Переваги та недоліки здійснення бартерної операції

При віднесенні операції до бартерної слід враховувати її характерні особливості:

- разовий характер;

- участь двох сторін;

- оформлення угоди одним контрактом;

- визначення кінцевої специфікації і обсягу угоди до підписання контракту;

- термін розрахунків не повинен перевищувати 90 днів. Продовження зазначеного терміну бартерної операції можливо при отриманні суб’єктом зовнішньоекономічного разового індивідуального дозволу ліцензійної комісії при Головному управлінні з питань зовнішньої торгівлі;

- на кількість товарів, що обмінюються, не впливає зміна цін на світовому ринку.

При укладенні бартерного договору слід чітко визначити номенклатуру зустрічних постачань, а також збалансувати за вартістю експортну й імпортну частини угоди. Визначення сто­рін у бартерному контракті відрізняється тим, що кожна з них одночасно є і продавцем, і покупцем. Тому в контракті вказу­ється тільки назва фірми.

Ціни бартерного контракту узгоджуються на однакових базисних умовах поставок, а потім до них робляться поправки, що враховують реальні витрати, пов’язані з процесом поставок. Загальна сума контракту підраховується сторонами після вне­сення до ціни поправок, що враховують базисні умови, а обсяги взаємних поставок коригуються таким чином, щоб їхні вартості були однакові. Мито, податки та збори кожна з сторін контракту сплачує в своїй країні самостійно без будь-яких взаємних розрахунків.

Порядок пред’явлення претензій за строками поставок, за кількістю, номенклатурою та якістю товарів, а також методи підрахунку збитків та штрафних санкцій за неналежне виконан­ня сторонами зобов’язань по бартерному контракту аналогічні тим, які були викладені для контрактів купівлі-продажу. Бар­терні контракти можуть містити узгоджені сторонами умови, які передбачають, що відшкодування доведених збитків та виплата нарахованих штрафних санкцій здійснюється в грошовій формі. Якщо такі умови в бартерному контракті відсутні, то у відно­шенні сторін можуть виникнути різні ситуації.

У тому випадку, коли претензії пред’явлені фірмі, яка пер­шою доставила товари, інша сторона за умовами контракту може:

- зменшити вартісний обсяг своєї поставки на величину узгоджених збитків та нарахованих штрафів;

- зменшити вартісний обсяг своєї поставки на вартість недоплачених товарів;

- зменшити вартісний обсяг своєї поставки на узгоджений розмір уцінки отриманого неякісного товару;

- призупинити або відмовитися від виконання своїх зобов’язань, якщо очевидно, що перший постачальник не в змозі виконати прийняті на себе зобов’язання, та вимагати відшко­дування збитків.

Більш складним є стан першого постачальника, який виконав свої зобов’язання і зіткнувся з тим, що другий постачальник не тільки запізнився з поставкою, але і відвантажив товар, який не відповідає передбаченим в контракті характеристикам. Вимога поставити товар для покриття понесених збитків часто є без­глуздою. Це найбільш типова ситуація, яка трапляється при бартерному обміні. На жаль, достатньо ефективного виходу із такої ситуації не передбачено.

Однією з проблем бартерних угод є вартісна оцінка товарів. На окремі товари контрактні ціни визначаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності відповідно до індикативних цін.

Індикативні ціни – це ціни на товар, що склалися або скла­даються на відповідний товар на ринку експортера або імпор­тера на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов постачання і умов здійснення розрахунків, визначених відповідно до законодавства України.

Індикативні ціни можуть встановлюватися на товари:

1) відносно експорту яких застосовані антидемпінгові заходи або розпочаті антидемпінгове розслідування або процедури в Україні або за її межами;

2) відносно яких застосовуються спеціальні імпортні проце­дури (це стосується міжнародних торгів);

3) щодо експорту яких встановлений режим квотування, ліцензування;

4) щодо експорту яких встановлені спеціальні режими;

5) експорт яких здійснюється у порядку застосування анти­монопольних заходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

6) в інших випадках, пов’язаних з виконанням міжнародних зобов’язань України.

Негативною стороною бартерної угоди є суб’єктивне зани­ження оцінки експортованих товарів і збільшення оцінки імпортованих товарів з метою накопичення іноземної валюти в закордонних банках. Для усунення цих антидемпінгових операцій, виручка від реалізації продукції в межах бартерної операції з метою оподаткування визначається, виходячи із зви­чайних цін на таку продукцію на дату проходження митного контролю товару, що експортується.

Звичайна ціна на продукцію – це ціна, не нижча за серед­ньозважену ціну реалізації аналогічної продукції за будь-якими іншими угодами купівлі-продажу, що укладені з будь-якою стороною протягом 30 календарних днів перед датою реалізації.

Звичайну ціну визначає як ціну реалізації товарів (робіт, послуг) продавець, включаючи суму нарахованих (сплачених) відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, не пов’язаним з продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності.

При цьому обсяги реалізації аналогічної продукції протягом вказаного терміну повинні бути більші, ніж на 20 % обсягів реалізації в межах бартерної операції. В інших випадках зви­чайна ціна повинна бути на рівні фактичної собівартості про­дукції, що відпускається за бартером.

Індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх для податкових або митних цілей установ­люються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визна­ченому ним порядку. Отже, звичайна ціна – це ціна, що склалася на певний момент часу, на конкретний вид товарів (робіт, послуг) виходячи з ринкової кон’юнктури.

На товари, для яких установлено індикативні ціни, звичайні ціни встановлюються на рівні індикативних.

Що стосується визначення звичайних цін на товари, до яких не застосовуються індикативні ціни, то в цьому випадку необхідно користуватися довідковими цінами, що публікуються, залежно від характеру бартерної операції: при внутрішньо­українському обміні – в довіднику Державного комітету статис­тики України «Середні ціни та індекси», при міжнародному – в бюлетені Держзовнішінформу «Огляд цін українського і світо­вого товарного ринків». Якщо в зазначених виданнях немає необхідної інформації, то можна скористатися біржовими дани­ми, даними з прайс-листів різних фірм тощо.

При митному оформленні товарів, що експортуються за бар­терними контрактами, слід враховувати наступну особливість – у вантажній митній декларації у графі 24 «Характер угоди» проставляється код «51» (переміщення товарів у порядку пря­мого товарообміну (бартерна угода).

Підприємства, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом п’яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа повідомити про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг):

- органи державної митної служби України (якщо імпор­туються або експортуються за даним договором товари);

- органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги).

Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені в розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день простро­чення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищу­вати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Органи державної митної служби України здійснюють конт­роль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором та інформують органи державної податкової служби про порушення строків надходження товарів.

У випадку, якщо нерезидент замість постачання імпортної частини контракту виконує свої зобов’язання шляхом перера­хування грошових коштів на рахунок резидента – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, підставою для зняття угоди з митного контролю є:

1) банківські документи, що підтверджують надходження коштів на рахунок резидента в сумі, еквівалентній вартості продукції, яка не була поставлена за контрактом;

2) копії додаткових угод, що змінюють характер угоди.

Датою виникнення податкових зобов’язань при здійсненні бартерних операцій з нерезидентами є дата оформлення екс­портної вантажної митної декларації, що підтверджує вивіз то­варів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (надання послуг) нере­зиденту.

Датою збільшення валових витрат вважається дата, на яку припадає будь-яка з дій, що відбулася раніше:

- або дата списання коштів в оплату за товари (роботи, послуги);

- або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Оскільки при бартерних операціях грошові кошти не перера­ховуються, валові витрати виникають за датою оприбуткування товару, а для робіт (послуг) – за датою підписання акта, що підтверджує факт отримання їх результатів.

Податковий облік розрахунків в інвалюті здійснюється в загальноприйнятому порядку, тобто відповідно до п. 7.3 Закону про прибуток як для експортних та імпортних операцій.

При експорті матеріальних цінностей за межі митної тери­торії України шляхом бартерних операцій сума податку на до­дану вартість, сплачена при придбанні сировини, матеріалів, інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів відобра­жається по дебету відповідних рахунків обліку запасів, товарів і не відноситься до складу податкового кредиту. Таким чином, діє механізм сторнування податкового кредиту, сплаченого при придбанні товарів, які експортуються за бартерними угодами.

Поиск по сайту: