Поняття, сутність та особливості права власності на інформацію

Реферат

з дисципліни

“Управління інформаційними зв’язками”

на тему:

“Право власності на інформацію та його захист

(авторське право, інтелектуальна власність, плагіат”

Виконав:

студент магістратури за спеціальністю

«Адміністративний менеджмент»

Чубик В.М.

Перевірила: кандидат наук з державного управління, доцент кафедри

Гаман Т.В.

Хмельницький

План

Вступ

1. Поняття, сутність та особливості права власності на інформацію

1.1. Поняття права інтелектуальної власності та його види

1.2. Авторське право

2. Захист прав на інтелектуальну власність та авторського права

2.1. Цивільно-правовий захист

2.2. Кримінально-правовий захист

2.3. Адміністративно-правовий захист

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Власність, як економіко-правова категорія, завжди була основою розвитку цивілізації. Її суть полягає в належності тих чи інших благ особі чи особам, які забезпечують певні життєві потреби. Економіка аграрного та індустріального суспільства базувалась на праві власності на майно, оскільки в її основі знаходилось матеріальне виробництво. Динаміка суспільного та технічного прогресу призвела до необхідності поширення режиму права власності на нові об'єкти, зокрема, наприкінці XIX століття Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів та Паризькою конвенцією про охорону промислової власності були закладені основи права інтелектуальної власності.

Розвиток інформаційного суспільства обумовив необхідність юридичного закріплення, поряд з правом власності на майно та інтелектуальною власністю, права власності на інформацію, що актуалізує наукові дослідження в цій сфері.

Окремі проблеми, пов'язані із інформаційною власністю досліджуються в працях Агапова А.Б, Андрощука Г.О., Арістової І.В., Батуріна Ю.М, Баранова О.А., Бачило І.Л, Брижка В.М., Венгерова А.Б., Вінник О.М., Гаврилова Е.П., Дзери О.В., Калюжного Р.А., Копилова В.О., Кохановської О.В., Крупчана О.Д., Лопатіна В.Н., Луця В.В., Ракітова О.І., Рассолова М.М, Швеця М.Я., Шишки Р.Б., Щербини В.С., Ярочкіна В.І. та ін.

Право власності на інформацію має важливе практичне значення, перш за все для економічного розвитку держави. Поява економіки нового типу, яка отримала різноманітні назви: «інформаційна економіка», «інформаційна індустрія», «нова економіка», «економіка знань», «невагома економіка» і яка включає в себе виробництво знань, поширення інформації, створення сучасних комунікаційних систем, індустрію переробки і передачі інформації, індустрію реклами та інформаційного сервісу, довідкове та бібліотечне обслуговування, галузі, пов'язані з банківською діяльністю і страхуванням тощо, передбачає обіг інформації в комерційному обороті і т. д.

Поняття, сутність та особливості права власності на інформацію

З прийняттям Верховною Радою України Закону «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки» відбулося законодавче закріплення одного із головних пріоритетів української держави - прагнення побудувати інформаційне суспільство. У зв'язку з переходом до нового цивілізаційного етапу розвитку здійснюються заходи щодо трансформації багатьох традиційних правових, економічних, соціальних та політичних інститутів, в тому числі права власності.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про інформацію» право власності на інформацію - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження інформацією.

Інформація є об'єктом права власності громадян, організацій (юридичних осіб) і держави. Інформація може бути об'єктом права власності як у повному обсязі, так і об'єктом лише володіння, користування чи розпорядження.

Власник інформації щодо об'єктів своєї власності має право здійснювати будь-які законні дії.

Підставами виникнення права власності на інформацію є:

– створення інформації своїми силами і за свій рахунок;

– договір на створення інформації;

– договір, що містить умови переходу права власності на

– інформацію до іншої особи.

Інформація, створена кількома громадянами або юридичними особами, є колективною власністю її творців. Порядок і правила користування такою власністю визначаються договором, укладеним між співвласниками.

Інформація, створена організаціями (юридичними особами) або придбана ними іншим законним способом, є власністю цих організацій.

Інформація, створена на кошти державного бюджету, є державною власністю. Інформацію, створену на правах індивідуальної власності, може бути віднесено до державної власності у випадках передачі її на зберігання у відповідні банки даних, фонди або архіви на договірній основі.

Власник інформації має право призначати особу, яка здійснює володіння, використання і розпорядження інформацією, і визначати правила обробки інформації та доступ до неї, а також встановлювати інші умови щодо інформації.

Поиск по сайту: