АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Бухгалтерський облік закупівель імпортних товарів

Читайте также:
  1. V. КЛІНІЧНА ТА ДИСПАНСЕРНА КАТЕГОРІЯ ОБЛІКУ ХВОРОГО
  2. Аналіз та оцінка ефективності імпортних операцій
  3. Аналітичний та інвентарний облік основних засобів
  4. Бухгалтерія - це самостійний структурний підрозділю апарату управління (служба, відділ), який веде бухгалтерський облік діяльності бюджетної установи.
  5. Бухгалтерський облік
  6. Бухгалтерський облік бартерних операцій
  7. Бухгалтерський облік бланків цінних паперів
  8. Бухгалтерський облік облігацій
  9. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК СТИПЕНДІЙ
  10. Бухгалтерські проведення з обліку надходження основних засобів
  11. Бухгалтерські проведення обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами

На імпортні товари, що реалізуються за готівку, до облікової вартості включаються товарна націнка в сумі торгової надбавки підприємства-імпортера, податок на додану вартість, сплачений при розмитненні, і податок на додану вартість на торгову націнку.

У конкретних випадках, встановлених законодавством Украї­ни, можуть бути застосовані звільнення і пільги в оплаті зазначених платежів.

З огляду на обов’язковості застосування в повному обсязі заходів митно-тарифного регулювання до товарів, що розмі­щуються під митний режим імпорту, можна стверджувати, що розміщення товарів під даний режим є однією із найдорожчих процедур для імпортерів.

Що ж стосується звільнень і пільг у оплаті ввізного мита, так само як і інших податках зборів, то в кожному конкретному випадку необхідно керуватися законодавчими і нормативно-правовими актами, що регулюють ввезення і митне оформлення товарів.

Щодо податку на додану вартість, то пунктом 11.5 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлено, що платники податку при ввезенні това­рів в Україну можуть за власним бажанням надавати митному органу простий вексель на суму податкового зобов’язання (податковий вексель).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.97 р. №1104, податковий вексель може бути виданий тіль­ки підприємству, яке відповідає всім наведеним нижче вимогам:

- є платником податку на додану вартість (стаття 2 Закону «Про податок на додану вартість»);

- зареєстровано як платник податку на додану вартість (стаття 9 зазначеного закону) і внесено до Реєстру платників податку на додану вартість;

- має індивідуальний податковий номер, присвоєний як платникові податку на додану вартість;

- має право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету за результатами попереднього звітного періоду, якщо така заборгованість з відшкодування цього податку не погашена на день видачі податкового векселя;

- здійснює ввезення товарів по прямих договорах для власних виробничих потреб.

Розміщення товарів під митний режим імпорту, відповідно до статті 189 Митного кодексу України, передбачає обов’язкове дотримання заходів нетарифного регулювання та інших обме­жень, передбачених законодавством. Товари, які розміщуються під режим імпорту, можуть підлягати ліцензуванню, підставою для їх митного оформлення може бути сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката; товари можуть підлягати різного роду кількісним обмеженням тощо.



При розміщенні товарів під митний режим імпорту застосо­вується вантажна митна декларація типу 1М40. З урахуван­ням особливостей реалізації певної зовнішньоекономічної операції в практиці використовуються також деякі інші типи вантажних митних декларацій.

Облік імпортних товарів має ряд особливостей, до яких належать:

- приймання товарів з обов’язковою участю експерта Торговельно-промислової палати України із складанням акта приймання і акта експертизи;

- обов’язкове декларування імпортних операцій при перетині митної території України;

- у випадку, якщо перша подія є отримання товарів, товар відображається в обліку за курсом НБУ на дату складання ван­тажної митної декларації, а не на дату оприбуткування товарів;

- необхідність окремого обліку імпортних товарів і роз­рахунків за їх придбанням;

- організація аналітичного обліку за найменуваннями, кількістю товарів, облікових партіях,

- у випадку, якщо першою подією є отримання авансу, то вартість імпортованих товарів буде визначатися за курсом НБУ на дату авансу.

Синтетичний облік імпортних товарів ведеться на рахунку 28 «Товари».

Імпортні товари відображаються в обліку з моменту їх одержання за купівельними або продажними цінами залежно від місця їх зберігання, тобто за обліковими цінами.

Облікова ціна на один і той самий товар може бути різною залежно від умов поставок і місця розташування товару. Так, на умовах поставки «франко-завод» початковою обліковою ціною буде контрактна ціна постачальника за акцептованими рахун­ками-фактурами. При перетині митного кордону України або при прийманні товару на складі покупця облікова ціна на цей товар буде збільшена на суму накладних витрат, понесених за кордоном, і на суму сплачених зборів, мита і податків.

Товари, у тому числі імпортовані з-за меж митної території України, є запасами, оскільки вони відповідають усім критеріям цієї категорії активів. З огляду на це, їх оцінка та облік здійс­нюються відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси», тобто оціню­ються та зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає:

- вартість товару, що зазначена у документах на відванта­ження у постачальника;

- витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування;

- суми ввізного мита та митних зборів;

- суми непрямих податків, які не відшкодовуються підпри­ємством;

- інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням запа­сів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для викорис­тання в запланованих цілях. Це прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку та підвищення якісних і технічних характеристик запасів.

Таким чином, повна імпортна вартість товару складається з його контрактної вартості, накладних витрат, сплачених в іноземній валюті, сплаченого мита, зборів і податків при розмитненні вантажу.

При формуванні первісної вартості імпортних товарів на рахунок 281 «Товари на складі»буде відноситись їх митна вар­тість, тобто контрактна вартість, перерахована за курсом НБУ на дату ввезення. З набуттям чинності П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», порядок формування облікової вартості імпортних товарів зберігається за умов, що надходження товарів передуватиме їх оплаті. Однак, коли за імпортні товари буде пе­рераховано аванс в іноземній валюті, то їх облікова вартість буде іншою, ніж митна вартість, зазначена у вантажній митній декларації, яка визначається шляхом перерахунку в гривні за курсом НБУ на дату сплати авансу.

Для розрахунку з іноземними постачальниками за придбані товари використовується пасивний рахунок 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками». Облік за цим рахунком необхід­но вести паралельно в національній та іноземній валюті. За умов наступної оплати імпортної поставки грошовими коштами цей рахунок ємонетарною статтею, у зв’язку з чим слід пам’ятати про необхідність визначення в бухгалтерському обліку курсової різниці:

- зростання курсу іноземної валюти. Курсова різниця відображається на рахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці»;

- зменшення курсу іноземної валюти. Курсова різниця відображається на рахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці».

У кінці звітного місяця курсові різниці відображаються у складі фінансових результатів на рахунку 791 «Результат основної діяльності».

Для розрахунків з іноземними контрагентами за придбані необоротні активи доцільно використовувати рахунок 685 «Роз­рахунки з іншими кредиторами»,облік на якому ведеться анало­гічно до попереднього випадку.

Але курсова різниця при такій заборгованості, що буде погашатись іноземною валютою або її еквівалентами, відобра­жається:

- на рахунку 974 «Втрати від не операційних курсових різниць»;

- на рахунку 744 «Дохід від не операційної курсової різниці».

Аналітичний облік розрахунків з імпортних операцій реко­мендується здійснювати в розрізі країн, а всередині їх – в розрізі постачальників, номерів контрактів та документів (рахунків) до сплати.

Аналітичний облік імпортних поставок ведеться за місцями зберігання і обліковими (товарними) партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги: характер товару, можливість зберігання партії в процесі перевезення, перевалки, зберігання вантажу. Якщо з іноземним постачальником є домовленість про пред’явлення рахунку на кожну транспортну партію, то за облікову партію приймається партія, оформлена одним рахун­ком постачальника.

Таким чином:

1) у бухгалтерському обліку необхідно чітко відстежувати суми іноземної валюти, перераховані у вигляді авансів, і відокремлювати їх від проведення наступної оплати. Для цього використовується рахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами»;

2) собівартість товарів визначається, виходячи з курсу валюти на дату сплати авансу;

3) первина або початкова вартість товарів бере участь в обліку приросту (убутку) ТМЦ після їх оприбуткування на баланс. Це може мати позитивні наслідки, оскільки за дозволені для поставки товарів за імпортом 90 днів курс валюти може зростати;

4) для того, щоб не вийшло бухгалтерського розриву між вартістю ТМЦ, що оприбутковуються, і відображенням заборго­ваності щодо них, на кожну дату балансу, немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких на баланс пов’язано з операцією в іноземній валюті, відобра­жаються за валютним курсом на дату здійснення операції. Отже, на відміну від монетарних статей, дебіторська заборгованість у валюті, що утворилася в результаті здійснення передоплати за товари (роботи, послуги) на дату балансу відображається за курсом, що діяв на момент перерахування авансу;

5) бухгалтерські первинні документи не відповідають запи­сам за рахунками. Так у вантажній митній декларації відобра­жається вартість товарів за курсом НБУ на дату оформлення і ПДВ розраховується саме виходячи з цієї вартості.

Порядок формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», яке затверджено наказом Міністерства Фінансів Украї­ни від 10.08.2000 р. № 193. Для того щоб визначити критерій оцінки в бухгалтерському обліку статті балансу, необхідно знати, монетарна ця стаття чи ні.

Відповідно до пп. 7.3.2 Закону про прибуток: «Витрати, нара­ховані платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв’язку придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат цього платника податку, визначається у сумі, яка повинна бути рівна балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної відповідно положенням підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не може бути перера­хована у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду».

Існує два варіанти здійснення імпортних операцій:

1 варіант.Надходження товарів, а потім здійснення розра­хунків з нерезидентом.

Під час надходження товарів виникають валові витрати, виходячи з курсу НБУ, який діє на день імпортування товарів (робіт, послуг). Під час здійснення розрахунків за імпортні това­ри (роботи, послуги), слід порівняти раніше відображені валові витрати з балансовою вартістю перерахованої валюти. Якщо раніше визначені витрати більші, ніж балансова вартість перера­хованої іноземної валюти, то необхідно зменшити валові витрати. І навпаки, коли результат протилежний, то необхідно збільшити валові витрати.

Якщо кредиторська заборгованість не погашається до кінця звітного періоду, то з метою податкового обліку вона не переоцінюється.

У бухгалтерському обліку кредиторська заборгованість – це монетарна стаття у нашому випадку, тому курсові різниці, які виникають на кінець звітного місяця, під час її погашення враховуються і відображаються на відповідних рахунках.

2 варіант.Авансові внески нерезиденту передують над­ходженню товарної продукції.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» пп. 11.2.3, датою збільшення валових витрат під час купівлі товарів у нерезидента є дата фактичного отримання таких активів. Під час перерахування авансу нерезидентові у підприємства не виникають валові витрати.

Під час надходження товарів, раніше оплачених, підпри­ємство має показати валові витрати.

У бухгалтерському обліку балансова вартість товарів відпо­відає балансовій вартості іноземної валюти, яка була перерахо­вана нерезиденту авансом. При цьому дебіторська заборгова­ність з перерахованого авансу не переоцінюється ні на кінець звітного місяця, ні на момент її погашення. Таким чином, перерахований аванс нерезиденту це немонетарна стаття обліку.

Розглянемо приклад відображення операцій з придбання імпортних товарів.

Приклад 4.1.Підприємство імпортувало товар вартістю 1 000 дол. США. На митниці були сплачені:

- ПДВ – 20 %;

- мито – 2 %;

- митний збір – 0,2 %.

На момент оформлення вантажної митної декларації курс НБУ склав 8,3 грн за долар США. На кінець кварталу курс НБУ склав 8,4 грн за долар США. Товар сплачений в наступному кварталі, при цьому курс НБУ дорівнював 8,35 грн за долар США.

Відобразимо ці події в бухгалтерському обліку (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)