 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Хімічні властивості неметалів
Всі хімічні елементи традиційно поділяють на метали та неметали. Умовна межа між металами і неметалами в періодичній системі елементів проходить по діагоналі Бор (В)–Астат (At): метали розташовані зліва, а неметали – справа від цієї умовної межі поділу. Різкої межі між металами і неметалами провести неможливо, тому що окремі елементи, розміщені близько цієї межі (наприклад, Al, Ge, As, Sb, Te Po, At), проявляють окремі властивості як металів, так і неметалів. Прийнято, що із 110 відомих елементів 22 відносять до неметалів (Н, В, С, Si, N, Р, As, О, S, Se, Те, F, Cl, Br, І, At, Не, Ne, Ar, Kr, Хе, Rn: всі вони є елементами головних підгруп), інші 88 – до металів. Традиційний поділ елементів на метали та неметали історично виник із-за того, що прості речовини, утворені атомами елементів-металів при звичайних умовах (20 ºС, атм.тиск) знаходяться в так званому металічному стані і проявляють металічні властивості (високу тепло-і електропровідність, сірий колір, блиск і т.п.), а прості речовини, утворені атомами елементів-неметалів, при звичайних умовах мають низьку теплопровідність та дуже незначну електропровідність. Всі метали (крім ртуті) при цих умовах є твердими речовинами, а серед неметалів є і тверді речовини (В, С, Si, As, S, Se, Те, І2, At,), і рідини (Br2) і гази (Н2, N2, О2, F2, Cl2, Не, Ne, Ar, Kr, Хе, Rn). Різноманітним є і забарвлення неметалів.
Розташування неметалів у періодичній системі елементів:
| Період | Група | |||||||
| III A | IV A | V A | VI A | VII A | VIII A | |||
| H | He | |||||||
| B | C | N | O | F | Ne | |||
| Si | P | S | Cl | Ar | ||||
| As | Se | Br | Kr | |||||
| Te | I | Xe | ||||||
| At | Rn | |||||||
| Вищі оксиди | R2O3 | RO2 | R2O5 | RO3 | R2O7 | |||
| Сполуки з Н | RH4 | RH3 | RH2 | RH | ||||
Групова назва неметалів VIII групи – інертні (благородні) гази, VII групи – галогени, VI групи – халькогени.
Загальні властивості елементів зумовлені структурою зовнішнього енергетичного рівня їх атомів. Серед неметалів Н і Не є s -елементами, а всі інші – p- елементами. Нижче в таблиці наведена будова зовнішнього енергетичного рівня атомів елементів-неметалів
| № групи, в якій роз-ташований елемент | Стан електронів атому елементу | Будова зовнішн. енергетичн. рівня | Кількість електронів на зовнішньому енергетичному рівні (в т.ч.неспарених) | Характерні ступені окиснення елементів |
| Гідроген Н | основний | 1 s 1 | 1 (1) | –1; 0; +1 |
| збуджений | – | |||
| ІІІ | основний | ns 2 np 1 nd 0 | 3 (1) | |
| збуджений | ns 1 np 2 nd 0 | 3 (3) | +3 | |
| ІV | основний | ns 2 np 2 nd 0 | 4 (2) | –4; 0; +2 |
| збуджений | ns 1 np 3 nd 0 | 4 (4) | +4 | |
| V | основний | ns 2 np 3 nd 0 | 5 (3) | –3; 0; +3 |
| збуджений | ns 1 np 3 nd 1 | 5 (5) | +5 | |
| VІ | основний | ns 2 np 4 nd 0 | 6 (2) | 0; –2 |
| збуджений | ns 2 np 3 nd 1 ns 1 np 3 nd 2 | 6 (4) 6 (6) | +4 +6 | |
| VІІ | основний | ns 2 np 5 nd 0 | 7 (1) | –1; 0 +1 |
| збуджений | ns 2 np 4 nd 1 ns 2 np 3 nd 2 ns 1 np 3 nd 3 | 7 (3) 7 (5) 7 (7) | +3 +5 +7 | |
| VІІІ | основний | ns 2 np 6 | 8 (0) | |
| збуджений | – |
* n – № періоду, в якому розташований даний елемент
** елементи ІІ періоду (n =2) не мають d -орбіталі, тому електрони атомів елементів ІІ періоду в збудженому стані не можуть займати d -орбіталь; ці елементи в сполуках не проявляють валентності вищої, ніж 4.
Тільки неспарені (валентні) електрони зовнішнього енергетичного рівня можуть бути використані для утворення хімічного зв’язку. Очевидно, що загальна кількість валентних електронів відповідає номеру групи, в якій розташований елемент, а також максимальному позитивному ступеню його окиснення.. Тому для p- елементів парних груп стійкими є сполуки з парною валентністю, а для p- елементів непарних груп – з непарною (наприклад, для Нітрогену 3, для Фосфору 3 і 5, для Оксигену 2, для Сульфуру 2, 4 і 6, для Фтору 1, для Хлору – 1, 3, 5 і 7). Відмітимо, що у елементів VIІІ групи всі електрони спарені, тому для елементів VIІІ групи не характерне утворення хімічних зв’язків.
Неметали розміщені в правій верхній частині періодичної системи. Оскільки в періодах поступово збільшуються заряди ядер атомів елементів і тому зменшуються атомні радіуси, а в головних підгрупах із збільшенням порядкового номеру елементу атомні радіуси різко зростають, то зрозуміло, що атоми неметалів сильніше притягують зовнішні електрони порівняно з атомами металів. Отже, у неметалів переважають окислювальні властивості, тобто здатність приєднувати електрони. Цей факт добре відображають і числові значення електронегативностей елементів, які є найменшими у елементів-металів, а в неметалів поступово зростають в ряду. Відповідно посилюються і оксилювальні властивості елементів. Отже, найбільш електронегативним елементом є Флуор, а це означає, що атом Флуору може лише приймати електрони при утворенні хімічних зв’язків з атомами інших елементів.
Атом якого-небудь елементу може приймати електрони від атомів елементів, розташованих лівіше від нього ряду електронегативностей (при цьому в утвореній сполуці він буде мати негативну ступінь окиснення), або віддавати свої електрони елементу, розташованому правіше від нього в ряду електронегативностей (при цьому в утвореній сполуці він буде мати позитивну ступінь окиснення). Саме тому існують, наприклад сполуки; 2, але 2; 27.
Отже, в періодах із збільшенням порядкового номеру у p- елементів зменшуються радіуси атомів та збільшується кількість електронів на зовнішньому енергетичному рівні. В цьому ж напрямку зліва направо зменшується відновлювальна і посилюється оксилювальна здатність атомів. В групах періодичної системи у p- елементів із збільшенням порядкового номеру помітно посилюються відновлювальні властивості.
Неметали в сполуках проявляють як найнижчий негативний ступінь окиснення (наприклад, в сполуках з Н), так і найвищого позитивного ступеня окиснення (наприклад, в оксидах та гідроксидах), а також проміжкові ступенів окиснення (в якості сполук з проміжковим ступенем окиснення, рівним 0, можна розглядати і прості речовини).
Атоми одного й того ж елементу, сполучаючись між собою з утворенням простих речовин, проявляють ступінь окиснення, рівний 0. Властивості цих речовин дуже різноманітні, і класифікувати їх можна на основі видів хімічного зв’язку і типів кристалічної структури. Основні типи кристалічних структур простих речовин, утворених p- елементами, визначаються розташуванням останніх в таблиці Менделєєва і виявляють періодичний характер, що видно із таблиці зміни типів кристалічних решіток простих речовин, наведеній нижче. Речовини з атомними кристалічними решітками (C, B, Si) мають велику твердість, дуже високу температуру плавлення (> 2000 °С) та проявляють напівпровідникові властивості (їх електропровідність залежить від температури). Речовини молекулярної будови за звичайних умов – гази (Н2, F2, O2, Cl2, Br2, N2), рідини (Br2) або тверді речовини з низькими температурами плавлення (I2, S, Р). У твердому стані всі вони мають молекулярні кристалічні решітки.
| ІІІ | ІV | V | VІ | VІІ | VІІІ | ||
| B | C | N | O | F | Ne | ||
| Al | Si | P | S | Cl | Ar | ||
| Ga | Ge | As | Se | Br | Kr | ||
| In | Sn | Sb | Te | I | Xe | ||
| Tl | Pb | Bi | Po | At | Rn | ||
| металічні | атомні | молекулярні | |||||
Прості речовини елементів VIІІ групи є сукупностями їх атомів (Ne, Ar, Kr, Xe, Rn), вони при звичайних умовах газоподібні, а в конденсованому стані утворюють ковалентні кристали, які вже при незначному нагріванні легко плавляться, а потім із рідкого стану переходять в газоподібний.
В залежності від алотропних видозмін при звичайних умовах забарвлення простих речовин може бути різним, проте сірка завжди жовтого кольору, бром – буро-червоного, хлор – зеленого, фтор – жовто-зеленого, йод – темно-фіолетового, водень, кисень та азот є безбарвними газами.
F2, O2 та O3, N2 як прості речовини найбільш електронегативних елементів вступають у хімічні реакції тільки в якості окисників. Інші прості речовини неметалів можуть виступати в окисно-відновних реакціях як в ролі окисників, так і в ролі відновників в залежності від того, з яким по силі окисником чи відновником вступає дана речовина в хімічну реакцію. Тому можна відмітити наступні реакції, характерні для неметалів:
1) Неметали можуть вступати у взаємодію з металами (при безпосередньому контакті за звичайних умов або при певних умовах, зокрема, при підвищеній температурі). Загальна закономірність таких взаємодій полягає в тому, що чим більша різниця у значеннях електронегативності між металом і неметалом, тим активніше відбувається ця взаємодія. Сполуки утворюються за рахунок того, що метал віддає свої валентні електрони неметалу, тобто в процесі реакції неметал – окисник, а метал – відновник. При цьому утворюються відповідні бінарні сполуки іонного типу, в яких неметал має властивий йому негативний ступінь окиснення.
| Неметал | Приклад взаємодії | Назви утворених сполук неметалу | Метали, які можуть вступати у взаємодію | Умови, при яких відбувається взаємодія |
| F2 | фториди | всі | при звичайних умовах | |
| O2 | 2Mg+O2 Þ 2MgO 3Fe+2O2 Þ FeO×Fe2O3 | оксиди | всі, крім Ag, Au, Pt | лужні та лужно-земельні метали окиснюються киснем повітря при звичайних умовах; інші – при нагріванні |
| N2 | 6Na+N2 Þ Na3N | нітриди | тільки s -метали | при нагріванні |
| Cl2 | 2Na+Cl2 Þ 2NaCl 2Fe+Cl2 Þ FeCl3 | хлориди | всі | при звичайних умовах |
| S | Fe+S Þ FeS | сульфіди | всі, крім Au, Pt, Ru | при нагріванні |
| C | Ca+C Þ CaC2 4Al+3C Þ Al4C3 | карбіди | майже всі | при нагріванні |
| P | 3Ca+2P Þ Ca3P2 | фосфіди | майже всі | при нагріванні |
| H2 | 2Na+H2 Þ 2NaH | гідриди | тільки s -метали | |
| Si | 2Ca+Si Þ Ca2Si | силіциди | майже всі | при нагріванні |
2) Неметали можуть вступати у взаємодію між собою. Оскільки різниця у значеннях електронегативності між двома різними неметалами не надто велика, то безпосередньо (напряму) між собою взаємодіють не всі неметали навіть при підвищеному тиску та температурі, окремі взаємодії відбуваються при наявності каталізаторів, дуже часто реакції є оборотніми. В результаті взаємодії утворюються бінарні сполуки (зв’язок ковалентний, в тій чи іншій мірі полярний), в яких більш електронегативний елемент має властивий йому негативний ступінь окислення, а менш електронегативний – позитивний ступінь окислення. Електронегативність елементів зростає в ряду.
| Проста речовина | Як окисник | Як відновник | ||
| Фтор | Взаємодіє майже з усіма неметалами (в т.ч. з Хе), крім О2 та N2 | |||
| S+2F2 Þ SF4 C+2F2 =CF4 H2+F2 =2HF Si+2F2 Þ SiF4 | – | |||
| Кисень | Безпосередньо не взаємодіє тільки з галогенами, інертними газами. | |||
| N2+O2 = 2NO S+O2 Þ SО2 2С+О2 Þ 2СО або С+О2 Þ СО2 4Р+3О2 Þ 2Р2О3 або 4Р+5О2 Þ 2Р2О5 2Н2+O2 Þ 2H2O 4В+3O2 =2В2О3 Si+O2 =SiО2 | – | |||
| Азот | Інертний, взаємодіє тільки з С, В, N2, O2 при високій температурі або в присутності каталізаторів | |||
| 2C+N2 Þ (CN)2 3Н2+N2 = 2NH3 2B+N2 =2BN | N2+O2 =2NO | |||
| Сl2,Br2,I2 | Безпосередньо не взаємодіють з інертними газами, вуглецем, киснем, азотом; енергійність реакцій спадає в ряду Сl2–Br2–I2 | |||
| 2S+Cl2 Þ S2Cl2 2P+3Cl2 Þ 2PCl3 або 2P+5Cl2 Þ 2PCl5 H2+Cl2 = 2HCl 2B+ 3Cl2 = 2ВCl3 | ||||
| Сірка | Взаємодіє при створенні необхідних умов з усіма неметалами, крім азоту | |||
| C+2S = CS2 4P+6S Þ 2P2S3 або 4P+10S Þ 2P2S5 H2+S = H2S 2В+3S=B2S3 | S+F2Þ SF6 S+O2 =SO2 | |||
| Вуглець | Найбільш реакційноздатним є аморфний вуглець, потім –графіт, алмаз; реакції протікають при нагріванні | |||
| 2H2+C= CH4 | C+F2 Þ СF4 C+O2 =CO2 C+N2 =(CN)2 C+S Þ CS2 | |||
| Фосфор | Реакції протікають при нагріванні; найактивніший – білий фосфор | |||
| 2P+3H2+ 2PH3 Р+3І2 = 2РІ3 | 4Р+3О2 Þ 2Р2О3 4Р+5О2 Þ 2Р2О5 2P+3Cl2 Þ 2PCl3 2P+5Cl2 Þ 2PCl5 4P+6S Þ 2P2S3 4P+10S Þ 2P2S5 | |||
| Водень | Взаємодіє майже з усіма неметалами, крім бору, силіцію | |||
| H2+F2 = 2HF; 2H2+O2 Þ 2H2O 3Н2+N2 = 2NH3; H2+Cl2 = 2HCl H2+Br2 = 2HBr H2+S = H2S H2+І2 =2HІ; 3H2+2P =2PH3 | ||||
| Бор | При нагріванні взаємодіє з киснем, азотом, хлором, бромом, сіркою | |||
| Силіцій | При нагріванні взаємодіє з киснем, хлором, бромом, сіркою | |||
| Si + О2 Þ SiО2 | ||||
1) Неметали здатні вступати у взаємодію не тільки з простими, але і з складними речовинами, причому характер таких взаємодій різний в залежності від окислювальної (відновної) здатності неметалу.
| З водою більшість неметалів не взаємодіє, за виключенням: | F2+H2O Þ 4HF+O2 Cl2+HOH Û HCl+HClO С+Н2О = СО+Н2 |
| З лугами більшість неметалів не взаємодіє, за виключенням: | Cl2+2KOH Þ KCl+KClO+H2O 3Cl2+6KOH =5KCl+KClO3+3H2O 8P+3Ba(OH)2+6H2OÞ2PH3+3Ba(H2PO4)2 2B+2KOH+2H2OÞ2KBO2+3H2 Si+2KOH+H2OÞK2SiO3+2H2 |
| З кислотами найсильніші окисники – галогени, кисень, озон – здатні взаємодіяти як окисники: так, відповідно до значень електронегативності вільний галоген (та кисень) витісняє послідуючий з його галогеноводню; хлор окислює Н3РО3 в Н3РО4. | O2+4HCl = 2H2O+2Cl2 O2+4HBr = 2H2O+2Br2 O2+4HI = 2H2O+2I2 Cl2+2HBr Þ 2HCl+Br2 Cl2+2HI Þ 2HI+I2 Br2+2HI Þ 2HBr+I2 Cl2+H3PO3+H2O Þ H3PO4+2HCl |
