АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Аналіз та оцінка ефективності експортних операцій

Читайте также:
  1. III етап. Перевірка господарських операцій по суті
  2. Алонж аналіз
  3. Аналіз алгоритмів
  4. Аналіз асортименту і структури продукції.
  5. АНАЛІЗ БІОСИГНАЛІВ
  6. Аналіз виконання договірних зобов'язань по відвантаженню продукції
  7. Аналіз використання виробничих потужностей
  8. Аналіз використання виробничого обладнання
  9. Аналіз використання робочого часу
  10. Аналіз витрат за економічними елементами та статтями.
  11. Аналіз витрат за економічними елементами.
  12. Аналіз витрат за статтями калькуляції.

При проведенні аналізу зовнішньоекономічної діяльності необхідно оцінити конкурентоспроможність підприємства, това­рів і послуг.

Під конкурентоспроможністю товарів і послуг слід розуміти їх спроможність витримувати порівняння з аналогічними това­рами та послугами інших виробників і продаватися у зв’язку з цим за цінами, які є не нижчими за середні ринкові.

Мета аналізу експертних операцій – виявити, які зміни від­булися в товарній структурі експорту, в розвитку нових видів експорту і його географічному напряму. Дані про експорт за роки, які підлягають аналізу, групуються за країнами і за това­рами. Для отримання інформації про зміну вартісної структури експорту за країнами і товарами складають таблицю, де за кожним рядком (країна або товар) показують суми експорту в абсолютній сумі та їх питома вага у відсотках до загального підсумку.

За товарними групами, які включають кількісно і якісно спів­вимірні товари обчислюють індекс кількісної структури за наступною формулою:

(9.1)

де – кількість товарів поточного періоду;

– ціна за товар базового періоду;

– середня ціна товарів базового періоду.

Для визначення середньої ціни використовують наступну формулу:

(9.2)

Якщо індекс кількісної структури виявиться більшим за одиницю, то це означає, що в межах товарної групи підвищи­лась частка більш дорогих товарів за рахунок зниження частки більш дешевих.

Основними критеріями раціонального використання оборот­них активів підприємства при здійсненні експортних операцій є:

- оборотність оборотних активів у кількості оборотів або у днях, яка обчислюється за формулами:

(9.3)

де Ооб. – оборотність оборотних активів у кількості оборотів;

СРТ – собівартість реалізованих товарів;

СЗ – середні залишки товарів.

(9.4)

де Одн. – оборотність оборотних активів у днях;

Д – кількість днів у періоді, що аналізується.

При прискоренні оборотності оборотних активів підпри­ємство має можливість вивільнити капітал з обороту. Розмір вивільнених (або додатково залучених) коштів у результаті змі­ни оборотності оборотних активів розраховується за наступним алгоритмом:

(9.5)

де – сума вивільнених (або додатково залучених) коштів у результаті зміни оборотності оборотних активів;

– оборотність оборотних активів у днях за звітний період;

– оборотність оборотних активів у днях за базовий період.

Слід пам’ятати, що оборот оборотних активів відбувається за схемою (рис. 9.3):

 


Рис. 9.3. Оборот коштів, авансованих в
оборотні активи підприємства

- рентабельність експорту товарів.

Ефективність експортних операцій досягається лише за умови, що прискорення оборотності поєднується з необхідним рівнем рентабельності продажу. Показник рентабельності екс­порту товарів визначається за формулою:

(9.6)

де Рпр – рентабельність продажу,

П – прибуток від реалізації товарів.

Факторний аналіз вищезазначених показників проводять од­ним із відомих Вам прийомів економічного аналізу.

Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій на підприємствах необхідно організувати облік таким чином, щоб мати можливість одержати необхідну, достовірну інформа­цію про продаж (закупівлю) в абсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов’язані з реалі­зацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав.

Визначення економічної ефективності та ефекту експортної діяльності підприємства доцільно проводити у такій послі­довності:

1. Розрахувати беззбиткову зовнішньоторговельну ціну екс­портного товару (при відомих повних витратах відповідно до базисних умов постачання).

2. Розрахувати максимально прийняті повні витрати на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні).

3. Розрахувати економічний ефект товару.

4. Розрахувати економічну ефективність експорту товару.

Під час розрахунку показників ефективності експорту необхідно враховувати наступні умови:

- ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних опе­раторів зафіксована в українській валюті;

- ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних опе­раторів зафіксована у валюті імпортера або третіх країн;

- спосіб оплати за товар – комерційний кредит.

Ефективність експорту для кожної країни розраховують, шляхом визначення показника чистих умов торгівлі (У), який визначається за формулою:

де Pxj – індекс експортних цін країни;

Pmj – індекс імпортних цін країни.

Показники ефективності визначаються по експорту Е1 та імпорту Е2 при розрахунках визначаються за формулами:

де В1 – чистий валютний виторг від експорту товарів, приве­дений до внутрішньої валюти за офіційним курсом;

З1 – повні затрати у власній валюті України на експорт про­дукції (погоджена з постачальниками відпускна вартість, збільшена на транспортні та інші витрати);

В2 – вартість реалізованої імпортної продукції вітчизняним замовникам у власній валюті України за оптовими або договірними цінами за вирахуванням транспортних та інших витрат;

З2 – повні валютні затрати на імпорт продукції, приведені до внутрішньої валюти за офіційним курсом із урахуванням транспортних і накладних витрат.

Для характеристики роботи фірми визначають показники по просроченню постачань товарів ( ) за звітний та попередній роки за формулою:

де – сума контрактів, просрочених протягом року;

– сума контрактів, яка підлягає виконанню за рік.

Рівень накладних витрат (РНВ) за експортними операціями можна розрахувати за формулою:

де – накладні витрати по експорту;

– сума реалізованих товарів по експорту за собівартістю (таблиця 9.1).

Таблиця 9.1

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)