 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Методика дослідження лімфоїдного апарату
1. Опитування;
2. Огляд;
3. Пальпація. При пальпації лімфатичних вузлів визначають – величину (в нормі 0,3-0,5 см.), кількість (якщо в кожній групі лімфатичних вузлів пальпується не більше трьох, їх вважають поодинокими - норма, більше трьох – множинними), консистенцію (в нормі вузли м’якоеластичні), рухливість (в нормі вузли рухливі, не спаяні з оточуючими тканинами), болісність при пальпації (в нормі лімфатичні вузли безболісні).
У здорових дітей, як правило, пальпується не більше трьох груп лімфатичних вузлів. В нормі не пальпуються підборідні, понад – та підключичні, торакальні, кубітальні, підколінні лімфатичні вузли.
4. Лабораторні та інструментальні методи дослідження - мікроскопія пунктату лімфатичного вузла, УЗД, лімфографія, рентгенографія, комп’ютерна томографія, термографія та інші.
Семіотика ураження лімфатичних вузлів
Лімфаденопатія – збільшення розмірів лімфатичних вузлів, інколи зі зміною їхньої консистенції;
Поліаденія – збільшення кількості лімфатичних вузлів.
Локальна лімфаденопатія може спостерігатися при лімфаденіті, корі, краснусі, ЛОР – патології, стоматологічних захворюваннях, туберкульозі периферійних лімфатичних вузлів, лімфосаркомі.
Генералізована лімфаденопатія може мати місце при інфекційному мононуклеозі, інших вірусних інфекціях, в тому числі при СНІД, туберкульозній інтоксикації, токсоплазмозі, лейкозі, лімфогранулематозі та інших захворюваннях.
Поліаденія, інколи з лімфаденопатією, може спостерігатися у дітей з лімфатичним діатезом, при алергічних захворюваннях, туберкульозній інфекції, гельмінтозах, інвазіях найпростішими та інших захворюваннях.
Швидке збільшення лімфатичних вузлів разом із їх болючістю свідчать про запальний процес, місце розташування таких лімфатичних вузлів може вказувати на локалізацію первинного вогнища інфекції.
Кардіотимікоторакальний iндекс
Кардіотимiкоторакальний iндекс(КТТ iндекс) визначається при аналізі рентгенограми грудної клітки в прямій проекції шляхом поділу ширини кардiотимiчної тiнi (судинного пучка) в ділянці бiфуркацii трахеї (ІІІ ребро) на поперечний розмiр грудної клітки на рiвнi купола дiафрагми. Цей індекс використовують для діагностики тимомегалії.
Величина КТТ індексу при нормальному та збільшеному тимусі
| Вік | Діти без збільшення тимусу | Діти зі збільшенням тимусу | |
| І ступінь | ІІ ступінь | ||
| 1 - 6 міс. | 0,31 | 0,37 | 0,51 |
| 7 - 12 міс. | 0,28 | 0,40 | 0,50 |
| 1 - 3 роки | 0,26 | 0,38 | 0,44 |
| 4 - 6 років | 0,22 | 0,33 | 0,40 |
| 7 - 12 років | 0,20 | 0,34 |
Матеріали для самоконтролю:
А. Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, малюнки, графіки)
1. Схематично представити структуру імунної системи;
2. Схематично представити механізм нормальної імунної відповіді
Б. Задачі для самоконтролю
Задача №1.
Дитині 1 міс. Вміст Ig A в сироватці крові 1,0 Г/л
Завдання: 1. Чи є це варіантом вікової норми?
2. Назвіть найбільш часті причини підвищення рівня Ig A?
Відповідь на задачу №1:
1. Зазначений вміст Ig A в сироватці крові перевищує вікову норму
2. Внутрішньоутробне інфікування, інфекційний процес.
.
Задача №2.
Дитині 4 міс. Вміст Іg G в сироватці крові 3,0 Г/л.
Завдання:
1. Чи є це варіантом вікової норми?
2. Назвіть можливі причини гіпоімуноглобулінемії G у дітей?
Поиск по сайту: