АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Музична культура

Читайте также:
  1. II Художественная культура Западной Европы и Северной Америки
  2. III Русская художественная культура
  3. Адукацыя і культура.
  4. Адукацыя і культура.
  5. Адукацыя, навука, культура.
  6. Адукацыя, навука, культура.
  7. БИЛЕТ 7.1 Общение. Культура общения.
  8. Быт и культура болгар в XV-XVII вв.
  9. Ведическая культура, современность и будущее человечества.
  10. Ведическая культура.
  11. Вопрос 1. Минойский Крит. История и культура Крита III-II тыс. до н.э.
  12. Восточные славяне в дофеодальный период: проблема этногенеза, мат. культура, общ. быт и вер.

- Гулак-Артемовський

Семе́н Степа́нович Гула́к-Артемо́вський (* 16 лютого1813, Городище —† 17 квітня1873, Москва) — український композитор, співак, драматичнийартист, драматург, племінникписьменникаП. П.Гулака-Артемовського, автор першої української опери.

Долю С.Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос. У 1838 році, коли Гулак-Артемовський навчався у київській бурсі, на його талант звернув увагу М.І.Глінка і взяв його з собою до Петербурга. Тут Глінка спочатку сам дає йому уроки співу, а 1839 року організовує на його користь декілька концертів, а на зібрані кошти відправляє вчитися за кордон. Побувавши в Парижі, С.Гулак-Артемовський виїхав до Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері (1841).

У 1842 С.Гулак-Артемовський повертається до Петербурга, де протягом 22 років, до 1864 року — є солістом російської імператорської опери в Петербурзі, а в 1864—1865 — Великого театру у Москві. Широку популярність Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 р., яка стала українською музичною класикою. Царська цензура забороняла її постановку на сцені протягом 20 років. Вперше її було поставлено М. Кропивницьким 1884 р. у трупі М. Старицького.

Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Т. Шевченку, з яким автор дружив з 1838 р.), «Спать мені не хочеться», «Ой, на горі та й женці жнуть» - рапсодія із збірки з семи пісень під загальною назвою «Українська свадба» - та ін. В Україні Гулак-Артемовський побував у 1843 р. з метою добору співаків та в 1850 р., коли гастролював з італійською оперною трупою.

Захоплювався народною медициною, статистикою, уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії» (1854).

Помер 17 квітня1873 року в Москві, похований на Ваганьковському кладовищі.

 

- Вербицький

Верби́цький Миха́йло Миха́йлович (* 4 березня1815, с. Явірник Руський, Галичина, тепер Підкарпатське воєводство, Польща — † 7 грудня1870, с. Млини, Галичина, тепер Підкарпатське воєводство, Польща) — українськийкомпозитор, хоровийдиригент, священик, громадський діяч, авторгімну України«Ще не вмерла Україна».

- Лисенко

Мико́ла Віта́лійович Ли́сенко (* 22 (10) березня1842, с. Гриньки, Глобинський район, Полтавська область — † 6 листопада (24 жовтня) 1912, Київ) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

- Колачевський

-


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)