АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття, функції і види політичного маркетингу

Читайте также:
  1. Актори політичного процесу
  2. Альтернативні концепції політичного устрою
  3. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА. ВИДИ БАНКІВ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ. АКТИВИ ТА ПАСИВИ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ
  4. Банкірський кредит. Банки, їхні функції та операції
  5. В. Моторної і секреторної функції
  6. Визначення маркетингу класичні та сучасні
  7. Визначити ЗДНФ та ЗКНФ функції 4-х змінних.
  8. Виникнення та сутність синергетичного методу дослідження політичного процесу.
  9. Висновок експерта як джерело доказів у кримінальному провадженні: поняття, значення, структура та особливості оцінки.
  10. Вступ. Педагогічна діагностика (поняття, складові і функції педагогічної діагностики).
  11. Глава 30. Додаткові функції суб’єктів забезпечення цивільного захисту
  12. Головні розпорядники бюджетних коштів та їх основні функції

Політичний маркетинг

План

1. Поняття, функції і види політичного маркетингу

2. Дослідження політичного ринку. Вивчення громадської думки

3. Функції опитування громадської думки

4. Виборча інженерія

Імідж. Політичне рекламування

Поняття, функції і види політичного маркетингу

Маркетинг (англ. — ринок, збут) у політич­ній сфері — діяльність, спрямова на створення, підтримання чи зміну поведінки людей щодо певних політичних ідей, явищ, подій, організацій, лідерів. Мар­кетингові технології дають змогу виявити орієнтації громадянської думки, конкретні прагнення, уявлення лю­дей, рівень конкурентоспроможності політичних груп. Вдале застосування прийомів маркетингу в політиці є передумовою досягнення популярності, перемоги на вибо­рах, утримання міцних позицій на вершині політичного олімпу.

Поняття «маркетинг» запроваджене представниками Гарвардської економічної школи США, які, вивчаючи процеси стихійності та непередбачуваності капіталістич­ного ринку, дійшли висновку, що саме ці його характе­ристики спричинюють економічні та політичні кризи в суспільстві. Не виходячи за межі основних постулатів ринкової економіки, вони розробили основи механізму управління та планового регулювання, що дістав назву «маркетинг».

Політична діяльність за будь-яких суспільно-політич­них систем і типів державного устрою також спрямована на завоювання та утримання контролю над ринком, але ринком специфічним — ринком влади, а через нього — над політичною та іншими сферами суспільства. За тота­літарних і диктаторських режимів боротьба точиться пе­реважно силовими методами, аж до фізичного знищення опонентів. У демократичному суспільстві за наявності відповідних механізмів і процедур формування представ­ницької, виконавчої та судової гілок влади в державі, а також політичної культури та ментальності політичну ді­яльність теж можна розглядати як змагання за контроль над ринком влади. Зрозуміло, це змагання має відбувати­ся за правилами, зафіксованими в нормах законодавства, традиціях політичної поведінки виборців і претендентів на політичну владу.

Політичний маркетинг — сукупність форм, методів і технологій дослідження, проектування, регулювання та впровадження в сус­пільно-політичну практику певних настанов суспільної свідомості з метою завоювання та утримання контролю за ринком влади.

На основі специфічних особливостей політичної дія­льності називають такі функції політичного маркетингу:

— формування інформаційного банку, що охоплює дані статистики, різноманітної урядової та неурядової звітності, результати досліджень економіки, політики, психології, демографії тощо;

— вироблення методів аналізу та обробки даних ін­формаційного банку, виокремлення ключових показни­ків, що найповніше характеризують об'єкти та суб'єкти політики;

— оцінювання й аналіз умов політичного ринку, мар­кетингового середовища (мікро й макро). Мікросередовище — сукупність сил, які діють під безпосереднім конт­ролем або керовані даною партією, соціальною групою, лідером тощо. Макросередовище — глобальні чинники: економічні, соціальні, політичні, психологічні, демогра­фічні та ін;

— аналіз ринкових можливостей певних партій, сус­пільних інституцій, ідей, особистостей;

— вироблення оцінних і прогнозних моделей політич­ного попиту, життєвого циклу об'єктів і суб'єктів політи­ки (партій, програм, ідей, лідерів), а також політичної поведінки суб'єктів політики.

Аналіз ефективності політичного маркетингу, коригу­вання форм і методів політичної діяльності та ін.

Ґрунтуючись на базових характеристиках ринку вла­ди (демократичного чи тоталітарного), виокремлюють відповідно політичний маркетинг демократичного і тота­літарного суспільств.

Типологія політичних об'єктів і суб'єктів дає змогу виокремити політичний маркетинг політичних, держав­них та інших інституцій, окремих організацій, політич­них лідерів, а також ідей, програм, концепцій, доктрин тощо. Невід'ємними складовими політичного маркетингу є дослідження політичного ринку (через вивчення гро­мадської думки), виборча інженерія і політичне рекламу­вання як важливі інструменти політичної боротьби за будь-яких суспільних умов і політичних режимів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)