| З кислотами-окисниками неметали, що проявляють відновні властивості, здатні вступити у взаємодію: | S+2H2SO4(конц.)Þ 3SO2+2H2O S+6HNO3(конц.)Þ H2SO4+6NO2+2H2O C+2H2SO4 (конц.)Þ CO2+4NO2+2H2O C+4HNO3(конц.) Þ CO2+4NO2+2H2O 2P+ 5H2SO4(конц.) Þ 2Н3РО4+5SO2+2H2O P+5HNO3+2H2O Þ 3H3PO4+5NO В+HNO3(к) Þ H3BO3+3NO2 В+3HCl+HNO3Þ BCl3+NO+2H2O 3Si+18HF+4HNO3Þ3H2SiF6+4NO+8H2O |
Інші окисно-відновні взаємодії неметалів:
| Неметал як окисник | Неметал як відновник |
| 2F2+SiO2 Þ SiF4+O2 F2+2KCl Þ 2KF+Cl2 | S+KClO3 Þ KCl+SO3 3C+ S+2KNO3 Þ K2S+N2+3CO2 |
| F2+2KBr Þ 2KF+Br2 O2+CO Þ CO2 O2+NO Þ NO2 O2+P2O3 Þ P2O5 3O2+4NH3 2N2+6H2O 5O2+4NH3 4NO+6H2O 4O3+PbS Þ PbSO4+4O2 O3 +2KI+H2O Þ O2+2KOH+I2 Cl2+SO2+2H2O Þ 2HCl+H2SO4 4Cl2+Na2S2O3+5H2OÞ2NaCl+6HCl+2H2SO4 Cl2+2KBr Þ 2KCl+Br2 Cl2+2KI Þ 2KCl+I2 2Cl2+2C+SiO2 Þ SiCl4+CO 4Cl2+SiH4 Þ SiCl4+4HCl Cl2+SiH4 Þ SiH3Cl+HCl Cl2+SiH3Cl Þ SiH2Cl2+HCl Cl2+SiH2Cl2 Þ SiHCl3+HCl Cl2+SiHCl3 Þ SiCl4+HCl S+2KNO3+3C Þ K2S+N2+3CO2 | C +2CaSO4 Þ 2SO2+2CaO+CO2 4C+BaSO4 Þ BaS+4H2O С+2SiO2+2Na2SO4 Þ 2Na2SiO3+2SO2+CO2 C+CO2 Þ 2CO C+ZnO Þ Zn+CO C+SiO2 Þ Si+2CO C+CaO Þ CaC2+CO C+Al2O3 Þ Al4C3+6CO 2C+2Cl2+SiO2 Þ SiCl4+CO P+5HNO3 Þ H3PO4+5NO2+H2O 6P+5KClO3 Þ 5KCl+3P2O5 3H2+W2O3 Þ 3H2O+W 3H2+CO Þ H2O+CН4 2H2+CO = СН3ОН Н2+С2Н4 = С2Н6 4B+3SiO2 = 2B2O3+3Si Si+SiO2Þ2SiO Si+2H2S Þ SiS2+2H2 |
Одні прості речовини, утворені атомами неметалів знаходяться в природі у вільному вигляді (кисень, азот, алмаз, графіт, самородна сірка), інші отримують із їх сполук, використовуючи різні відновники. Вибір методу одержання залежить від місця розташування і виду сполуки елементу в корисних копалинах, від економічних обставин, від необхідної кількості речовини, яку необхідно отримати (в лабораторії, в промисловості).
Всі прості неметалічні речовини можна одержати із сполук, що містять елемент простої речовини, двома загальними методами – методом розкладу та методом витіснення.
| Метод розкладу | Метод витіснення | |||
| Водень | а) термічним розкладом бінарних сполук: 2Н2О = 4Н2+О2 2НІ = Н2+І2; СаН2 = Са+Н2 | а) взаємодією водних розчинів кислот з металами, які стоять в ряді напруг до Н: Zn+H2SO4 Þ ZnSO4+H2 | ||
| б) електролізом бінарних сполук: NaH = Na+H2 4H2O=2H2+O2 | б) взаємодією лужних та лужно-земельних металів і їх гідридів з водою: 2Na+2H2O Þ 2NaOH+H2 NaН+H2O Þ NaOH+H2 | |||
| в) термічним розкладом метану (піролізом): CН4 =C+2H2 2CН4 =C2Н2+3H2 | в) взаємодією водних розчинів лугів з амфотерними металами чи кремнієм: 2Al+2NaOH+2H2OÞ3H2+2NaAlO2 Si+2NaOH+H2O Þ 2H2+Na2SiO3 | |||
| г) взаємодією водяної пари при високих температурах з відновниками – залізом, вуглецем і т.п. (конверсією водяної пари): 3Fe+4H2O = Fe3O4+4H2 C+ H2O= CO+H2 CН4+ H2O = CO2+3H2 | ||||
| Фтор | Виключно тільки електролізом розплавленої системи HF–KF | Неможливо | ||
| Хлор, бром, йод | Електролізом водних розчинів чи сольових розплавів галогенідів: 2KCl=2K+Cl2 | Взаємодією їх бінарних сполук з окисниками: 10KCl+2KMnO4+8H2SO4Þ5Cl2+2MnSO4+6K2SO4+8H2O | ||
| Термічною дисоціацією галогеноводнів: | ||||
| Інші методи: Йод можна одержати з оксигенних сполук при взаємодії їх з відновниками: 2NaIO3+5NaHSO3 Þ 2Na2SO4+3NaHSO4+I2+H2O | ||||
| Кисень | Термічним розкладом оксидів неактивних металів та пероксидів: 2Ag2O=4Ag+O2 2HgO=2Hg+O2 3PbO2 =Pb3O4+O2 2BaO2 =2BaO+O2 | З оксидів, пероксидів, надпероксидів: 2MnO2+2H2SO4 Þ 2MnSO4+O2+2H2O 2Na2O2+2CO2 Þ 2Na2CO3+O2 4KO2+2CO2 Þ 2K2CO3+3O2 | ||
| Термічним розкладом деяких солей – хлоратів, перхлоратів, перманганатів, нітратів Ba(ClO3)2 =BaCl2+3O2 2KMnO4 =K2MnO4+MnO2+O2 2KNO3 =2KNO2+O2 Pb(NO3)2 =Pb3O4+O2 | ||||
| Електролізом водних розчинів лугів, оксигенвмісних кислот та їх солей (кисень виділяється на аноді): Na2SO4Û2Na++SO42– SO42–+H2O=H2SO4+O2+2 e 2H2O=2H++ H2O +O2·+2 e | ||||
| Cірка | Термічною дисоціацією сульфідів і полісульфідів: H2S=H2+S FeS2 =FeS+S | BaS2+2HCl Þ BaCl2+H2S+S 2H2S+SO2 Þ 3S+2H2O Na2S2O3+2HCl Þ S+SO2+2NaCl+H2O 2Na2S+Na2SO3+6HCl Þ 6NaCl+S+3H2O | ||
| Азот | Термічною дисоціацією водневих сполук: N2H4 = N2+2H2 2NH3 =3N2+H2 | Відновленням нітрогену в нітратах та нітритах: 6KNO3+10Fe Þ 3N2+3K2O+5Fe2O3 NaNO2+NH4Cl =N2+NaCl+2H2O | ||
| Окисленням нітрогену в його водневих сполуках: 4NH3+3O2 Þ 6H2O+2N2 8NH3+3Cl2 ÞN2+6NH4Cl 2NH3+CuO N2+3Cu+3H2O | ||||
| Фосфор | 2РН3 2Р+3Н2 | Ca3(PO4)2+5C+3SiO2 Þ 3CaSiO3+2P+5CO 6NaPO3+10Al+3SiO2Þ6P+5Al2O3+3Na2SiO3 | ||
| Карбон аморф-ний (сажа) | Піролізом вуглеводнів або дегідратацією вуглеводів: СН4 С+2Н2 С2Н2 2С+Н2 С12Н22О11 Þ 12С+11Н2О | Відновленням карбону в його сполуках: СО2+2Mg Þ C+2MgO CCl4+4Na Þ C+4NaCl | ||
| Електролізом розплавлених карбонатів (на катоді): Na2СO3Û2Na++СO32– СO32–+4 e С+3O2– | ||||
| Силіцій аморф-ний | Термічним розкладом силанів: SiH4 Si+2H2 | Відновленням оксиду (технічний): SiO2+2C Si+2CO SiO2+2Mg Si+2MgO | ||
| Електролізом розплавів солей (на катоді): Na2SiF6Û2Na++SiF62– SiF62–+4 e Si+6F– | Відновленням хлориду (чистий) SiCl4+4Na Þ Si+4NaCl SiCl4+2Н2 Þ Si+4НCl | |||
| Бор аморф-ний | Термічним розкладом його галогенідів та гідридів: 2ВІ3 2В+3І2 В2Н62В+3Н2 | B2O3+2Al Þ 2B+Al2O3 BCl3+3Na Þ B+3NaCl | ||
| Електролізом розплавів солей (на катоді): КВF4ÛК++ВF4– ВF4–+3 e В+4F– | ||||
Окремі неметали знаходяться в поовітрі в вільному вигляді (інертні гази, кисень, азот). Тому ці гази одержують шляхом зрідження повітря з послідуючим відбором фракцій газів (вони мають різні температури кипіння) при його нагріванні.
Поиск по сайту: