АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

Читайте также:
  1. II. Визнання та оцінка запасів
  2. II. Визнання та первісна оцінка запасів
  3. II. Визнання та первісна оцінка нематеріальних активів
  4. II. ОЦЕНКА РАДИАЦИОННОЙ ОБСТАНОВКИ.
  5. III. Визнання та первісна оцінка основних засобів
  6. III. Оцінка після первісного визнання та переоцінка нематеріальних активів
  7. IV. Оцінка вибуття запасів
  8. VII. Переоцінка та зменшення корисності основних засобів
  9. А) Выявление и оценка химической обстановки при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах.
  10. Аналіз і оцінка комерційного ризику
  11. Аналіз та оцінка екологічної складової регіональної системи
  12. Аналіз та оцінка ефективності експортних операцій

 

Оцінка хімічної обстановки показана на ряді прикладів.

РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Розрахунково-пояснювальна записка складається зі вступу, розрахунків і пояснень до них, а також графічної частини – карти (схеми) хімічної обстановки.

У вступі до розділу пояснювальної записки необхідно розкрити значення оцінки хімічної обстановки для захисту населення, яке потрапить у зону хімічного зараження, пояснити, як визначається режим хімічного захисту та заходи для локалізації і ліквідації осередків ураження.

Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження

 

Приклади розрахунків робимо за вихідними даними варіанта "0" (Додаток. 2). Спільна для всіх варіантів ситуація полягає в тому, що на об'єкті "Б" сталося руйнування ємності СДОР. Від зруйнованої ємності на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ).

Під час аварії виникла хмара СДОР. Вона складається з повітря, зараженого внаслідок переходу в атмосферу частини СДОР із зруйнованої ємності, а також внаслідок його випаровування з площі розлиття.

Розв'язання

1.

 
 

За графіком (Додаток 3) знайдемо ступінь вертикальної стійкості повітря, якщо , швидкість вітру :

 

2. За табл. 10.3 (Додаток 5) визначимо глибину Г – поширення зони хімічного зараження (ємність, де зберігалася СДОР, не обвалована), при V= 1 м/с.

 


А оскільки швидкість вітру V=2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 10.3, знаходимо поправочний коефіцієнт,

 


тоді фактична глибина ЗХЗ становитиме: ; де Kv – поправочний коефіцієнт, який враховує швидкість вітру, тоді .

Знайдемо ширину Ш ЗХЗ з формули Ш = 0,03 Г для інверсії;

(Ш = 0,15 Гдля ізотермії; Ш = 0,8 Г для конвекції):

у нашому випадку – .

Визначимо площу ЗХЗ як площу трикутника:

.

 

Визначення часу підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L = 9 км від зони розлиття СДОР

Розв'язання

1. З табл. 10.4 (Додаток 5) для інверсії знаходимо середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря:

 

 

2. Час подолання зараженим повітрям відстані 9 км (L) знаходимо за формулою:

,

де, W – швидкість перенесення зараженого повітря; 60 – коефіцієнт переводу секунд у хвилини; L (R) – відстань від населеного пункту до місця аварії.

 

.

 

Таким чином, через 37,5 хв у населеному пункті виникне загроза ураження людей.


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)