Визначення митних зборів та вартості запасів

Мета митного оформлення товарів – посвідчення відомостей, одержаних при митному контролі товарів.

Процедура здійснення митного контролю і митного оформ­лення товарів з використанням вантажної митної декларації складається з трьох етапів.

Перший етап – оформлення вантажної митної декларації.

Посадовці митного органу проводять:

- звірення відповідності даних, внесених декларантом у графи вантажної митної декларації з даними, що містяться в документах, які подані разом з нею;

- перевірку наявності всіх документів, вказаних в реєстрі.

За відсутності будь-яких претензій митні органи здійснюють прийом вантажної митної декларації до оформлення шляхом проставлення відмітки штампу «Під митним контролем» на всіх її аркушах, а також присвоюють вантажній митній декларації реєстраційний номер.

- звірення даних електронної копії вантажної митної декла­рації з даними вантажної митної декларації на паперових носіях;

- перевірку відповідності товарної номенклатури Митному тарифу України при класифікації товарів, тобто перевіряється правильність визначення кодів товарів;

- перевірку правильності визначення декларантом митної вартості товарів;

- перевірку правильності нарахування податків і зборів, а також контроль за надходженням грошових коштів;

- перевірку відповідності даних про товари, вказані у ван­тажній митній декларації, даним, вказаним у дозвільних доку­ментах уповноважених держорганів;

- підготовку запиту в митну лабораторію за необхідності проведення лабораторних досліджень.

Другий етап митного оформлення –на даному етапі мит­ним органом ухвалюється рішення про необхідність проведення митного огляду. У разі ухвалення позитивного рішення огляд здійснюється у присутності власника і декларанта. За наслідка­ми огляду складається акт про проведення митного огляду товарів.

Третій етап митного оформлення –на даному етапі вико­нується нарахування і стягнення збору за митне оформлення товарів і завершується проходження митного оформлення.

Ключовим моментом процедури митного оформлення това­рів, що імпортуються, є встановлення митної вартості товару.

Найчастіше у міжнародних угодах застосовується поняття світової ціни.

Під світовими цінами розуміють ціни великих комерційних угод, які укладаються в найголовніших центрах світової торгів­лі, що передбачають окремі, не пов’язані експортні та імпортні операції. При цьому платежі мають здійснюватись у вільно­конвертованій валюті.

Крім світових цін, розрізняють наступні види: довідкові ціни, розрахункові ціни, ціни статистики зовнішньої торгівлі, біржові котирування, ціни аукціонів, ціни фактичних угод і контрактів.

Якщо за контрактом надходять товари різної кількості й асортименту, то ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного виду, сорту, марки. У таких випадках ціни на товари вказуються в додатках до контракту – специфікаціях. При постачаннях комплектного устаткування в специфікаціях вказу­ється ціна на кожний комплектуючий виріб.

Загострення конкуренції на світовому ринку змушує держави обмежувати імпорт у країну товарів за цінами нижче світових. Вони вводять різні антидемпінгові мита, що підвищують вартість імпорту, і можуть через свої антидемпінгові органи змусити експортера підвищити ціну на товар. В Україні однією з умов виходу на зовнішній ринок є відповідність контрактних цін індикативним цінам. Перелік товарів, на які встановлюються індикативні ціни, погоджується в установленому порядку і затверджується наказом Міністерства економіки України.

Індикативні ціни – ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту (імпорту) на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов постачання та умов здійснення розрахунків, визначених згідно із законодавством України, а також якісних показників товару, які затверджено Міністер­ством економіки України.

Якщо по сировинних товарах світову ціну визначають основ­ні країни-постачальники, то стосовно готових виробів й устатку­вань вирішальну роль відіграють провідні фірми, що вироб­ляють й експортують визначені типи й види виробів.

Встановлення ціни зовнішньоекономічного контракту є дуже відповідальним моментом здійснення зовнішньоекономічних операцій.

При встановленні ціни товару в контракті визначаються одиниці виміру, за якими встановлюється ціна, базис ціни, спосіб визначення і фіксації ціни, рівень ціни.

За способом фіксації розрізняють ціни:

- тверді;

- періодично тверді;

- рухливі;

- плаваючі ціни.

При імпорті товарів слід розрізняти їх контрактну, фактурну, митну та облікову вартість.

Контрактна вартість – це продажна вартість експортних товарів у валюті контракту відповідно до базисних умов поставки.

Фактурна вартість – це вартість, яка фактично оплачена або підлягає оплаті, або має бути компенсована зустрічним над­ходженням товарів, і яка вказується в рахунку-фактурі, відповід­но до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу.

Фактурна вартість відображається у вантажній митній декла­рації в іноземній та національній валюті за курсом НБУ на дату її подання до митного органу.

При розрахунку витрат на транспортування до митниці України, якщо вони відповідно до умови постачання не були включені у вартість товару при доставці на безоплатній основі чи за допомогою транспортних засобів покупця, повинні вико­ристовуватися дані бухгалтерського обліку за калькуляцією транспортних витрат із включенням усіх необхідних статей чи елементів витрат. Якщо декларація заповнюється на товари декількох видів, то витрати на транспортування розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно їхньої ваги.

У тому випадку, якщо витрати на перевезення даним видом транспорту відсутні, у митну вартість включається сума, розра­хована виходячи з діючих на момент транспортування вантажу тарифів на перевезення вантажів відповідним видом транспорту.

З метою нарахування митних платежів, а також для визна­чення вартості товарів, включаючи нарахування штрафів і засто­сування санкцій за порушення митних правил, а також з метою митної статистики має бути визначена митна вартість товарів.

Митна вартість – вартість товару, яка визначається відпо­відно до положення Закону України «Про єдиний митний тариф» і використовується винятково з метою митного оподат­кування товарів і ведення митної статистики.

Митна вартість імпортного товару – це фактурна вартість товару, визначена в національній валюті шляхом перерахунку суми в іноземній валюті за курсом НБУ на дату імпорту.

При визначенні митної вартості в розрахунок береться вартість товарів з урахуванням витрат на його транспортування до митного кордону України.

До митної вартості товару включають ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі іноземного контрагента, а також такі фак­тичні витрати (якщо їх не враховано в рахунку фактурі):

- витрати на транспортування, навантаження, розвантажен­ня, переміщення та страхування до пункту перетину митного кордону;

- комісійні та брокерські витрати на час проведення мит­ного та інших видів оформлення в інших державах на шляху перевезення товару;

- плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що стосується цього товару і які мають бути оплачені імпорте­ром або експортером прямо або опосередковано як умова їх ввезення (вивезення).

Для визначення митної вартості товару необхідно знати момент перетину митниці.

Визначення митної вартості має бути здійснено митними органами в строк, не більш ніж 15 робочих днів. У деяких ви­падках цей строк може бути продовжений за рішенням керів­ництва митних органів.

За письмовою заявою декларанта митні органи зобов’язані протягом тижня надати декларанту роз’яснення причин, за яки­ми заявлена декларантом митна вартість не може бути прийнята до митного оформлення.

Фактор митного тарифного регулювання визначається під час здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, які перетинають кордон України, з метою:

- обкладанням товарів митом;

- ведення митної і зовнішньоекономічної статистики;

- застосування заходів нетарифного регулювання (квотуван­ня, ліцензування тощо).

Облікова вартість імпортного товару складається з фак­турної вартості, витрат в іноземній валюті на доставку товару, сплачених митного збору, мита, акцизного збору.

При переміщенні товарів через митний кордон України вони оподатковуються митними платежами та іншими зборами. Митне оформлення товарів у повному обсязі і їх пропуск через митницю України можуть здійснюватися тільки після оплати відповідних митних платежів. До митних платежів належать:

- мито;

- ПДВ;

- акцизні збори;

- збори за митне оформлення (митний збір);

До зборів за надання послуг належать:

- збори за видачу кваліфікаційного атестату спеціалістові з митного оформлення;

- збори за збереження товару;

- збори за митне супроводження товару;

- оплата за інформаційні та консультаційні послуги;

- оплата за участь у митному аукціоні.

Залежно від мети переміщення товарів через митницю і на підставі документів, які подаються митному органу, визнача­ються 13 видів митного режиму: імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, митний склад, тимчасове ввезення (виве­зення), спеціальна митна зона, магазини без митної торгівлі, переробка на митній території України, переробка за межами митної території України, знищення або руйнування, відмова на користь держави.

Мито – обов’язковий внесок, який стягується митними орга­нами України при ввезенні товарів на митну територію країни або вивезенні товару з цієї території та який є невід’ємною умовою такого ввезення та вивезення.

Мито стягується митними органами, і являє собою податок на товари та інші предмети, які перетинають митницю України.

Майно, яке ввозиться на територію України як внесок іноземного інвестора у статутний фонд підприємства з інозем­ними інвестиціями (крім товарів для реалізації і особистого вживання), звільняється від ввізного мита.

Відповідно до Закону України від 5.02.92 р. № 2097-ХІІ «Про єдиний митний тариф в Україні» розрізняють:

- ввізне мито (нараховується з товарів, які ввозяться в Україну);

- вивізне мито (нараховується з товарів, які вивозяться з України).

Базою для нарахування мита є митна вартість товарів, яка визначається на момент перетину митниці України.

Нарахування мита здійснюється митними органами за ставками, які установлені Митним тарифом України, чинним на день подання ВМД.

Митний тариф України – це систематизований відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок увізного мита, яке стягується з това­рів, завезених на митну територію України.

Нараховане мито відображається у графі 47 ВМД. Оплата мита може здійснюватися як у вітчизняній валюті України, так і в іноземній валюті за курсом, який діє на день подання митної декларації.

Митний збір нараховується за митне оформлення товарів та інших предметів, які перетинають кордон, а також за їх пере­бування під митним контролем.

До митних зборів, які нараховуються відповідно до ВМД, належать такі їх види:

- за митне оформлення товарів та інших предметів;

- за митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під обов’язки про його повернення безпосередньо ввезе­нням (вивезенням);

- за митне оформлення товарів під час транзиту;

- за митне оформлення товарів під час ввезення на митний ліцензійний склад;

- за перебування товарів та інших предметів під митним контролем;

- за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, які зберігають такі товари та інші предмети, або в неробочий час, який встановлений для митниці.

Митні збори, які нараховуються під час оформлення ВМД, стягуються при кожному оформленні товарів та інших пред­метів по ВМД, за винятком випадків, які передбачені «Поряд­ком стягнення митних зборів, нарахованих по ВМД», який затверджений наказом Державної митної служби України від 23.06.98 р. № 363.

Митне оформлення товарів у повному обсязі і їх пропуск можуть здійснюватися тільки після оплати митних зборів або за умов представлення митним органам у визначеному порядку відстрочки або розстрочки їх оплати.

Митні збори мають бути оплачені до або на момент здійс­нення митного оформлення.

Перебуваючи на митному ліцензійному складі товар вважа­ється завезеним, але не допущеним у вільний обіг. Це пов’язано із сплатою митних податків, тобто у випадку відстрочки, розстрочки таких платежів, неможливості розрахунку в даний період часу.

За митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості:

- до 100 доларів США – не стягується;

- від 100 до 1000 доларів США – 5 доларів;

- від 1 000 доларів США – 0,2 % митної вартості та інших предметів, але не більше еквівалента 1 000 доларів США.

Ліцензійні склади можуть бути базою для підготовки імпортних товарів і використання їх на території України.

Товари зберігаються під митним контролем протягом шести місяців, крім товарів з обмеженим терміном збереження.

На митному складі доти, доки сума складських митних зборів не досягне їхньої вартості, можуть зберігається такі товари:

- оподатковані митом і митними зборами при ввозі у випадку несплати таких платежів;

- не пропущені при ввозі на митну територію України.

За кожний день збереження стягується митний збір, розмір якого встановлюється КМУ.

Також імпортерам необхідно знати про те, що при обчис­ленні митних зборів за перебування товару під митним контро­лем до часу такого перебування не належить:

- час для навантаження товару на транспортний засіб;

- період, наданий у зв’язку з відстрочкою сплати митних зборів за митне оформлення;

- час з моменту складання протоколу про порушення мит­них правил до моменту ухвалення остаточного рішення судови­ми органами, у випадку, якщо таким рішенням припинена дія цього протоколу;

- час проведення митними органами експертизи для встановлення коду товару і митної вартості.

Митні збори сплачуються як у гривнях, так і в іноземній валюті, що належить до першої групи Класифікатора валют НБУ.

В іноземній валюті митні збори можуть бути сплачені:

- суб’єктами підприємницької діяльності, що розташовані за межами України, які створені і діють відповідно до законо­давства іноземної держави;

- іноземними дипломатичними, консульськими, торговими представництвами, а також іншими організаціями, що користу­ються імунітетом і дипломатичними привілеями;

- представництвами, що не здійснюють підприємницьку діяльність на підставі законів України.

Митні збори можуть вноситись й авансовими платежами.

При сплаті митних зборів за перебування товарів під митним контролем при ввозі товарів варто знати про деякі особливості нарахування таких зборів, а саме з якої дати товар перебуває під митним контролем.

Нарахування митних зборів здійснюється або у відсотках від митної вартості товарів, або за фіксованими ставками, які вста­новлені Постановою № 65. Нараховані митні збори відобража­ються у графі 47 ВМД.

Не стягуються митні збори:

- за митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості до 100 євро, крім підакцизних товарів;

- при ввезенні предметів для службового використання дип­ломатичними представництвами і міжнародними організаціями;

- при вивезенні товарів з митного ліцензійного складу по провізній відомості без оформлення ВМД і в інших випадках, передбачених законодавством.

Разом з оплатою мита і митного збору суб’єкти зовнішньо­економічної діяльності, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, сплачують акцизний збір. Обов’язки з оплати акцизного збору виникають також і у виробників підакцизних товарів, які реалізовують такі товари. Але при реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту акцизний збір не стягується.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які імпортують підак­цизні товари, розраховують акцизний збір:

- за ставкою у відсотках до митної вартості імпортних товарів, яка збільшена на суму ввізного мита без урахування акцизного збору;

- за твердими ставками у євро з одиниці імпортного товару.

Акцизний збір сплачується в національній валюті України. Якщо нараховані суми акцизного збору у євро, то сума акциз­ного збору, яка підлягає оплаті, перераховується у національну валюту України (гривні) за валютним курсом НБУ, який діє на день надання ВМД.

Сума акцизного збору, якщо її встановлено у відсотках до митної вар­тості, обчислюється за формулою:

(4.1)

де С_а – сума акцизного податку;

В_м – митна вартість;

А – ставка акцизного податку.

Сума акцизного збору, якщо її встановлено у грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою:

(4.2)

де Н – кількість товару у фізичних одиницях виміру (л, кг).

Акцизним податком з метою застосування митних процедур нази­вається непрямий збір на високорентабельні та монопольні товари, який включається до їх ціни.

Об’єктом оподаткування акцизом імпортних товарів є їх митна вартість з урахуванням суми ввізного мита.

При ввезенні підакцизних товарів на митну територію Украї­ни акцизний збір сплачується разом з оплатою ПДВ і митом.

Товари, що ввозяться на митну територію України підля­гають оподаткуванню податком на додану вартість (20 %) неза­лежно від того, є імпортер платником ПДВ чи ні. Базою для нарахування ПДВ є митна вартість товару, сума сплаченого акцизного збору та ввізного мита. Митні збори до бази оподаткування ПДВ не включаються. Таким чином, сума ПДВ імпортних товарів визначається за формулою:

(4.3)

де С_пдв — сума податку на додану вартість;

М – сума ввізного мита.

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо ПДВ при імпортуванні товарів є дата оформлення ввізної ВМД із зазна­ченням у ній суми податку, яка підлягає сплаті. Разом з тим, одночасно зі сплатою вказаного податку у суб’єкта господа­рювання виникає право на податковий кредит.

При ввезенні товарів на митну територію України платники ПДВ можуть представити органам митного контролю простий вексель на суму податкового зобов’язання (крім випадків вве­зення підакцизних товарів і товарів, що належать до товарних груп 1–24 гармонізованої системи опису та кодування товарів).

Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвес­тора в статутний фонд підприємств з іноземними інвестиціями, звільняється від обкладання митом (крім товарів для реалізації чи власного споживання).

Майно, увезене в Україну як внесок у статутний фонд, про­пускається без сплати ввізного мита на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстрочкою платежу не більше, ніж на 30 календарних днів із дня оформ­лення ВМД.

При дотриманні всіх необхідних умов митних процедур митниця дозволяє ввіз товару в Україну. І саме з цього моменту юридично вважається, що товар завезений на митну територію України. У ВМД робиться позначка «Пропуск дозволений», ставиться особиста номерна печатка, вказується дата, підпис і прізвище інспектора митниці, що закінчив митне оформлення.

Поиск по сайту: