Поняття операцій з давальницькою сировиною та особливості їх оформлення

Давальницька сировина – це сировина, матеріали, напівфаб­рикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземними замовниками (чи закуплені іно­земними замовниками за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції з наступним поверненням усієї готової продукції або її частини до країни власника (чи реалі­зацією в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни. Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої виготовлено цю продукцію, ввезена інозем­ним замовником на митну територію України чи закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні.

Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.

Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоеконо­мічних відносинах – це операція з переробки, збагачення чи використання (давальницької сировини) незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів (операцій з переробки цієї сировини), вивезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, у яких сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, стано­вить не менше 20 % загальної вартості готової продукції.

Замовник – це суб’єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину.

Виконавець – це суб’єкт господарської діяльності, який здійснює переробку, збагачення, використання давальницької сировини.

Готова продукція – це продукція (товар), вироблена з вико­ристанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків з її переробки) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.

Законодавством передбачені операції з переробки даваль­ницької сировини в різних митних режимах:

- ввезення давальницької сировини на митну територію України з метою отримання готової продукції;

- придбання за іноземну валюту іноземним замовником давальницької сировини на території України з метою вироб­ництва готової продукції;

- вивезення українським замовником давальницької сирови­ни за межі митної території України з метою отримання готової продукції.

При експорті/імпорті давальницької сировини готова продук­ція залежно від умов контракту може бути:

- ввезена на митну територію країни замовника в повному обсязі;

- ввезена на митну територію країни замовника окрім частини, використаної для проведення взаємозаліку між вико­навцем і замовником;

- реалізована за межі митної території країни-замовника.

Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками єдиного митного тарифу України, податками та збо­рами, що справляються у разі ввезення товарів.

Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) проводиться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя державної податкової інспекції за місцезнаходженням виконавця з терміном платежу, що дорівнює терміну здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. Сума, обумовлена векселем, визначається у валюті контракту на переробку давальницької сировини.

У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, перед­баченому у контракті, за межі митної території України у період, що не перевищує 90 календарних днів або в інші офі­ційно дозволені терміни, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової про­дукції, передбаченого умовами контракту, за межі митної території України, якщо український виконавець документально підтвердить оплату ввізного мита, податків та зборів, які повин­ні бути сплачені при ввезенні в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію.

Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вар­тості давальницької сировини, що перераховується у валюті України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день платежу за векселем.

Готова продукція, що виготовлена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на територію України, і вивозиться з митної території України, не обкладається вивіз­ним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), які справляються при експорті товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування.

За частину давальницької сировини або готової продукції, отриманої як оплату за виконану роботу, український виконавець сплачує ввізне мито, податки та збори, що справ­ляються при бартерних операціях.

Давальницька сировина може закуповуватися іноземним замовником на митній території України у суб’єктів підпри­ємницької діяльності України за іноземну валюту.

Контрактна вартість готової продукції, яка підлягає ввезенню на митну територію України, має бути не меншою від митної вартості давальницької сировини.

У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції у повному обсязі у період, на який надається відстрочка платежу, вексель погашається і вивізне мито, податки, збори (крім митних зборів) не справляються.

Зовнішньоекономічні операції з вивезеною давальницькою сировиною здійснюються з метою її переробки іноземним вико­навцем на продукцію (товари) за умовами складеного договору (контракту).

Зовнішньоекономічний контракт на переробку давальницької сировини повинен визначати:

- обов’язки сторін контракту;

- взаємозв’язок між виконавцями і визначення підпри­ємства, яке відвантажуватиме готову продукцію;

- порядок взаємозаліків за проведену операцію і подальші дії виконавця з готовою продукцією;

- залогову вартість давальницької сировини;

- контрактну вартість готової продукції;

- розрахунок виходу готової продукції у результаті переробки давальницької сировини;

- марку і сорт продукції;

- умови повернення готової продукції;

- наявність технологічної схеми переробки.

Переміщення через митну територію України давальницької сировини і готової продукції підлягає обов’язковому деклару­ванню на митниці.

Оприбуткування, зберігання і витрата давальницької сирови­ни здійснюються на підставі наступних супровідних документів:

- транспортних документів;

- сертифікатів якості;

- специфікації;

- страхового поліса;

- технічної документації на продукцію технічного призна­чення (техпаспорт, інструкція із збирання і монтажу, наладки і експлуатації);

- технологічна схема переробки давальницької сировини;

- інші документи, передбачені контрактом;

- картки складського обліку матеріалів (М-12);

- акт про витрату давальницьких матеріалів (М-23).

Операції з давальницькою сировиною в обов’язковому по­рядку необхідно ставити на контроль в митному органі.

За необхідності, на запит митних органів або податкових адміністрацій, визначення операцій як операцій з давальниць­кою сировиною, здійснює Міністерство економіки України на підставі акта експертизи, виданого Торговельно-промисловою палатою України або регіональними торговельно-промисловими палатами, які мають право зробити такий висновок.

Поиск по сайту: