Негативна

· біологічне і біохімічне забруднення;

· біологічні пошкодження;

· санітарно-епідеміологічні проблеми.

Аналізуючи взаємодію людини з об’єктами біологічного середовища, потрібно пам’ятати, що як позитивні, так і негативні (з точки зору людини) наслідки цієї взаємодії є закономірною реакцією біоти на ті зміни, які вона вносить в природні ландшафти та екосистеми в процесі створення і розвитку міст.

3. Формування флори і фауни міста.

Перш ніж перейти до аспектів взаємодії в системі “місто - біота”, потрібно розглянути основні поняття, такі як рослинний світ, флора, рослинність, тваринний світ, фауна і тваринне населення.

Рослинний світ – сукупність всіх рослин на певній території чи на Землі в цілому.

Флора (від лат. Flora – богиня квітів, весни) – це історично сформована сукупність видів рослин на певній території, що пов’язана з сучасними природними умовами цієї території та її геологічним минулим.

Рослинність – сукупність всіх рослинних угрупувань на певній території чи на Землі вцілому.

Тваринний світ – сукупність всіх тварин на певній території чи на Землі в цілому.

Фауна (від лат. Fauna – богиня тварин та полювання) – історично сформована сукупність видів тварин на певній території, що пов’язана з сучасними природними умовами цієї території та геологічним минулим.

Тваринне населення – сукупність всіх популяцій тварин, які входять до складу біологічних угрупувань певної території чи Землі в цілому.

Флора, рослинність, фауна і тваринне населення характеризуються структурою, тобто кількісним співвідношенням елементів, які мають певні властивості. Виділяють такі види структури:

· таксономічна структура – співвідношення різних таксонів, вищої ніж вид категорії;

· хронологічна структура - співвідношення елементів (таксонів), які групуються за ознаками спільності ареалів і географічного походження;

· біоморфна структура – співвідношення елементів (таксонів), які групуються за ознаками спільної життєвої форми (біоморфи);

· екологічна структура - співвідношення елементів (таксонів), які групуються за ознаками спільності їх екологічних характеристик – вимоги до місць існування, відношення до екологічних факторів і т. д.;

· ценотична структура - співвідношення елементів (таксонів), які групуються за ознаками спільності їх функцій у складі біоценозів.

Сукупність особин виду, які утворюють популяцію, займає певну частину земної поверхні – ареал.

Аналізуючи зміни ареалів, які відбуваються в процесі урбанізації, можна зробити такі висновки.

1. Найбільше піддаються негативному впливу урбанізації ареали ендемічних видів. Чим менша проща ареалу виду-ендеміка і чим специфічніші вимоги до місць існування, тим більша ймовірність скорочення видового ареалу під впливом урбанізації.

2. Скорочення ареалів чи зменшення чисельності в середині ареалу в процесі урбанізації спостерігається і у більшості видів. Це відбувається в результаті порушення чи знищення місць існування самих видів чи видів, якими вони живляться, а також в результаті прямого знищення.

3. ареали дуже поширених видів і видів-космополітів менше піддаються впливу і навіть можуть під впливом урбанізації розширюватись.

4. Урбанізація зумовлює формування нових умов існування, сприяє проникненню в міста видів із спеціалізованими вимогами до місць існування. В такому випадку урбанізація є фактором формування і розширення ареалів.

5. Міста відіграють значну роль в інтерконтинентальному і трансконтинентальному розширенні і формуванні сучасних ареалів видів, які займають нові ареали лише завдяки свідомій чи несвідомій діяльності людини.

Поиск по сайту: