Шляхи та особливості формування видового складу фауни міста

Флора і фауна міста складається з місцевих видів, які існували в даній місцевості з нового часу (архефіти) і з видів, які переселились на дану місцевість в новий час (неофіти) і сучасний час (адвентивні види). Число видів на території міста може збільшуватись за рахунок переселення нових видів і змінюватись в результаті зникання раніше існуючих видів.

Всі шляхи формування флори і фауни на урбанізованих територіях можна звести до таких 4 видів:

1) захоплення містом місць існування видів в межах існуючого ареалу. В результаті цього процесу флора і фауна міста поповнюється за рахунок автохтонних (аборигенних) видів, які адаптуються до нових умов урбанізації та існують в місті із стабільною чисельністю. Види, які не можуть адаптуватись – зникають. Ймовірність зникнення прямо пропорційна степені порушення місць існування і обернено пропорційна чисельності популяції виду. Аборигенних видів на території міста менше, ніж тих, що іммігрували;

2) зміна біотопів і вселення в місто раніше неурбанізованих видів. В такому випадку флора і фауна міста також поповнюється за рахунок місцевих видів, які добре адаптуються до умов життя в місті. Популяції цих видів в містах стають синантропними. Прикладом може бути вселення в місто солелюбних видів рослин, якщо в результаті використання солі для танення снігу чи льоду формуються відповідні умови. Ймовірність поповнення флори і фауни міст таким чином більше, ніж всіма іншими способами;

3) формування нових екологічних ніш, які заповнюються видами-переселенцями з інших географічних областей. Поповнення флори і фауни таким чином передбачає наявність пасивного і активного переселення. Активне розселення характерне для тварин, а також для рослин, які мають повзучі стебла і гідропневматичні механізми розкидання насіння. Пасивне розселення характерне для більшості рослин і деяких тварин (земноводні, риби, комахи, паразитичні черви, простіші). Агентами пасивного переселення є вітер (анемохорія), вода (гідрохорія), тварини (зоохорія), людина (антропохорія). Більшість нових видів у місті заносяться чи завозяться людиною;

4) комбіноване формування флори і фауни – це результат процесів пасивного розселення і зміни біотопів раніше не урбанізованих видів.

Всі види, які існують на території міста входять до складу біологічних угрупувань – біоценозів. Кожний біоценоз займає певну частину поверхні землі відносно до абіотичних умов існування. Така ділянка називається біотоп. Біотоп, разом із біоценозом, що його населяє, утворює біогеоценоз – комплекс живих і неживих компонентів, які пов’язані між собою обміном речовин та енергії.

У містах різноманітність умов існування живих організмів формується під впливом природної і соціальної підсистем урбогеосоціосистеми. Провідну роль відіграє діяльність людини.

В більш широкому контексті урбанізовану території потрібно розглядати як ландшафтний комплекс у якому існують природні, техногенні і соціальні компоненти.

Таким чином, розвиток міст пов’язаний із зміною флори і фауни території. В місто вселяються види, які потрібні людині для життєзабезпечення і задоволення естетичних потреб, в урбанізованих умовах знаходять ареали для існування види-переселенці, на території міст зникають рослини і тварини, які не адаптувались до нових умов існування. Всі ці процеси зумовлюють формування урбанізованої флори і фауни, яка утворює складні біологічні угрупування (біоценози) без яких неможливий розвиток та існування урбоекосистеми.

Поиск по сайту: