АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Походження міської фауни

Читайте также:
  1. Австралийская фаунистическая область.
  2. Вживання слів іншомовного походження у ділових паперах
  3. ВИКЛЮЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ МІСЬКОЇ РАДИ
  4. Глава 6. Країна походження товару та критерії достатньої переробки товару. Документи про походження товару
  5. Глава 7. Підтвердження країни походження товару
  6. Голарктическая фаунистическая область.
  7. ДЕПУТАТ МІСЬКОЇ РАДИ.
  8. Діагностика дорогоцінного каміння за ознаками плеохроїзму, люмінесценції, природи походження
  9. Змістовий модуль 1 (4) Документація офіційного походження
  10. Индо-Малайская фаунистическая область.
  11. Неотропическая фаунистическая область.
  12. ПОВНОВАЖЕННЯ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ МІСЬКОЇ РАДИ.

ТЕМА 7

МІСЬКА ФАУНА

Походження міської фауни

2. Роль рослин і тварин в урбоекосистемі і житті міського населення.

3. Формування флори і фауни міста.

Шляхи та особливості формування видового складу фауни міста.

Екосистеми міста, місце помешкання деяких представників міської фауни

Існування міст не можливе без живих організмів. Завдяки своїм живим компонентам міста як урбогеосоціосистеми залучаються в глобальні біогеохімічні цикли і, таким чином, є елементами географічної оболонки землі. Для того, щоб з’ясувати особливості функціонування міських екосистем потрібно знати, яку роль в них виконують рослини і тварини, а також як формується флора і фауні на території міст. Це буде розглянуто у даній темі.

Походження міської фауни

Природа - це не тільки рослини, вода та повітря, але ще й тварини, без яких не існує природних екосистем і ландшафтів. У процесі містобудування людина створює штучні екосистеми. Зелені міські агроекосистеми людина намагається підтримувати у близькому до при­родного стану, вкладаючи певні зусилля і кошти. Але окрім зелених насаджень городяни, самі того не підозрюючи, створюють і абсолютно неадекватні природним екологічні ніші і навіть цілі екосистеми — міські споруди і будівлі, яких у природі ніколи не було.

Міська фауна - це суттєвий компонент санітарного і емоціо­нального середовища людини, тому елементи стихійності в її формуванні мають бути зведені до мінімуму.

Розглядаючи екологічні та містобудівні аспекти середовища, в яке повинні "вписатися" дикі види тварин, не слід забувати і етносоціальну ситуацію, яка може бути визначальною для їх життя у містах, особливо для таких помітних видів, як ссавці, птахи, рептилії. В Індії, наприклад, в містах мешкає вражаюча кількість птахів, рептилій, звірів, яких оберігають релігійні звичаї. Інша картина спостерігається у містах серед пустель, у звичаях та віруваннях населення яких немає традицій оберігати будь-яких диких тварин.

Отже, наявність нових, не існуючих у природі екологічних ніш (особливо з точки зору харчування та структури займаного простору) разом з кліматичними особливостями привело до незвичайних сполучень факторів і формуванню специфічних угрупувань тварин, пов'язаних новими взаємовідносинами. Деякі параметри закономірно змінюються від периферії до центру міста. Численні види і більш високі таксономічні групи, як і деякі життєві форми, потенційно виявляються особливо придатними для заселення міста. Численні міські мешканці настільки ізольовані одне від одного спорудами, транспортними шляхами, що їх можна розглядати як острівні і застосовувати у даному випадку концепції острівної біогеографії. На думку деяких авторів тут спостерігаються навіть еволюційні процеси, так що можна говорити про місто як про експериментальне поле еволюції. У цьому відношенні особливої уваги заслуговують фізіологічні, морфологічні і екологічні реакції тварин на особливості міського середовища, їх адаптації до нього і стійкість до антропогенних порушень, а також специфічні фактори смертності в умовах міста, явища урбанізації та синантропізації.

Тварин, які проживають в місті, можна поділити на такі групи: ссавці; птахи; земноводні та плазуни; риби; комахи.

Із ссавців найбільш поширеним є сірий пацюк, хатня миша, кіт, собака.

Сірий пацюк проживає в основному в підвалах та нижніх поверхах будинків, а також на звалищах і смітниках, де накопичується велика кількість харчових відходів. Пацюки відрізняються розумом та кмітливістю, легко адаптуються до умов середовища, що швидко змінюються. Вони наносять велику шкоду людині: поїдають та псують продукти харчування, розносять небезпечні інфекції (туляремію, лептоспіроз, трихинелез, сказ, чуму), руйнують споруди, підземні кабелі і комунікації. Майже 20% пожеж у містах викликані замиканнями в електродротах, які влаштовують пацюки. Але після знищення пацюків лишається багато кліщів, які перебираються на інших тварин та людей. Екологічна ніша, звільнена пацюками, заповнюється хатньою мишею.

Хатня миша обживає всі поверхи, перевагу надає верхнім і нижнім поверхам. Вона може підніматися по зовнішній вертикальній стіні будинку і через кватирку потрапляти в житлову квартиру. Прихід мишей спостерігається з настанням холодів восени.

В містах часто зустрічаються їжаки, кроти, тхір, ласка, кажани. Всі вони комфортно себе почувають в міських умовах.

Великою проблемою в містах є бездомні тварини, в основному собаки і коти. Вони небезпечні для людини: можуть передавати деякі захворювання, нападають на людей. Часто бездомні собаки об'єднуються в зграї і є небезпечними як для людей так і для домашніх тварин. Тому чисельність здичавілих тварин необхідно регулювати, але такі методи регулювання як евтаназія необхідно припинити, бо вони надто жорстокі та аморальні. Разом з тим, знищення одних тварин сприяє розмноженню інших, більш агресивних і в той же час обережних, які адаптуються до поведінки людини. В розвинених країнах широко застосовуються методи масової стерилізації самок і кастрації самців.

Найбільш розповсюдженими птахами міста є: сірий ворон, сизий голуб, хатній горобець. На них припадає 70% всього пташиного населення.

Сірий ворон ще зовсім недавно прилітав на «робочий» день в місто і відлітав за межі міста ввечері. Нині ворон повністю пристосувався до цілодобового життя в місті: у нього є різноманітні місця харчування, він також навчився віднімати їжу у домашніх тварин, виймати її з різноманітних упаковок, ворони займаються хижацтвом і крадіжками. Сірі ворони не бояться міського шуму і навіть людину. 40% популяції сірого ворона веде осідлий спосіб життя. Взимку кількість ворон зростає за рахунок птахів-мігрантів. Чисельність галок і грачів, може досягати в крупному місті 0,3-1 млн особин.

Сизі голуби ведуть осідлий спосіб життя в містах. Основним джерелом харчування голубів є харчові відходи. Сизий голуб небезпечний для здоров'я людини, бо від 40% до 90% птахів заражені орнітозом. На горищах, де гніздяться голуби, розмножуються кліщі, блохи, мухи, моль. Послід голубів сприяє руйнуванню будівель та архітектурних пам'ятників.

Хатній горобець - постійний супутник людини в місті з давніх часів. Він знищує комах-шкідників, але разом з тим 12% птахів заражені токсоплазмою.

Хижі птахи міст, особливо соколи, легко адаптуються до міських умов, в останні роки їх використовують для охорони аеропортів від інших пташок, які часто стають причинами аварій літаків.

Із водоплавних пташок найбільш пристосованими до умов міста є качка-кряква. Також гарно пристосовуються синиці, дрозди, дятли, трясо гузки, ластівки, зяблики, шпаки.

Земноводніта плазуни в містах збереглися в основному на заповідних територіях, на незабудованих ділянках (пустирі, лісопарки, парки, сади), в перетвореному середовищі (на звалищах, на залізничних насипах). Кількість земноводних і плазунів в містах постійно зменшується, особливо ящірок, вужів, гадюк.

Риби в міських водоймах є індикатором екологічного стану цих водойм. В тілі риб накопичуються нафтопродукти, важкі метали (свинець, миш'як, ртуть), пестициди. Тому споживати рибу, виловлену в межах міста, категорично забороняється.

Комахи в містах дуже розповсюджені і різноманітні.

Кімнатні мухи є перенощиками хвороботворних бактерій або яєць гельмінтів. Муха здатна переносити мікроби сальмонели, стафілококу, кишкової палички, шигеллу, які ведуть до таких захворювань як холера, дизентерія, гепатит, поліомієліт, туберкульоз. Але саме личинки мухи знищують величезну кількість відходів, що гниють.

Таргани, особливо рудий та чорний, є строгими синантропами. Вони дуже небезпечні для людей: псують продукти харчування, переносять різні хвороби (тиф, холеру, дизентерію, туберкульоз, яйця гельмінтів), є небезпечним алергеном (особливо шкурки мертвих особин).

Комарі в місті розповсюджені скрізь: на очисних спорудах, забруднених водоймах, в підвалах. В теплих і вологих підвалах комарі розмножуються круглий рік і по вентиляційній системі надходять в житлові квартири.

Мурахи в місті мають постійне джерело харчування, та комфортні умови проживання. Мурахи виконують роль санітарів, викормлюючи своє потомство попередньо убитими або паралізованими комахами, які споживають зелену масу рослин. Але мурахи часто надокучають своєю присутністю господарям і розносять деякі види хвороб.

 

2. Роль рослин і тварин в урбоекосистемі і житті міського населення.

Місто є не лише середовищем проживання популяції людини, воно створює умови для існування різноманітних видів тварин, рослин та мікроорганізмів, які є невід’ємною частиною середовища існування жителів міста. Одні організми приносять людині користь, інші – завдають шкоди, але всі вони необхідні для підтримання рівноваги у міських біоценозах.

Види живих організмів, які існують на території міста поділяють на 6 груп:

1) одомашнені (тварини) чи окультурені (рослини). Вони використовуються людиною для життєвих потреб у лікарських препаратах, матеріалах для будівництва, засобах пересування, спілкуванні;

2) неодомашнені (тварини) і окультурені (рослини), які живуть в спеціальних спорудах (оранжереях, теплицях, зоопарках і т. д.) або житлі людей. Вони потребують штучно створених умов існування і розмноження. До цієї групи відносяться екзотичні рослини і тварини, які мають суто естетичне значення;

3) неодомашнені (тварини) і окультурені (рослини), які людина свідомо розселяє чи вирощує в містах, але не в житлі, а в природно-антропогенних чи антропогенних умовах. До цієї групи відносяться дві підгрупи: нові для регіону види (інтродуценти) і аборигенні (атохтонні) види, які існують в нових чи змінених умовах;

4) “види прибульці” – це живі організми поява яких у місті не передбачалась людиною. Вони поширились і натуралізувались завдяки несвідомому розселенню людиною або в результаті антропогенних змін ландшафтів, які відбуваються при урбанізації;

5) синантропні види – живуть в селітебному ландшафті в безпосередній близькості з людьми: в житлі чи біля житла. Це бур’яни, таргани, воші, миші, криси, ластівки, горобці;

6) дикоростучі рослини і дикі тварини. Вони існують в різноманітних умовах. До цієї групи відносяться види, які залишились від раніше існуючих популяцій, і види, які активно і пасивно переселяються в місто. Це найбільш чисельна група живих організмів.

Роль рослин і тварин у міських екосистемах важко переоцінити. Аспекти взаємодії людини та інших живих організмів, які створюють флору і фауну міст, показані в таблиці 1.

Роль флори і фауни в урбоекосистемі.


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)