державний бюджет (у діючій Конституції права на роз­пуск парламенту Президентом взага­лі не було передбачено), скасування депутатської недоторканності та ско­рочення числа депутатів парламенту з 450 до 300 осіб. Без таких змін, пере­конували Л. Кучма і його оточення, необхідні для подальшого розвитку України ринкові реформи провести буде неможливо.

Ці наміри суперечили планам лівих, які з початку 90-х років орієнтувалися на створення парламентсько-президентської чи парламентської республіки, де основна роль належатиме Верховній Раді (у них там була більшість), а Президент буде наділений мінімумом повноважень, або його взагалі не буде. Тому вони зустріли наміри Президента вороже. До того ж Л. Кучму підозрювали у схильності до диктаторських форм правління.

Всупереч позиції лівих, в складі Верховної Ради сформувалася так звана пропрезидентська більшість у кількості 237 осіб. До більшості увійшло 11 фракцій. Її члени зосередили свої зусилля на спробі усунення спікера парла­менту О. Ткаченка, якого вважали основною перешкодою на шляху реформ. Ця епопея, яку прибічники Президента назвали «оксамитовою революцією», тривала два тижні і закінчилася голосуванням пропрезидентської більшості у приміщенні Народного дому в Києві (парламент було заблоковано лівими). Було обрано нового Голову Верховної Ради. Ним вдруге став І. Плющ. Лише в середині лютого, після бійки депутатів, пропрезидентська більшість знову захопила парламент і примусила лівих змиритися з поразкою.

Ці події в парламенті створили сприятливу психологічну ситуацію для референдуму. Переважна більшість населення України підтримала винесені пропозиції (хоча референдум проводився з численними порушеннями). Однак, за імплементацію підсумків референдуму (трансформацію в парла­ментські закони, для чого необхідно було набрати конституційну більшість - 300 голосів) у парламенті проголосував тільки 251 депутат. Це означало, що парламент виступив проти надмірної концентрації влади в руках Прези­дента.

Таким чином, змін в політичному устрої не відбулося, Президент додат­кових повноважень не одержав, у боротьбі за владу встановилася нестійка рівновага.

Виконання рішень референду­му поставило на порядок денний питання про внесення суттєвих змін до Конституції і виборчого за­кону. Проте процес імпліментації

через різні причини гальмується. 8 грудня 2004 р. згідно із законом було внесено зміни і доповнення до Конституції України.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)