Облік кредитних операцій

Банківський кредит – це кошти, що надаються в позику юридичній або фізичній особі на певний строк і під процент. Крім банківського кредиту, у сфері господарювання можуть використовуватися комерційний, лізинговий, іпотечний та інші форми кредиту. Кредит в іноземній валюті може бути одер­жаний як від банківської установи, так і від іноземного контрагента.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності розрізняють різні види комерційних і банківських кредитів:

1. Комерційний кредит – надається експортером іноземно­му імпортеру у вигляді відстрочення платежу.

2. Вексельний кредит – кредитування експорту (імпорту) під виданий або одержаний вексель.

3. Кредит по відкритому рахунку – кредит у формі відстро­чення платежу по експорту цінностей.

4. Факторинг – форма кредитування експорту, при якій розрахунки з експортером здійснює посередник (банк), який за певну комісію і банківський процент викуповує платіжні доку­менти експортера. При викупі посередник оплачує 4/5 вартості постачання, а залишок оплачує після настання зазначеного терміну.

5. Форфейтінг – форма кредитування експорту банком шля­хом викупу векселів та інших боргових зобов’язань по зовніш­ньоторговельних операціях за мінусом дисконту.

6. Акцептний – полягає в акцепті банком векселя, який стає гарантією оплати експортеру. Банк акцептує вексель за тієї умови, що до терміну платежу по векселю клієнт внесе в банк суму, необхідну для погашення векселя.

7. Овердрафт – форма кредитування експорту, по якій банк списує грошові кошти з рахунку клієнта, що перевищують залишок на рахунку (дебетове сальдо). Овердрафт надають особливо надійним клієнтам.

Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб’єктам господарської діяльності незалежно від їх галузевої належності, статусу, форм власності, за наявності в них реальних можливос­тей та правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту і сплати відсотків (комісійних) за користування ним. Основними умовами надання кредиту є наступні умови:

Рис. 7.1. Основні умови надання кредиту

Ці та інші умови встановлюються кредитним договором.

Істотними умовами кредитного договору є:

– мета отримання кредиту;

– вид валюти;

– сума і строк кредиту;

– умови й порядок надання і погашення кредиту;

– види забезпечення зобов’язань позичальника;

– відсоткові ставки;

– порядок плати за кредит;

– обов’язки, права та відповідальність сторін щодо надання та погашення кредиту.

Однією з умов кредитного договору є також нарахування пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів або сплата процентів за користування ними. При визначенні розміру пені слід ураховувати, що максимальний розмір пені обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Для отримання банківського кредиту до банку треба подати:

– клопотання (заявку);

– техніко-економічне обґрунтування кредитного заходу;

– розрахунок економічного ефекту від його реалізації;

– копії документів, що обґрунтовують необхідність отри­мання кредиту (договори, рахунки-фактури на поставку товар­но-матеріальних цінностей чи обладнання, з метою придбання яких береться кредит);

– фінансову звітність у складі Балансу (форма № 1) і Звіту про фінансові результати (форма № 2) за останні два – вісім звітних періодів;

– звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма № 1-Б);

– документи, що гарантують повернення кредиту в разі нерентабельності проекту, який кредитується.

Якщо позичальник не відкрив поточний рахунок у банку-кредиторі, то крім перелічених вище документів необхідно також подати:

– засновницькі документи із зазначенням юридичної адреси;

– свідоцтво про державну реєстрацію;

– довідку органів державної статистики з ЄДРПОУ;

– картку зі зразком підпису керівника чи іншої особи, уповноваженої підписувати кредитний договір, і відбитком печатки. Підпис і печатку має бути засвідчено нотаріально чи банком;

– довідку з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами.

Цей перелік не є вичерпний. Банк-кредитор може встановити необхідність подання і деяких інших документів. Щоб уникнути кредитного ризику, банк надає кредит за наявності гарантії платоспроможного суб’єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальнику майна, під інші гарантії, прийняті в банківській практиці. З цією метою банк аналізує та вивчає діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповер­нення кредиту і приймає рішення про надання або відмову в наданні кредиту.

Після підписання кредитного договору банк відкриває позичальнику позичковий рахунок на строк дії такого договору. З цього рахунку грошові кошти перераховуються банком на поточний рахунок позичальника в іноземній валюті, реквізити якого зазначені в кредитному договорі.

Кредити від іноземного контрагента можна одержувати тільки через уповноважені банки України в безготівковій формі і за наявності індивідуальної ліцензії. Кредити можуть видава­тися тільки для цільового фінансування конкретного проекту і не можуть бути використані на інші цілі.

Для отримання індивідуальної ліцензії резиденту-позичальни­ку необхідно подати в НБУ такі документи:

- заява позичальника з вказівкою всіх його реквізитів;

- лист уповноваженого банку України з угодою на обслу­говування кредиту з вказівкою реквізитів рахунку, на який здійснюватиметься перерахування валютних коштів і з експерт­ною оцінкою окупності проекту;

- копії документа про державну реєстрацію;

- кредитна угода;

- інші документи, пов’язані з кредитним проектом.

Індивідуальні ліцензії видаються Управлінням валютного контролю і ліцензування НБУ. За відсутності ліцензії на рези­дента накладається штраф у розмірі одержаного кредиту. Інди­відуальна ліцензія є дійсною протягом всього часу користування кредитом, якщо впродовж 60-ти днів з дня видачі позичальник одержав позику повністю або частково. Погашення кредиту здійснюється за рахунок валютних надходжень від зовнішньо­економічної діяльності, а також за рахунок валюти, придбаної на міжбанківській валютній біржі. Контроль за погашенням кредиту покладається на уповноважений банк, який обслуговує клієнта.

Крім того, для отримання резидентом кредитів у іноземній валюті від нерезидента потрібна реєстрація в НБУ, після чого йому видається реєстраційне свідоцтво. Воно видається поста­чальнику для реалізації тільки одного кредитного проекту без права передачі. У разі потреби внесення змін в кредитну угоду вони оформляються як додаток, що є невід’ємною частиною одержаного реєстраційного свідоцтва.

Погашення кредиту в іноземній валюті й нарахованих за ним процентів здійснюється позичальником зі свого поточного ра­хунку в іноземній валюті. Якщо такий поточний рахунок відкри­то в іншому банку, погашення заборгованості за кредитом і сплата процентів здійснюються платіжними дорученнями пози­чальника, а за умови визнання боргу – платіжною вимогою банку в установленому чинним законодавством порядку. У разі неможливості сплати боргу позичальником він стягується з гарантів (поручителів) у законодавчо встановленому порядку.

Погашення заборгованості за кредитом і процентів за корис­тування ним здійснюються за черговістю, що встановлюється сторонами при укладенні договору про надання кредиту.

Облік одержаних кредитів ведеться на рахунках:

- 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті» – відображається кредит банку терміном більше 1 року;

- 504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в інва­люті» – відображається кредит банку за умов пролонгації;

- 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті» – відображається кредит партнера терміном більше 1 року;

- 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті» – відображається кредит банку терміном менше 1 року;

- 604 «Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті» – відображається кредит банку за умови пролонгації.

Сальдо по цих рахунках відображає суму залишку заборго­ваності по кредитах. Аналітичний облік ведеться по кожному одержаному кредиту в іноземній валюті. Перерахунок у гривневий еквівалент здійснюється за курсом НБУ на день здійснення операцій в іноземній валюті.

Для перерахунку кредитних операцій подіями є:

- дата надходження суми кредиту на валютний рахунок;

- дата нарахування відсотків, що підлягають сплаті;

- дата оплати відсотків;

- дата погашення кредиту;

- кінець звітного періоду.

Заборгованість по кредитах відноситься до монетарних статей, отже перерахунок заборгованості в іноземній валюті по кредитах здійснюється на кінець звітного періоду і на дату погашення кредиту.

Курсові різниці за наслідками перерахунку заборгованості по кредитах у бухгалтерському обліку відображаються у складі доходів (витрат) від неопераційної курсової різниці на рахунках:

- 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці»;

- 974 «Втрати від неопераційної курсової різниці».

Відсотки по валютних кредитах відносяться до фінансових витрат і відображаються на рахунках 95 «Фінансові витрати», 85 «Інші витрати».

Розглянемо приклад відображення операцій з отримання та погашення кредиту в обліку.

Приклад 7.1. Підприємство одержало короткостроковий кредит у розмірі 8 000 дол. США при курсі НБУ 8,2 грн за дол. США. У звітному кварталі була погашена частина кредиту в розмірі 2 000 дол. США. Курс на момент погашення – 8,3 грн за долар. Крім того, на кінець кварталу нараховані і сплачені відсотки за користування кредитом у розмірі 100 дол. США, термін сплати яких відповідно до договору припадає на кінець кварталу. Курс НБУ на кінець кварталу – 8,35 грн за дол. США. Відобразити вказані операції в бухгалтерському обліку (таблиця 7.4).

Таблиця 7.4

Поиск по сайту: