 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Етапи розвитку iмунної системи
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
| Назви попередніх дисциплін | Отримані навички |
| Анатомія | Знання будови органів імунної системи |
| Гістологія | Знання гістологічної структури органів імунної системи |
| Фізіологія | Функції органів імунної системи |
| Мікробіологія, імунологія та вірусологія | Знання механізмів нормальної імунної відповіді |
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
1. Критичні періоди розвитку імунної системи дитини;
2. Основні поняття клінічної імунології;
3. Клінічні прояви недостатності Т-клітинної ланки імунітету;
4. Клінічні прояви недостатності В-клітинної ланки імунітету;
5. Клінічні прояви недостатності фагоцитозу;
6. Клінічні прояви недостатності ферментної системи комплементу;
7. Основні тести лабораторної імунодіагностики;
8. Показання до проведення імунологічних тестів I та II рівнів;
9. Загальні правила інтерпретації імунограми;
10. Норми вмісту основних показників системного клітинного та гуморального імунітету у дітей у віковому аспекті;
11. Методика дослідження лімфоїдного апарату;
12. Семіотика ураження лімфатичних вузлів. Поняття лімфаденопатія та поліаденія;
13. Кардіотимікоторакальний індекс. Методика визначення. Клінічне значення.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| Термін | Визначення |
| Імунний статус– Імунна недостатність – Імунодефіцитний стан – Дисфункції імунної системи – | стан імунної системи у даної людини в конкретний час, який характеризує різні ланки імунітету. транзиторне порушення кількісних та функціональних параметрів імунної системи, яке може проявлятися клінічними симптомами зниження резистентності організму. стійкий дефіцит одного або декількох параметрів (механізмів) імунної відповіді, який проявляє себе у чітко окреслених симптомах або синдромах, які входять до групи самостійних захворювань (класичних нозологічних форм). будь які зміни ряду показників імунної відповіді, які можуть бути проявами імунної недостатності або імунодефіцитного стану. |
4.2. Теоретичні питання до заняття.
1. Критичні періоди становлення імунної системи в дітей;
2. Механізми нормальної імунної відповіді;
3. Основні поняття клінічної імунології;
4. Основні тести лабораторної імунодіагностики.
5. Загальні правила інтерпретації імунограм
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
1. Зібрати анамнез у хворого;
2. Провести огляд та пальпацію лімфатичних вузлів, селезінки;
3. Оцінити лейкограму;
4. Оцінити імунологічні тести І-ІІ рівнів.
5. Визначити кардіо-тимікоторакальний індекс.
Зміст теми
Етапи розвитку iмунної системи
Згiдно з даними J.D. Solomon (1978), в онтогенезi людини iснують так званi критичнi перiоди становлення iмунної системи.
I критичний період - перiод новонародженостi. Органiзм дитини раптово стикається з великим масивом антигенiв і для попередження розвитку аутоагресії імунні реакції новонародженого набувають супресорної спрямованості. У цьому періоді є характерними недосконалість факторів неспецифічної резистентності, дефіцит С5 компонента комплемента, незавершеність фагоцитозу, обмежена секреція цитокінів, в тому числі інтерферонів, низька продукція Ig G, A, M, секреторного IgA, недостатність системного клітинного імунітету, наявність пасивного гуморального імунітету, який забезпечується материнськими антитiлами – Ig G, відносно високий рівень Ig E. Таким чином, для дітей першого критичного періоду є характерними слабка резистентність до умовнопатогенної, піогенної, грамнегативної мікрофлори, схильність до генералізації гнійно – запальних процесів, септичних станів, висока чутливість до вірусних інфекцій.
ІІ критичний перiод - 3-6 мiсяцiв життя. В цьому періоді спостерігається найбільше виражена гіпоімуноглобулінемія за рахунок катаболiзму материнських антитiл та низького синтезу власних, зберігаються недостатність місцевого та системного клітинного імунітету, супресорна спрямованість імунних реакцій, знижене інтерфероноутворення, дещо збільшується продукція секреторного Ig A та Ig M без збереження імунологічної пам’яті. Для дітей другого критичного періоду є характерними гіпоімуноглобулінемія, первинний характер імунної відповіді без збереження імунологічної пам’яті, що обумовлює необхідність проведення ревакцинацій при проведенні профілактичних щеплень.
ІІІ-й критичний перiод – кінець першого та 2-й рiк життя. В цей час значно розширюються контакти дитини з зовнішнім свiтом. В цьому періоді зберігаються супресорна спрямованість імунних реакцій, низьке інтерфероноутворення, зниження вмісту Ig A, G, M, недостатність місцевого та системного клітинного імунітету. В третьому критичному періоді спостерігається маніфестація аномалiй iмунiтету, збільшується частота алергічних (атопічних), інфекційних захворювань. Дiти схильнi до повторних вірусно-бактеріальних захворювань органiв дихання.
IY-й критичний перiод - 4-6 рік життя. У цьому періоді відбувається другий перехрест клiтинних елементiв кровi (знижується абсолютний вміст лімфоцитів та збільшується абсолютний вміст нейтрофілів), формується вторинна імунна відповідь (імунологічна пам’ять), підвищується імунорегуляторний індекс (зменшення супресорної спрямованості імунних реакцій), зберігається недостатність системи місцевого імунітету, дещо збільшується продукція Ig A, G, M, Е. Четвертий критичний перiод характеризується високою частотою алергічних (атопiчних) захворювань, можливим формуванням вогнищ хронічної інфекції, маніфестацією низки iмунодефiцитних, аутоімунних, iмунокомплексних захворювань.
Y-й критичний перiод - пiдлiтковий (у дiвчаток з 12-13 рокiв, у хлопчикiв з 14-15 рокiв). Пубертатний стрибок росту поєднується зi зменшенням маси лiмфоїдних органiв. Пiдвищення секрецiї статевих гормонiв (особливо андрогенiв) призводить до пригнічення клiтинної та стимуляції гуморальної ланок iмунiтету. Частота маніфестації алергічних (атопiчних) захворювань значно зменшується. П’ятий критичний період характеризується збільшенням частоти аутоімунних та лімфопроліферативних захворювань, фтизіатричної патології.
Поиск по сайту: