Виникнення держави в Спарті

l Іншим полісом, що значно вплинув на історію Стародавньої Греції, була Спарта. В основі виникнення держави в Спарті, яке відносять до VIII-VII ст. до н.е., лежали загальні закономірності розкладу первіснообщинного ладу. Але якщо в Афінах ці закономірності привели практично до майже повного відмирання родоплемінних відносин, то в Спарті процес виникнення держави відрізнявся суттєвими особливостями і супроводжувався збереженням значних залишків родової організації.

l Головною особливістю історичного розвитку Спарти було втручання в становлення класового суспільства зовнішнього чинника насильницького характеру. Міграція племен на Балканському півострові, що почалася в XII ст. до н.е., супроводжувалася військовими зіткненнями між ними. Об'єднання завойовників - дорійських племен з місцевими ахейськими в долині Лаконії привело до утворення спартанської общини і дозволило їй в VIII-VII ст. до н.е. розширити межі своїх володінь, поневолити населення завойованої сусідньої області Мессенії і поставити в залежність населення, яке жило на периферії завойованої території.

l Завоювання сприяло виникненню спільної власності завойовників на землю - основного в тих умовах засобу виробництва - і на рабів. Разом з нею відбулася і чітка класова диференціація - спартіати перетворилися в пануючий клас рабовласників, а підкорені жителі - в рабів або неповноправних громадян.

l Організація соціальної влади у спартіатів була типовою для періоду розпаду первіснообщинного ладу: два родоплемінних вожді - архагети (як результат об'єднання дорійських і ахейських племен), рада старійшин, народні збори. Оскільки чисельність підкореного населення майже в 20 разів перевищувала чисельність завойовників, об'єктивно виникла потреба в організації політичної влади, яка б забезпечила панування верхівки спартіатів над масою поневолених.

l Цього ж вимагала необхідність єднання спартіатів, збереження деяких елементів родоплемінної спільності, а також аграрний характер господарства Спарти, відома ізоляція території країни, замкненої гірськими хребтами, що перешкоджало розвитку зовнішньої торгівлі і товарно-грошових відносин. Сукупність всіх цих обставин обумовила збереження значних елементів військової демократії і в умовах класового суспільства, що остаточно оформилося.

l Соціальний і політичний устрій Спарти цього періоду було закріплено рет-рою (договором), що приписується легендарному законодавцю Лікургу. Лікург, як історична особистість, ймовірно, не існував, час його реформ точно не встановлений. Вважається, що ретра відноситься до VIII-VII ст. до н.е., а остаточно "лікургів лад" склався до кінця VII-початку VI ст. до нашої ери. Ретра (можливо, їх було декілька) намагалася вирішити два основних завдання: а) забезпечити єдність спартіатів шляхом заборони майнового розшарування між ними; б) створити організацію їх спільного панування над завойованим населенням.

l Монолітна соціальна структура пануючого класу, який перетворився в могутню військову організацію, сприяла швидкому піднесенню Спарти серед грецьких держав. До V ст. до н.е. вона встановила свою гегемонію майже над всім Пелопоннесом. Застій в соціально-економічному і політичному житті, духовне зубожіння зробили Спарту центром реакції в Греції. У цьому була її сила і в той же час її слабкість. У IV ст. до н.е. в спартанському суспільстві почалися незворотні процеси: відбувалася майнова диференціація, розвивалися товарно-грошові відносини, колишній аскетичний спартанський спосіб життя залишався в минулому. Масове розорення рядових спартіатів призвело до втрати ними земельних наділів і пов'язаних з ними повних прав. Єдність спартанської общини була зруйнована, її військова міць значно зменшилася - число повноправних спартіатів скоротилося, з'явилися найманці. Втрата в IV ст. до н.е. Мессенії, внаслідок македонського завоювання Греції, підірвала економічну основу Спартанської держави.

l В III ст. до н.е. на вимогу спартіатів, які розорилися, робилися спроби відновити старі порядки, але вони зазнали краху. Остаточно ослаблена Спарта, що роздиралася внутрішньою боротьбою, як і всі грецькі держави, в середині II ст. до н.е. підпала під владу Риму.

Поиск по сайту: