|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Відображення в обліку самостійних операцій
Продовж. табл. 7.7
5. Особливості обліку на підприємствах, створених за Іноземними інвестиціями визнаються цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. З метою залучення і сприяння іноземним інвестиціям на території України створений ряд спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ). Спеціальні (вільні) економічні зони – це частина території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності і порядок застосування і дії законодавства України. На території СЕЗ вводяться пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних й іноземних юридичних та фізичних осіб. Іноземними інвесторами в Україні можуть бути: - юридичні особи, створені згідно із законодавством, відмінним від законодавства України; - фізичні особи – іноземці і особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України; - міжнародні урядові й неурядові організації; - інші держави; - інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, визначені законом. Найбільш поширеними видами іноземних інвестицій є: - іноземна валюта першої групи Класифікатора; - валюта України – при реінвестиціях в об’єкт первинного інвестування або в які-небудь інші об’єкти інвестування; - рухоме і нерухоме майно і пов’язані з ним майнові права; - цінні папери, а також корпоративні права, виражені в конвертованій валюті; - грошові вимоги і права на вимоги виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першорядними банками і мають вартість у конвертованій валюті; - інші права інтелектуальної власності, вартість яких в конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговими звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, в тому числі легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау і т. п.; - права на здійснення господарської діяльності, в тому числі права на користування надрами і використання природних ресурсів, надані відповідно до законодавства або договорів. Оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в іноземній конвертованій валюті і в гривнях, за згодою сторін, на підставі цін міжнародних ринків або ринку України. При цьому перерахунок сум в іноземній валюті в гривні здійснюється за курсом, встановленим НБУ. Іноземні інвестиції здійснюються в таких формах: - участі в господарських організаціях, що створюються спільно з резидентами України, або придбання частки в діючих господарських організаціях; - створення іноземних підприємств на території України, філій або інших структурних підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств; - придбання безпосередньо нерухомого або рухомого майна, не забороненого законами України, або придбання акцій чи інших цінних паперів; - придбання самостійно або за участю громадян чи вітчизняних юридичних осіб прав користування землею і використання природних ресурсів на території України; - господарської діяльності на підставі договорів про розподіл продукції; - придбання інших майнових прав; - спільної діяльності на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України без створення юридичної особи. Допускається інвестування і в інших формах. Юридичні особи (постійні представництва) всіх форм власності і видів економічної діяльності, які в звітному періоді або раніше одержали іноземні інвестиції і мають пов’язані з цим зобов’язання перед нерезидентами, щокварталу подають органам державної статистики за своїм місцем знаходження звіт формою № 10-вез «Звіт про іноземні інвестиції до України», затверджений наказом Держкомстату України від 15.10.2003 р. № 343. Слід зазначити, що на території України відносно іноземних інвестицій встановлюється національний режим інвестиційної діяльності, за винятком, передбаченими законодавством України і міжнародними договорами України. Національний режим означає, що в іноземних суб’єктів господарської діяльності обсяг прав і обов’язків не менше, ніж у суб’єктів господарської діяльності України. Залежно від обсягу участі іноземного інвестора підприємства можна розділити на види (рис. 7.3).
Основними етапами внесення іноземної інвестиції до статутного фонду підприємства є: - оформлення засновницьких документів (змін до засновницьких документів); - фактичне здійснення іноземної інвестиції; - державна реєстрація іноземної інвестиції. Для створення і реєстрації підприємства з іноземною інвестицією (іноземного підприємства) подаються такі документи: - реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи; - копія рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи (протокол зборів учасників (акціонерів), або рішення власника для приватного підприємства або рішення одного учасника (акціонера) в суспільстві з одним учасником (акціонером); - два примірники засновницьких документів устав; - документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження; - документ, що підтверджує внесення засновниками внеску до статутного фонду юридичної особи; - документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. Придбання корпоративних прав іноземним інвестором може здійснюватися також на підставі договорів, що передбачають перехід права власності (купівлі-продажу, міни і т. п.). Як правило, у зв’язку з цим виникає необхідність внесення змін у засновницькі документи підприємства. У бухгалтерському обліку існують наступні особливості обліку отримання інвестицій в іноземній валюті: - облік статутного капіталу починається з дати державної реєстрації підприємства; - статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями формується за курсом, зафіксованим в засновницькому договорі; - урахуванні розмір статутного капіталу підлягає оцінці в грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату здійснення операцій і не підлягає подальшому перерахунку у зв’язку зі зміною курсу іноземних валют; - датою виникнення заборгованості іноземних інвесторів є дата підписання засновницького договору. Внески до статутного фонду засновником-нерезидентом можуть здійснюватися шляхом внесення до статутного фонду основних засобів (нематеріальних активів, запасів), а також шляхом перерахування валютних коштів на рахунок підприємства. Особливу увагу при цьому слід приділити перерахунку заборгованості засновників-нерезидентів по внесках до статутного фонду у зв’язку зі зміною валютного курсу. У бухгалтерському обліку заборгованість засновників може мати різний характер: 1) у випадку якщо очікується внесення до статутного фонду основних засобів (нематеріальних активів, запасів), заборгованість засновників відноситься до немонетарної, і отже, перерахунку не підлягає; 2) у випадку якщо очікується отримання на рахунок підприємства валютних засобів, заборгованість відноситься до монетарних статей і підлягає перерахунку як на дату балансу, так і на дату здійснення розрахунків засновником-нерезидентом. Оскільки внесок у статутний капітал пов’язаний з інвестиційною діяльністю, курсова різниця внаслідок перерахунку відображається у складі доходів та витрат від неопераційної курсової різниці таким чином: - Дебет 46 «Неоплачений капітал» Кредит 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці»; - Дебет 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць» Кредит 46 «Неоплачений капітал». Розглянемо приклад відображення операцій по внесенню іноземним інвестором інвестицій до статутного капіталу. Приклад 7.5. Розмір статутного фонду підприємства визначений у розмірі 10 000 дол. США (при курсі НБУ 8,4 грн за дол. США). При цьому внесок до статутного фонду повинен здійснитися грошовими коштами (курс НБУ в момент фактичного внесення грошових коштів склав 8,2 грн за дол. США). Відобразити ці операції в бухгалтерському обліку (таблиця 7.8). Таблиця 7.8 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |