Тема 3. Форма виробництва

№110. Яке із тверджень не характеризує натуральне господарство:

1) все, що потрібно людині для життя, вона виробляє сама;

2) виникає тісна залежність виробників один від одного;

3) унаслідок відсутності поділу продуктивність праці низька;

4) застосовують традиційні методи виробництва, техніку та технології.

№111. Яке з тверджень не є ознакою товарного виробництва:

1) поділ праці;

2) виготовлення продуктів для споживання самим вироб­ником;

3) задоволення потреб людей через обмін продуктів своєї праці;

4) передбачає виготовлення продуктів, яких потребують споживачі.

№112. Яке з тверджень не є ознакою товарного виробництва:

1) поділ праці;

2) виготовлення продуктів для споживання самим вироб­ником;

3) передбачає виготовлення продуктів, яких потребують споживачі;

4) економічне відокремлення виробників.

№113. Що є передумовою виникнення товарної форми виробництва:

1) суспільний поділ праці;

2) концентрація виробництва на великих підприємствах;

3) наявність розгалуженої грошової системи;

4) наявність розвинутої системи машин.

№114. Яке твердження неправильне:

1) адміністративні ціни добре виконують нормувальну функцію;

2) адміністративні ціни не відображають реальних витрат на вироб­ниц­тво продукту;

3) ринкова ціна залежить від попиту і пропозиції;

4) відносні ціни дають змогу фірмам вирішувати, яку комбінацію ре­сурсів найвигідніше застосовувати для виробництва певних това­рів і послуг.

№115. Функція грошей як міри вартості полягає у тому, що:

1) гроші є посередником між продавцем і покупцем;

2) за допомогою грошей визначають ціни всіх інших товарів;

3) за допомогою грошей вимірюють розмір нагромадженого ба­гатства;

4) гроші є знаряддям погашення боргів.

№116. Функція грошей як засобу обміну полягає у тому, що:

1) гроші є посередником між продавцем і покупцем;

2) за допомогою грошей визначають ціни всіх інших товарів;

3) за допомогою грошей вимірюють розмір нагромадженого ба­гатства;

4) гроші дають змогу створювати валютні резерви.

№117. Що не характеризує суті грошей:

1) посередник в обміні товарів і послуг;

2) вимірник цін усіх інших товарів;

3) одна із форм нагромадження багатства;

4) один із видів виробничих ресурсів.

№118. Форма господарства, в якій продукти праці призначені для задоволення власних потреб виробника:

1) товарна;

2) натуральна;

3) змішана;

4) ринкова.

№119. Який вид товарного господарства ґрунтується на одноосібній приватній власності і особистій праці виробника:

1) просте;

2) підприємницьке;

3) державне;

4) рабовласницьке.

№120. Вид товарного господарства, що передбачає різні форми приватної власності та наймання працівників:

1) просте;

2) підприємницьке;

3) державне;

4) рабовласницьке.

№121. Прихильники теорії трудової вартості вважають, що вартість товару визнача­ється:

1) затратами праці на виробництво цього товару;

2) суб’єктивною оцінкою корисності товару споживачем;

3) потребою в цьому товарі;

4) суб’єктивною оцінкою корисності товару виробником.

№122. Наказ банкові, який виписав власник вкладу про видачу зі свого рахунку грошей подавцеві, називають:

1) чеком;

2) векселем;

3) банкнотою;

4) облігацією.

№123. Яке з тверджень не характеризує натуральну форму виробництва:

1) все, що потрібно людині для життя, виробляється у середині домогосподарства;

2) виникає тісна залежність виробників один від одного;

3) унаслідок відсутності поділу праці її продуктивність низька;

4) виготовлені блага розподіляють відповідно до давно визначених традицій.

№124. Що не є ознакою товарної форми виробництва:

1) суспільний поділ праці;

2) виготовлення продуктів для споживання самим виробником;

3) економічне відокремлення виробників;

4) задоволення потреб людей через обмін продуктів своєї діяльності.

№125. Яку країну вважають батьківщиною паперових грошей:

1) Англію;

2) Грецію;

3) Індію;

4) Китай.

№126. Яке твердження неправильне з позиції теорії трудової вартості:

1) праця є тим спільним, що робить товари сумірними;

2) вартість – це уречевлена в товарі праця;

3) товар володіє вартістю та споживною вартістю;

4) ціну блага визначає його споживна вартість (корисність).

№127. Яке твердження неправильне з позиції теорії граничної корисності:

1) ціна є категорією суб’єктивною;

2) гранична корисність – це додаткова корисність, яку отримує особа від споживання кожної наступної одиниці блага;

3) ціна блага відображає затрати праці на його виробництво;

4) що вища гранична корисність блага, то вища його ціна.

№128. Золоті монети перебувають в обігу за:

1) золотозливкового стандарту;

2) золотодевізного стандарту;

3) золотодоларового стандарту;

4) золотомонетного стандарту.

№129. Яке визначення товару найповніше:

1) благо, що володіє споживною вартістю;

2) продукт, що є результатом виробництва;

3) благо, яке споживає домогосподарство;

4) благо, яке продають і купують.

№130. Що не є функцією грошей:

1) міра вартості;

2) засіб обміну;

3) засіб праці;

4) засіб нагромадження.

№131. Якої функції не виконує ринкова ціна:

1) рівноважної, за якої попит на благо і його пропозиція дорівнюють одне одному;

2) інформаційної, яка повідомляє про зміни у потребах покупців;

3) стимулювальної, яка ініціює технічний прогрес;

4) соціальної, за якої предмети першого вжитку доступні усім споживачам.

№132. Згідно з теорією трудової вартості, кількість грошей, потрібних для обігу конкретного року, не залежить від:

1) швидкості обігу грошової одиниці;

2) суми цін товарів, проданих в кредит;

3) суми платежів, які погашають взаємним зарахуванням боргів;

4) процентної ставки.

№133. Яке твердження неправильне:

1) згідно з теорією трудової вартості, ціну товару визначають затрати праці на виробництво цього товару;

2) прихильники австрійської школи уважають, що ціну блага визначає гранична корисність, яку приносить людині те або інше благо;

3) під граничною корисністю розуміють додаткову корисність, яку отримує особа від споживання кожної наступної одиниці блага;

4) обов‘язковою умовою збільшення масштабів натурального господарства є суспільний поділ праці.

№134. Яке твердження щодо функції грошей як міри вартості неправильне:

1) цю функцію гроші виконують ідеально;

2) із збільшенням кількості благ у країні (і незмінній масі грошей) купівельна спроможність грошей зменшується;

3) покупці й продавці переважно мають чітке уявлення про купівельну спроможність грошей;

4) суть функції міри вартості полягає в тому, що за допомогою грошей визначаються ціни всіх інших товарів.

Поиск по сайту: