Умови визнання запасів

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство одержить в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і їхня вартість може бути вірогідно визначена.

Відповідно до ПБО 9 запаси — це активи, що:

призначені для подальшого продажу;

знаходяться у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

призначені для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг.

Термін «запаси» аналогічний уживаному раніше терміну «товарно-матеріальні цінності».

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їхнє найменування чи однорідна група (див. схему):

Структура запасів

Норми П(С)БО 9 не поширюються на такі роботи:

а) незавершені роботи з будівельних контрактів;

б) фінансові активи;

в) молодняк тварин і продукцію сільського й лісового господарства.

Для узагальнення інформації про наявність і рух приналежних підприємству запасів Планом рахунків передбачений 2-й клас, що містить в собі наступні рахунки і субрахунки:

201 «Сировина і матеріали»;

202 «Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби»;

203 «Паливо»;

204 «тара і тарні матеріали»;

205 «будівельні матеріали»;

206 «матеріали, передані в переробку»;

207 «запасні частини»;

208 «матеріали сільськогосподарського призначення»;

209 «інші матеріали»;

22 «малоцінні й швидкозношувані предмети»;

23 «виробництво»;

24 «брак у виробництві»;

25 «напівфабрикати»;

26 «готова продукція»;

27 «продукція сільськогосподарського виробництва»

28 «товари»:

281 «товари на складі»;

282 «товари в торгівлі»;

283 «товари на комісії»;

284 «тара під товарами»;

285 «торгова націнка».

Облік надходження запасів

Одним з основних принципів ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є принцип обачності, відповідно до якого методи оцінки запасів, застосовувані в бухгалтерському обліку, не повинні допускати завищеної оцінки активів і доходів підприємства. Відповідно до цього принципу відображення запасів у бухгалтерському обліку повинне відбуватися за меншою з двох вартостей — за первісною вартістю чи за чистою вартістю реалізації. Цей принцип випливає з того, що відповідно до П(С)БО балансова вартість запасів не повинна перевищувати надходження коштів, які очікують одержати від їхнього продажу.

Запаси на підприємстві можуть надходити в результаті:

придбання за плату;

виготовлення власними силами;

внесення в статутний фонд;

безоплатного одержання;

обміну (на подібні й неподібні).

Запаси, що надійшли, зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Придбання запасів за плату

Первісною вартістю таких запасів буде собівартість запасів, що включає наступні складові:

- суму, що сплачується за договором з постачальником;

- суму, що сплачується за інформаційне, посередницьке сприяння, а також за послуги в зв’язку з придбанням цих запасів;

- ввізне мито;

- непрямі податки у зв’язку з придбанням запасів, не відшкодовані підприємству;

- витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи;

- страхування ризиків;

- інші витрати, пов’язані з придбанням запасів, а також доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання.

До первісної вартості не включається:

- наднормативний збиток і нестача запасів;

- відсотки за користування позиками;

- витрати на збут і загальногосподарські витрати, що безпосередньо не зв’язані з придбанням і доставкою запасів, доведенням їх до стану, придатного до використання.

Кореспонденція рахунків при придбанні запасів відображається записом (табл. 1.28).

Таблиця 1.28 — Придбання запасів
(перша подія — одержана передплата за матеріали)

(перша подія – одержані матеріали)

Виготовлення запасів власними силами

Первісна вартість запасів, що виготовлені власними силами, являє собою виробничу собівартість, що визначаться за П(С)БО 16 «Витрати». Відповідно до цього у виробничу собівартість включаються:

- прямі витрати на оплату праці;

- прямі матеріальні витрати;

- інші прямі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості встановлюється підприємством.

В обліку операцій по надходженню запасів, зроблених власними силами, відбиваються наступні проводки (табл. 1.29):

Таблиця 1.29 — Надходження запасів, зроблених власними силами

Внесення запасів до статутного фонду

Первісною вартістю запасів, внесених до статутного фонду підприємства, є погоджена засновниками справедлива вартість.

У стандарті визначення справедливої вартості не наводиться. Виходячи з практики обліку, така оцінка найбільш схожа з поняттям експертної оцінки і звичайної ціни в оподаткуванні.

Що стосується справедливої вартості запасів, внесених до статутного фонду, то в якості такої може бути прийнята вартість, зафіксована у статутних документах.

Внесення запасів до статутного фонду підприємства супроводжується такими записами (табл. 1.30):

Таблиця 1.30

Безоплатна передача

Первісна вартість запасів, отриманих підприємством безоплатно, відповідає їхній справедливій вартості. При цьому робиться запис: Дебет рахунків обліку запасів. Кредит рахунків доходу.

Обмін запасів

Первісна вартість одиниці запасів, отриманих у результаті обміну, залежить від того, обмін якими (подібними чи неподібними) активами має місце.

Первісною вартістю запасів, придбаних у результаті обміну на подібні, є балансова вартість переданих запасів.

Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю включається до складу витрат звітного періоду.

Первісною вартістю запасів, придбаних в обмін на неподібні, є справедлива вартість отриманих запасів, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, передану (отриману) в результаті обміну.

Сума доходу визначається за справедливою вартістю активу, зменшеною (збільшеною) на суму відповідно переданих чи отриманих коштів або їх еквівалентів.

У бухгалтерському обліку обмін запасами відображається такими записами (табл. 1.31):

Таблиця 1.31 — Обмін запасів (перша подія — одержання матеріалу)

* наводиться бартер з неподібними активами

Оцінка запасів

Як правило, запаси в обліку відбиваються за первісною вартістю. Але зустрічаються ситуації, коли реальна вартість внаслідок пошкодження, старіння буває менше первісної вартості. Відповідно до ПБО такі запаси повинні бути відбиті за вартістю, що не перевищує суму, яка очікується від їхнього продажу, тобто за чистою вартістю реалізації. Під чистою вартістю реалізації запасів розуміють очікувану ціну реалізації в умовах звичайної діяльності. Вона визначається на індивідуальній основі по кожній одиниці запасів шляхом вирахування з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на виробництво і збут, тобто це ціна, за якою запаси можуть бути реалізовані в даний момент.

Придбані або виготовлені запаси зараховуються на баланс за їхньою первісною вартістю (див. схему).

Поиск по сайту: