 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Модуль: Драматургія концерту та його різновиди. Створення програми та написання сценарію різних видів концертів
Концерт – з латинського означає змагаюсь. Перші концерти з'явились у 18 ст. і були музичними. Пізніше з'являються концерти, де використовуються різні види мистецтв. Вони проводились після вистав та називались – дивертисментами, де актори виступали з концертними номерами. В словнику Блокгауза та Ефрона поняття концерт розшифровується, як публічні збори, в яких виконується ряд творів.
Види концертів:
- збірний;
- тематичний;
- театралізований;
- концерт-огляд;
- концерт-вистава;
- моноконцерт;
- сольний концерт;
- кафе-концерт;
- театр-кабаре;
- ревю;
- мюзік-холл;
- кафешанти;
- ревю-театр;
- кафе-театр;
- шоу-концерт;
- променад-концерт і т.д.
Одна з найбільш розповсюджених різновидів естрадного видовища – концертна програма (збірний концерт). Необхідно установлення точної оправданої за жанрами черговості зміни номерів. В програмі треба звернути увагу на роль конферансьє, який несе на собі основну сюжетну та ідейне навантаження. Кожна концертна програма будується по драматургічній конструкції: експозиція, зав’язка, розвиток дії, розв'язка, кульмінація. Кульмінаційною точкою, як правило, у збірному концерті э виступ артиста або групи артистів, які подають найбільш високий художній рівень серед всіх учасників даного концерту. Будуються окремі номери в логічній послідовності, "граючи" на головний епізод концерту – його кульмінацію. Концертна програма може бути у відомій мірі театралізована: в плані конферансу, особливої подачі номерів, пошук драматургічних ходів, які пов'язують різні номери. Важлива увага тут приділяється оформленню сценічного майданчика.
Слідуюча різновидність естрадного видовища – моновистава або моноконцерт, де всю програму веде один актор. Велику роль в затверджені моно вистав зіграв П.М. Садовський. Його продовжувачем став І.Ф. Горбунов. В подальшому до короткого оповідання звернулись: В.М. Андрєєв-Бурлак, В.Н. Давидов, М.П. Садовський. Історія та встановлення читецького жанру на естраді невідривно пов’язана з діяльністю видатних майстрів театру. Починаючи з Ф. Волкова і до великих акторів 20 ст. – М.Н. Єрмилової, В. Качалова, І.М. Москвіна – збереглася ця прекрасна традиція; всі вони виступали на естраді з читанням віршів та прозаїчних уривків. Виступ акторів з виконанням читецького репертуару, виявились предпосилкою до появи нового жанру. А.Я. Закушняк дав творче обґрунтування жанрів художнього слова, його своєрідністю, різницю між мистецтвом актора театру та мистецтвом актора-читця. Творче спрямування Закушняка було розвинуто В.Н. Яхонтовим, який створив різноманітну різновидність жанру художнього слова – театр одного актора.
Сольний концерт – один соліст-виконавець зобов’язаний на протязі півтори години бути рівно цікавим для аудиторія яка зібралась і тому йому доводиться чергувати та використовувати твори по жанровому контрасту або подібності. Крім знаходження оптимального варіанту розташування своїх номерів (пісень, читецьких та розмовних мініатюр) в програмі соліст – концертант доповнює виконання іншими компонентами так як видовищність, безумовно, допомагає сприйняттю. Здібна допомогти і сценічна техніка – механіка, світло, кінопроекція. В сольних концертах естрадного співака різновидність може бути досягнуто за рахунок чергування видів акомпанементу – роялю, інструментального ансамблю, великого оркестру. Використовуються в таких концертах вокальні та танцювальні групи, або в сольних вечорах, приймають участь один, два солісти інших жанрів.
Театралізований концерт – концерт в більшій або меншій ступені насичується компонентами театру. Додаткові компоненти - музика в пролозі та паузах, мізансцени, використовування театрального світла та машинерії та ін., різноманітять які збагачують концерт. Слід відмітити емоційне значення прологу та епілогу. В якості прологу використовується документальний та художній кіноматеріал, який налаштовує аудиторію відповідним образом. Інколи концерт відкривається своєрідним музичним парадом – прологом, коли на сцені, на початку з'являються всі виконавці. В пролозі – виступ багаточисельного за складом колективу – танцювального, хорового, інструментального. Можливо закінчувати концерт номером популярного артиста-соліста.
Кафе-концерт – кафе з найбільш різноманітною концертною програмою. Починаючи з 1850 р. кафе-шантани, стали поступово витісняти більш масштабними видовищними заходами, які отримали найменування кафе-концертів (скорочено їх називали кафконцами). Тут покращились умови концертування. При відкриванні нових кофканців прагнули поразити публіку багатством інтер’єру. ("Ельдара", "Зимовий альказар", "Амбасадор").
Артистам було заборонено одягати костюми, які нагадували театральні, кого-небудь зображати, залучати реквізит. В 1867 р. директор кафе "Ельдара" ангажував драматичну актрису Корнеліо з "Комедії Францез", котра вечорами читала в кафе поетичні монологи. І в результаті – право використовувати костюми, грати п’єси, показувати танцювальні та акробатичні інтермедії.
Концерт-вистава – естрадний концерт-вистава багатьма своїми елементами схожий з театралізованим концертом. Сценарій естрадної вистави передбачає спеціальну драматургічну та режисерську розробку значної частини ігрових епізодів, та для їх втілювання використовуються самі різні види мистецтва, компоненти сценічної техніки та прийом сценічної виразності.
Кафе-шантани – кафе в якому співають. Ярмарочні театри та балагани, представляли з себе так звані "сезонні види розваг", які залежать від капризів погоди. Маленькі закриті кафе, котрі отримали широке розповсюдження в багатьох країнах. Вони стали першим досвідом наближення естради до театру. Багаточислені кафе, починаючи з середини 18 ст., стали практикувати розваги клієнтів музикою та піснями. Відвідувачі таких кафе були робочі, ремісники, моряки, мілкі буржуа.
Відповідно цьому достатньо скромною виявилась і видовищно-музична частина. Репертуар – пісні та куплети на злобу дня, музика, пантоміма, фокусники та чревовісники.
Ревю феєрія, Камерне ревю – ревю – це огляд на визначну тему. Умовно ревю можна розділити на два види: ревю феєрія та камерне ревю. В першому випадку, визначним являється сполучення значимості змісту з яскравою видовищністю. Постановка ревю феєрій характерна для мюзік-холлу та естрадних колективів подібного типу. В ревю феєріях важливу роль грає музика. Сценічне рішення ревю феєрій відрізняє ефективне використання технічних можливостей сцени. Постановки камерного ревю характерні для театрів мініатюр. В камерному ревю першорядне значення набирають розмовні жанри. Різноманітність конферансу сценок, інтермедій, скетчей, в значимій ступені визначається стиль камерного ревю. Естрадні номери інших жанрів грають тут підпорядковану роль. В постановчому відношенні воно значно скромніше, стриманіше, ніж ревю феєрія.
Мюзік-холл – музичний театр, який розвивається до грандіозних масштабів. Концертні кафе перетворились в естрадні театри. На початку мюзік-холл, тобто музичні зали при постоялих дворах та готелях, мандрівники отримували розваги разом з вечерею, за помірну плату. Довгий час програма складалась з виступів комічних співаків та циркових номерів. Ведучий відрекомендовув артистів та коментував вистави, граючи в деякому роді конферансьє. Характерна риса мюзік-холла – масштабність номерів.
Утворюється межа між залом та підмостами та по рампі і дуже часто по завісі. Звідси виникло діяння видовищністю, де завжди присутні момент дива, сюрпризу, гра світлом, різні сценічні ефекти.
Ревю у перекладі панорама, огляд. Основний принцип – чередування номерів різних жанрів, так що в якійсь мірі можна вважати ревю театралізованим концертом. Ревю на початку представляло з себе сатиричне актуальне видовище. До жанру "інтимного" ревю відносять програми театру двох акторів та театру одного актора.
Кабаре – означає місце, де заїдають, трактир, кабачок, невеликий ресторан. На початку кабаре набирали сили та традиції, як артистичні клуби-театри. Театри-кабаре, являлися вихідцями зі світу театру, обов’язково включали в програму чисто естрадні номери, змінюючи ними однократну драматургію. Спілкування з партнерами перемішувалося з прямим спілкуванням з глядачем. Декорації та костюми відрізнялися ексцентрикою, сатиричною умовністю. Кабаре відрізняє камерність, інтимність обстановки, яка дозволяла виконавцям, які виступали з гостросюжетним репертуаром, установлювати дуже тісний контакт зі своїми глядачами. В кабаре велика роль конферансьє.
Кафе-театр як явище виникло зовсім недавно, на рубіжі 60-70 рр. ХХ сторіччя. В кафе-театрах виступають не тільки шансоньє, скільки драматичні артисти сатиричного та лірико-поетичного жанрів.
Вимоги до складення програм концерту:
- Складання програми концерту перш за все залежить від виду концерту, але є ще загальні вимоги, наприклад, початок та фінал концерту завжди масовий, тобто включає в концерт виступ масових колективів.
- Номери будуються по наростанню: перші номери – класичного направлення, далі народні, фольклор, естрадне направлення. (Можуть бути винятки, які залежать від якості номерів, та виконання)
- Використання номерів різнобічних, різножанрових, різнохарактерних, чередування номерів.
- Програма концерту складається з двох або одного відділення:
1-40 хвилин або 1 час;
2-1.50 або 2.30 хвилин.
5. Останній номер повинен бути кульмінаційним
6. Читацькі номери в середині концерту
7. Композиційна побудова
8. По складу учасників
9. Тривалість номеру: 3-5 хв. номер
Поиск по сайту: